Про те, чому президент Володимир Зеленський вирішив нарешті провести перестановки в уряді, чому це сталося саме зараз і які виникли проблеми, як прем'єр Денис Шмигаль зміг залишитися на посаді і що стоїть за кожним із звільнень та призначень – читайте у матеріалі журналістів РБК-Україна Мілана Лєліча та Уляни Безпалько.
Ще в обід середи, 4 вересня, могло здатися, що широко анонсоване напередодні кадрове оновлення Кабміну перебуває під загрозою зриву. Верховна рада виявила несподівану суб'єктність та відмовилася звільняти голову Фонду держмайна Віталія Коваля та віце-прем'єра Ірину Верещук, яких планувалося перевести на інші посади. З огляду на ситуацію, звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби вирішили на голосування взагалі не виносити – голосів явно не вистачило би.
Але за кілька годин проблеми, схоже, вдалося вирішити. На вечірнє засідання фракції "Слуги народу" прийшов президент Володимир Зеленський, прем'єр Денис Шмигаль та кандидати на призначення до Кабміну. За підсумками зустрічі проблемні питання вдалося врегулювати. Вже сьогодні "велике перезавантаження" уряду має завершитися.
Про масштабні кадрові перестановки в уряді в черговий раз заговорили приблизно наприкінці весни. З того часу ця тема в кулуарах обговорювалася регулярно, але до реальних рішень справа не доходила.
Все парламентське літо, до кінця липня, кожного пленарного тижня депутати ставили одне одному, а іноді й журналістам, питання: то що з Кабміном? І щоразу розгляд цього питання переносився з різних причин, про що тоді докладно писало РБК-Україна. Активно ходили навіть розмови про повне перезавантаження – зміну прем'єр-міністра, що автоматично спричинило би відставку всього складу уряду.
Зрештою, на початку вересня кадрові питання нарешті дісталися сесійної зали. За інформацією видання, один із мотивів – попереду українське керівництво має безліч важливих зустрічей, поїздок, переговорів та самітів, і до початку цього періоду треба прийти зі сформованою командою.
"І якщо не зробити зараз, то ми зайдемо у жовтень, а там хто знає, що буде: обстріли, світло, ось це все. І вирішили всі кадрові питання одним махом провести", – розповідає співрозмовник у правлячій партії.
У сухому залишку Кабмін оновиться більш ніж наполовину, Денис Шмигаль залишається на посту. Але головним вигодонабувачем від кадрових рокіровок співрозмовники РБК-Україна називають голову Офісу президента Андрія Єрмака, який посилив свій вплив на виконавчу гілку влади.
Але ще в липні здавалося, що кадрове питання зайшло в глухий кут. За словами численних співрозмовників видання у владі, проблема в тому, що в Офісі Зеленського бачили першого віце-прем'єра Юлію Свириденко наступницею прем'єра Дениса Шмигаля. Ця ідея мала підтримку з боку глави ОП Єрмака. Але проти такої рокіровки виступала, відкрито чи негласно, низка інших помітних постатей у владі, зокрема, голова фракції СН Давид Арахамія.
Останні схилялися до того, щоб обмежитися точковими перестановками та призначеннями, наприклад, заповнити місяцями порожні крісла глав окремих міністерств. А проти цього, своєю чергою, виступав уже Андрій Єрмак.
Один із популярних аргументів – за призначення тієї ж Свириденко в Раді просто не набралося б голосів. І якщо звільнити Шмигаля і не призначити йому заміну, то весь уряд опинився би у підвішеному стані.
"Насправді, якби було потрібно, то Рада проголосувала б за кого треба. У результаті, уламали би, укатали", – каже один із досвідчених "слуг".
Але свою роль відіграли інші чинники. Зокрема, юридична чистота зміни глави уряду під час військового стану – адже це призвело б до припинення повноважень Кабміну, що заборонено за нинішнього правового режиму.
Хоча співрозмовники РБК-Україна у владі говорили про можливість знайти якісь обхідні шляхи, однак після аналізу учасники процесу дійшли висновку, що з юридичної точки зору ротація Кабміну буде нечистою.
