Нещодавно Верховна Рада схвалила в другому читанні проект закону №11026 щодо нової межі для визначення малозначних справ у Цивільному процесуальному кодексі та справ незначної складності у Кодексі адміністративного судочинства. Йдеться, зокрема, про справи щодо зменшення розміру аліментів і припинення їх стягнення.
РБК-Україна розповідає, що відомо про цей законопроект і що може змінитися для українців після набуття ним чинності.
Проект закону №11026 про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) та Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах було зареєстровано у Верховній Раді 19 лютого 2024 року.
Ініціатором законопроекту виступила група народних депутатів: Максим Дирдін, Володимир Ватрас, Ігор Васильєв, Ігор Фріс, Денис Маслов, Валерій Божик і Сергій Швець.
Головним комітетом ВРУ з цього питання став комітет з питань правової політики під керівництвом Дениса Маслова.
Проект закону №11026 (скріншот: itd.rada.gov.ua/billInfo)
19 червня 2024 року Верховна Рада розглянула цей законопроект у другому читанні та схвалила його в цілому 296 голосами.
24 червня документ було направлено на підпис президенту.
Згідно з пояснювальною запискою, проект закону №11026 було розроблено з метою:
У рішенні КСУ йдеться про те, що встановлення у процесуальному законі розміру ціни позову (як критерію для віднесення справи до категорії малозначних) має бути ґрунтовано на принципові домірності.
Це зобов'язало державу визначити такий розмір ціни позову, який не буде надмірним і не спотворить розуміння справи як малозначної для особи.
Виходячи з цього, документ пропонує привести деякі норми ЦПК і КАСУ у відповідність до Конституції України (зокрема визначити нові грошові межі для віднесення справ до малозначних).
Варто зазначити, що малозначні справи з метою швидкого вирішення справи розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, яке характеризується:
Законопроект №11026 пропонує внести низку змін до Цивільного процесуального кодексу (викласти в новій редакції):
Нижче розглянемо, які справи для цілей ЦПК стануть малозначними (виходячи із запропонованих парламентарями змін).
Справи, ціна позову в яких не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму (ПМ) для працездатних осіб - тобто 90 840 грн замість нині визначеної суми в 302,8 тис. грн (оскільки ПМ для працездатних осіб станом на 2024 рік становить 3028 грн).
Справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 80 розмірів ПМ - тобто 242 240 грн замість нині визначених 757 тис. грн).
Справи щодо аліментів (якщо вони не пов'язані з встановленням чи оспорюванням батьківства/материнства):
У порівнянні з чинними нормами, малозначними стануть справи про:
Отже, рішення у цих справах не підлягатимуть оскарженню до Верховного суду.
Натомість справи про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів планують виключити з категорії малозначних.
Справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 60 розмірів ПМ - тобто 181 680 грн замість нині визначених 757 тис. грн.
Крім того, внесені до частини 5 статті 274 ЦПК зміни пропонують встановити, що суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо:
Пункт 1 частини 6 статті 279 ЦПК корегується стосовно того, коли суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування певних умов.
Так, замість умови про суму, яка не перевищує 100 розмірів ПМ (302,8 тис. грн) для відмови, встановлюється, що суд може відмовити, якщо предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 30 розмірів ПМ (тобто гранична сума зменшується до 90 840 грн).
Виходячи з цього зменшується і сума у частині 1 статті 369 ЦПК.
Пропонується передбачити, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менш як 30 розмірів ПМ (90 840 грн замість нині визначених 302,8 тис. грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Проект закону №11026 пропонує внести відповідні зміни й у Кодекс адміністративного судочинства України.
Так, у пунктах 2 і 4 частини 4 статті 12 КАСУ передбачать, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
Зміниться також пункт 6 частини 6 статті 12 КАСУ (щодо віднесення справ до справ незначної складності).
Так, відповідно до нової редакції, справами незначної складності будуть вважатися справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує:
У пунктах 2 і 4 частини 4 статті 257 КАСУ встановлюється, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
Крім того, частина 4 статті 257 КАСУ доповнюється пунктами 5 і 6 про те, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
Насамкінець, у пункті 4 частини 1 статті 263 КАСУ встановлюється, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує:
Нагадаємо, раніше ми розповідали про розмір аліментів на одну дитину в Україні у 2024 році та як він визначається.
Читайте також, за яких умов чоловіки можуть вимагати аліменти від колишніх дружин.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Верховна Рада України, проект закону №11026, "Судово-юридична газета", Головне управління ДПС у Львівській області.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна - www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.