Ви цього не знали. Чи можна викидати старі меблі та як в Україні штрафують за сміття
В Україні штрафують переважно лише за неприбирання сміття, а не за те, що його викинули. Штрафи можуть сягати від 340 до 1700 гривень залежно від того, хто не прибирає – звичайні громадяни, посадовці чи приватні компанії.
Про це в коментарі РБК-Україна розповів юрист Клим Братківський. Він пояснив, чи можна викидати старі меблі та на які суми в Україні штрафують за сміття.
На які суми можуть оштрафувати за сміття
Як це не дивно, Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) не містить окремої норми, яка б передбачала відповідальність за викидання сміття в неналежному місці. Фактично в Україні в більшості випадків карають не за засмічення, а за не прибирання сміття, звертає увагу юрист.
"В КУпАП прямо передбачена відповідальність лише за викидання сміття на транспорті", – каже Клим Братківський.
Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм та правил у сфері благоустрою населених пунктів та їх територій. Для громадян встановлений штраф в розмірі від 340 до 1 360 грн, а для посадових осіб і підприємців – від 850 до 1 700 грн.
Хто накладає за порядком і накладає штрафи
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органи місцевого самоврядування мають затвердити свої місцеві Правила благоустрою.
Наприклад, в столиці діють Правила благоустрою міста Києва, які затверджені рішенням Київрадою ще у 2008 році.
Фото: В Україні в більшості випадків карають не за засмічення, а за не прибирання сміття (Віталій Носач/РБК-Україна)
У столиці контроль за санітарним станом територій здійснюють інспектори Департаменту міського благоустрою КМДА та спеціалісти районних відділів контролю за благоустроєм. Вони фіксують порушення санітарних норм та складають на порушників протоколи про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП.
Протоколи направляють до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради КМДА, яка після їх розгляду виносить постанови про притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Довідка: У 2023 році на розгляд до адміністративної комісії Києва надійшло 3 769 протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 152 КУпАП. За результатами їх розгляду було винесено 3 323 постанов, якими накладено на порушників штрафів на загальну суму 4 036 820 грн, наводить дані Братківський.
Однак за ст. 152 КУпАП штрафують в переважній більшості не тих, хто викидає сміття в неналежному місці, а тих, хто своєчасно його не прибирає.
Відповідно до Закону України "Про управління відходами", великогабаритні відходи (ВГВ) — це побутові відходи, що за розміром не можуть бути поміщені у контейнери об’ємом до 1,1 кубічного метра. До ВГВ відносяться: старі меблі, побутова техніка, металобрухт тощо. Такі відходи мають розміщуватися на окремих контейнерних майданчиках, або на спеціальних локаціях, визначених організацією, що обслуговує прибудинкову територію.
Фото: Для громадян встановлений штраф в розмірі від 340 до 1 360 грн, а для посадових осіб і підприємців – від 850 до 1 700 грн (інфографіка РБК-Україна/дані надані Климом Братківським)
В Києві послуга з вивезення великогабаритних відходів включена до комунальної послуги з вивезення побутових відходів, яке здійснює KП "Київкомунсервіс". ВГВ мають вивозитися окремо спецавтотранспортом не рідше одного разу на тиждень по мірі їх накопичення, за заявками обслуговуючої організації або повідомлень мешканців на спеціальний полігон великогабаритних та будівельних відходів № 6.
"Виходить, киянам спеціально не треба платити за вивіз старих меблів на полігон. Проте вивезення будівельних відходів після ремонту в приватних будинках та квартирах здійснюється мешканцями самостійно за їх рахунок", – пояснює юрист.
Тому якщо хтось після ремонту квартири залишить будівельне сміття на вулиці, його можуть оштрафувати за ст. 152 КУпАП.
На жаль, до цього часу парламент України не прийняв окрему норму про відповідальність за викидання сміття в неналежному місці. Крім того, наявні розміри штрафів давно морально застаріли, зауважує Клим Братківський.
"Судовий збір щороку зростає із зростанням розміру прожиткового мінімуму, а штрафи прив’язані до неоподаткованого мінімуму доходів громадян в розмірі 17 гривень. Його встановили ще у 1996 році, і до цього часу він не змінювався. Хоча мінімальна заробітна плата з 1996 року по 2024 рік зросла з 15 грн до 8000 грн. Тому розміри штрафів суттєво не вливають на дисципліну громадян", – вважає фахівець.
Раніше стало відомо, чи можуть оштрафувати водія за паркування у дворі.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.