І якщо в самій Україні на це, в принципі, могли б заплющити очі, то це питання, як виявилося, дуже важливе для західних партнерів. Адже прем'єр-міністр України – по суті ключовий "стейкхолдер" отримання допомоги, з ним підписуються всілякі меморандуми та угоди про гранти-кредити та їх умови. І для західних столиць важливо, щоб не було жодних сумнівів щодо легітимності того, хто у цих документах представляє Україну.
Крім того, якихось конкретних претензій до Шмигаля за чотири роки його прем'єрства не було. "Якщо звільняти, то за що?" – такий аргумент, серед інших, використовували прихильники прем'єра. За бажання, звичайно, такі претензії можна було б сконструювати. Але як тоді виглядало би призначення Шмигаля на іншу високу посаду – а Зеленський у будь-якому разі хотів залишити його у своїй команді. Нарешті, Шмигаль залишився у Києві в перші дні великої війни, був на знаменитому відео "Всі ми тут", яке президент зняв на селфі-камеру у дворі Банкової на другий день вторгнення, і це далеко не останній за значимістю аргумент.
Крім того, його потенційна наступниця Юлія Свириденко, як кажуть, дещо побоювалася підвищення. "Бути прем'єром – це завжди бути під величезним тиском", – пояснює співрозмовник.
У результаті прем'єр-міністр встояв, і на найближчу перспективу відставка йому точно не загрожує. А от сам Кабмін було вирішено переполовинити.
"По суті, Єрмак "розміняв" Шмигаля на всіх, хто йому не подобається в Кабміні", – каже інше джерело РБК-Україна у владі.
Насамперед, це, очевидно, стосується глави МЗС Дмитра Кулеби. Він один із небагатьох міністрів, які мають власний політичний імідж та високу медіа-активність. Крім того, головним дипломатичним органом країни, як відомо, є Офіс президента, головним дипломатом – Зеленський особисто. Водночас, Кулеба був особисто знайомий і контактував фактично з усіма ключовими політиками Заходу, аж до президента США Джо Байдена.
Проте, як кажуть у президентському оточенні, Кулеба залишиться у команді та продовжить дипломатичну роботу, можливо, в Брюсселі.
Кулебу на посаді замінить його перший заступник Андрій Сибіга. Він кадровий дипломат, перед нинішнім поверненням до МЗС працював заступником голови ОП, і в цій якості брав участь фактично у всіх переговорах та зустрічах Зеленського, тягнувши на собі серйозний шмат зовнішньополітичної роботи.
Відхід Олександра Камишіна з посади голови Мінстратпрому співрозмовники РБК-Україна пояснюють по-різному. За однією з версій, у нього виникали непорозуміння з Міноборони – фактично "партнерським" міністерством для Мінстратпрому. За іншою версією, у нього не ладналося з підлеглими військовими підприємствами. "Він управлінець із "великої четвірки", а йому доводилося працювати з людьми з гайковим ключем", – каже співрозмовник РБК-Україна.
У будь-якому разі, Камишін залишається в команді влади і перейде на роботу в Офіс президента, швидше за все, у статусі стратегічного радника і займатиметься питаннями озброєння та інфраструктури. "Президент сказав, що Камишін насправді потрібен йому в Офісі і що по суті він йде на підвищення", – сказав один із нардепів, які були присутні на засіданні фракції СН.
На місце Камишіна низка джерел РБК-Україна пророкували його заступника Сергія Боєва, але зрештою посаду обійме керівник "Укроборонпрому" Герман Сметанін.
Відхід Дениса Малюськи всі у владі пояснюють однаково – "він просто втомився". Малюська – один із небагатьох міністрів "першого призову", який пропрацював на посаді весь час каденції Зеленського, з 2019 року. Міністерство тепер очолить віце-прем'єр із європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Логіка призначення в тому, що переговори про вступ України до ЄС – це насамперед напрацювання нормативно-правової бази, і Мін'юст тут є ключовим органом. Стефанишина збереже за собою і нинішню посаду, як і статус головного переговорника з Євросоюзом.
Одне з найнесподіваніших призначень – заступник голови ОП Микола Точицький очолить міністерство культури та інформаційної політики. Цьому рішенню здивувалися як багато співрозмовників РБК-Україна у владі, так і представники культурної сфери в соціальних мережах. Адже Точицький – кадровий дипломат, все життя до призначення в ОП у квітні цього року працював у структурах МЗС та представництвах України за кордоном. Зокрема, під час великої війни відповідав у МЗС за отримання західної військової допомоги.
