Утрималися на плаву. Який бізнес заробляє в Україні під час війни та що впливає на прибутки
Під час війни бізнесу доводиться нелегко (фото: Getty Images)
Як почувається бізнес в Україні під час війни, хто отримує прибутки, а хто ледь тримається на плаву, і, нарешті, хто постраждав найбільше і пішов у збитки – в огляді фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.
При підготовці матеріалу використовувались офіційні дані Міністерства економіки, Національного банку, Державної служби статистики, коментарі учасників інвестиційно-банківського ринку, а також керівників промислово-бізнесових об’єднань.
Зміст:
Три чверті великих та середніх підприємств України за перші три квартали 2023 року зафіксували прибуток до оподаткування, тим самим продемонструвавши спроможність адаптуватися до умов воєнного часу. Для порівняння, у дуже складний аналогічний період 2022 року таких підприємств було 59,5% від загальної кількості, а за 9 місяців порівняно мирного 2021 року - 77%.
За даними Державної служби статистики, найкращі фінансові результати до оподаткування за січень-вересень 2023 року з великим відривом продемонстрували: сектор фінансової та страхової діяльності (понад 196 млрд грн), промисловість (майже 117 млрд грн), оптова та роздрібна торгівля, ремонт авто (понад 86 млрд грн).
Далі йдуть транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність (понад 37 млрд грн), інформаційна сфера і телекомунікації (понад 28 млрд грн).
Доходи переважної більшості інших секторів української економіки - на порядок, а то й на два порядки нижчі за доходи секторів-лідерів.
Серед компаній фінансового та страхового секторів майже 90% за означений період одержали прибуток. Серед промислових підприємств прибутковими виявились 74%. Майже 85% торгових бізнесів також отримали прибуток.
Транспортні, складські, поштові та кур'єрські компанії були прибутковими у 59% випадків. А серед інформаційно-телекомунікаційних підприємств прибуток отримали майже 82%.
На цьому тлі вирізняються два явно збиткові сектори – будівництво (збиток – понад мільярд гривень) та освіта (мінус 20 млн грн).
Джерело даних: Державна служба статистики України
Ще раз про лідерів
Визначною особливістю 2023 року є значний позитивний фінансовий результат банківської системи - прибутки банків у декілька разів перевищили показники довоєнного 2021 року. І все - завдяки політиці Національного банку, що зробив ставку на депозитні сертифікати і продовжує утримувати відносно високу облікову ставку.
Відтак - банківська галузь дуже слабо кредитує реальний сектор економіки. Рівень кредитування економіки в Україні - всього 14% ВВП, тоді як, наприклад, в Чехії та Польщі він дорівнює 70-80% ВВП, нагадує президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Успішним сектором економіки, навіть в умовах війни, залишається паливно-енергетичний комплекс. Наразі Україна проходить опалювальний сезон за рахунок газу власного видобутку, а також експортує електроенергію.
Фінансово успішним є агропромисловий комплекс, особливо після розблокування морського експортного коридору.
Найбільш грошовитими наразі є підприємства роздрібної торгівлі, фармацевтики, а також компанії, що займаються видобутком залізної руди, констатують в УСПП.
З промисловцями і підприємцями погоджуються банкіри. Серед бізнесів, які від початку повномасштабного вторгнення поступово змогли адаптуватися до нових умов і повернутися до прибуткової діяльності, банкіри називають великі аграрні холдинги, котрі налагодили логістичні напрямки та операційні процеси, постачальників паливно-мастильних матеріалів, підприємства фармацевтичної галузі.
Серед успішних бізнесів - торгові підприємства, орієнтовані на власний імпорт/експорт, зазначає директорка департаменту корпоративного фінансування ОТП Банку Наталія Кондратчук.
В умовах війни найбільш фінансово міцно стоять бізнеси військово-виробничого комплексу, зав’язані на державне замовлення.
Лідерами за виручкою наразі є, зокрема, сім державних корпорацій, в тому числі з енергетичного сектору, констатує директор центру роботи з локальними компаніями UKRSIBBANK BNP Paribas Group Ігор Лохов.
До слова, зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, дуже цікаві трансформації відбулись у видобувних компаніях, які від початку війни перейшли з приватної в державну власність. До прикладу, "Укрнафта" стала дуже прибутковою - заробила 24 млрд грн чистого прибутку, сплатила 26 млрд грн податків і зборів та перерахує за підсумками 2023 року до бюджету понад 8 млрд грн дивідендів.
Дуже непогано порівняно з іншими почувають себе продуктові рітейлери. Лідерами сектору залишаються великі мережеві супермаркети, що мають магазини в більшості українських міст. Пояснюється це просто – під час війни споживчий попит населення звузився з широкого спектру товарів на фактично харчовий сектор. В середньому за 2023 рік виторг продуктових рітейлерів зріс на понад 20%.
Продуктовий супермаркет (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
Непогано почувають себе й інші торговці, про що свідчать опитування Національного банку. Зокрема, стабільно заробляють аптеки, будівельні маркетплейси.
Вдається непогано заробляти операторам поштових послуг, які останнім часом суттєво укріпили свої позиції, зокрема ставши частиною логістичних ланцюгів між військовими.
Серед фінансово успішних секторів також – підприємства текстильної промисловості, торговці аграрною продукцією і паливно-мастильними матеріалами, виробники і торговці склом та вікнами.
Добре заробляють виробники медичного обладнання і ліків, а також сектор енергозберігаючих технологій та альтернативної енергетики, додає директор департаменту з розвитку бізнесу Піреус Банку Максим Резніченко.
Хто тримається на плаву
Не всякому рітейлу солодко живеться під час війни. Продавці одягу, взуття, електроніки – в менш вигідному становищі, ніж торговці продуктами харчування.
Проте, тут є позитивна тенденція. Так, повернення в Україну глобальних непродуктових рітейлерів, таких як Inditex (Zara, Bershka та інші), свідчить про те, що з урахуванням безпекових ризиків цей бізнес в Україні потенційно може бути рентабельним, зазначає перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.
Проте, зазначає співрозмовник РБК-Україна, є велика різниця між готовністю глобального бізнесу відкривати магазини в Україні або ж вкладати інвестиції у місцеве виробництво.
В секторі послуг – теж не все гладко. Навіть в IT. Поруч з компаніями IT-сектору, які змогли вдало "вписатися" у військову виробничу інфраструктуру, отримуючи стабільні контракти, багато хто змушений скорочувати штати в ситуації суттєвого зменшення попиту з боку закордонних замовників.
В 2023 році ІТ-галузь принесла українській економіці 6,7 млрд доларів завдяки експорту своїх послуг. Але це на 8,5%, або на 622 млн доларів менше, ніж в 2022-му. Таке падіння сталося вперше за останні 10 років. Серед факторів того - мобілізація співробітників ІТ-компаній та обережне ставлення іноземних замовників до України в умовах війни.
"Такого попиту на ІТ-послуги, як було під час ковіду, зараз немає. Наразі досить важко щось прогнозувати. Найімовірніший сценарій для ІТ-галузі на 2024 рік – це збереження обсягу експортних послуг на рівні 2023 року", - каже Ігор Лохов.
Хто сидить в збитках
Серед проблемних галузей, які сумарно сформували збиток за підсумками 9 місяців 2023 року, варто згадати металургію, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки, а також електроенергетику. Причини збитків доволі очевидні - активи підприємств цих галузей найбільше постраждали від повномасштабного військового вторгнення, нагадує в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський.
Окрім того, зазначає Андрій Шевчишин, не дивлячись на високі потреби у відбудові країни, наразі не демонструє привабливості будівничий бізнес. Багато будівництв заморожено, платоспроможний попит на нерухомість низький, населення не може підтримувати довоєнні темпи інвестицій. А вартість будівельно-монтажних робіт і матеріалів продовжує зростати.