Але співрозмовник РБК-Україна у президентському оточенні запевняє, що у призначенні Точицького є логіка – його міністерство хочуть перетворити переважно на міністерство інформаційної політики (умовний "Мінстець" попередньої влади), а власне питання культури відійдуть на другий план.
Ідея якось посилити інформаційну політику на Банковій витала давно і на найвищому рівні, обговорювали варіанти і створення окремого міністерства, і окремої держкомпанії, умовної "Укрпропаганди", які б займалися інформаційною боротьбою з агресорами і всередині України, і за її межами. А Точицький, каже співрозмовник РБК-Україна, саме відповідав за різні інформаційні операції за кордоном, як у МЗС, так і на Банковій. І його посада називатиметься так: міністр культури та стратегічних комунікацій.
Давно порушувалося питання про можливе звільнення віце-прем'єра та міністра з питань реінтеграції Ірини Верещук. Але сама вона з посади йти не хотіла, причому до останнього моменту, про що і повідомила лояльних до неї депутатів. Зрештою, голосів за її звільнення не знайшлося. Але пізніше стало відомо, що Верещук перейде на іншу посаду – заступника глави Офісу президента, а в нинішній структурі влади це можна навіть розцінювати як деяке підвищення.
На місце Верещук до Кабміну поки нікого не призначатимуть. Планується, що її структура увійде до складу Мінвідновлення. Крім того, ще до нового року може бути створено міністерство повернення українців. Його пропонували очолити нардепу від СН Марії Мезенцевій, але поки що вона відмовилася.
Після багатомісячних дебатів саме Мінвідновлення поки що вирішили все-таки не розділяти на два і призначити туди керівником Олексія Кулебу, заступника голови ОП з регіональної політики (як кажуть у кулуарах, він до останнього не хотів туди йти, воліючи залишитися на Банковій). При цьому посада Кулеби звучатиме так: віце-прем'єр із відновлення – міністр розвитку громад та територій.
Протягом наступних двох місяців від його міністерства мають юридично відокремити Мінінфраструктури – так депутатам від СН пояснили на засіданні фракції. Хто може стати головою останнього – поки що невідомо. При цьому деякі співрозмовники видання взагалі сумніваються, що цей поділ станеться в найближчому майбутньому.
Ледь не зірвалося призначення Віталія Коваля міністром аграрної політики. Депутати не дали голосів за його звільнення з нинішньої посади – голови Фонду держмайна. Співрозмовники РБК-Україна в СН називали різні причини: від того, що депутати не встигли вчасно дійти до зали до тихого саботажу.
Так, умовна "група Павлюка" в СН виступала проти призначення Коваля міністром агрополітики, тому вирішила зарубати цей процес на корені, не відпустивши його із ФДМ. Ще один співрозмовник у СН розповів, що провал голосування за звільнення Коваля стався через те, що в аграрному комітеті підтримують нинішнього в.о. голови Мінагро Тараса Висоцького і хотіли зберегти його у міністерстві. У підсумку на засіданні фракції нардепів заспокоїли, пообіцявши, що він залишиться у Мінагро.
Інші можливі призначення великого ажіотажу не викликали. Матвій Бідний залишиться на чолі Мінспорту вже без приставки "в.о.". Світлана Грінчук із Міненерго обійме посаду голови Мінекології (до екс-керівника Руслана Стрільця, як сказали виданню, "накопичилася низка питань"). Довгий час не було визначеності з тим, хто обійме посаду голови Мінветеранів. У результаті на це місце призначать заступницю міністра оборони Наталю Калмикову, яка до переходу в міністерство очолювала Український ветеранський фонд.
***
"Засідання фракції пройшло на позитивній ноті. Президент визнав, що це було неправильним кроком – звільняти і призначити міністрів без погодження з депутатами. Він пояснив, що деякі члени Кабміну вигоріли і потрібні зміни, потрібні нові люди", – розповів співрозмовник в СН.
І він, і інші депутати, з якими за підсумками засідання поспілкувалося РБК-Україна, впевнені, що після зустрічі із Зеленським шанси на успішне голосування за відставки та призначення нових міністрів стали набагато вищими.
"Думаю, що всі голосування тепер пройдуть гладко", – сказав один із нардепів.