Два "заліки" та позитивні сигнали. Як ЄС усно оцінив Україну і чи вплине це на вступ

Два пункти із семи

Ще до офіційної комунікації європейські ЗМІ ознайомились із змістом звіту. Як пише Euractiv, на даний момент Україна виконала дві із семи рекомендацій. Йдеться про пункти, пов'язані із судовою реформою та законом про медіа.

Щодо решти 5 рекомендацій, то згідно з усною оцінкою, необхідних заходів досі не вжито. У тому числі щодо посилення боротьби з відмиванням грошей та реформи правоохоронних органів.

Тим часом, відзначаються позитивні сигнали в антикорупційній сфері. Єврокомісія вітає зрушення у резонансних корупційних справах і надалі заохочуватиме зусилля України у накопиченні успішних кейсів "на високому рівні".

Крім того, Україні пропонується реалізувати рекомендації Венеціанської комісії у законі про олігархів, про національні меншини, а також запустити процедуру відбору до Конституційного суду.

"Акцент робиться на позитиві. Ми маємо пам'ятати, що це неофіційне проміжне оновлення, яке має допомогти Україні активізувати свої зусилля у потрібних та необхідних місцях", - заявив виданню знайомий зі звітом чиновник із ЄС.

Джерела РБК-Україна в уряді підтверджують, що в усній оцінці зазначено прогрес у виконанні двох пунктів і містяться саме такі рекомендації щодо подальших кроків.

Що це за рекомендації

Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу на п'ятий день повномасштабної війни, 28 лютого 2022 року. Тоді президент Володимир Зеленський просив розглянути її за особливою процедурою з огляду на екстремальні обставини.

Офіційний статус кандидата Україна отримала у рекордні терміни - вже 23 червня. І разом з ним список із семи рекомендацій, виконання яких є головною умовою для початку переговорів про членство в ЄС.

Від України хочуть виконання наступних пунктів:

• реформа Конституційного суду
• продовження судової реформи (з перевіркою на сумлінність усіх кандидатів до Вищої ради правосуддя)
• посилення боротьби з корупцією (з призначаємо голів антикорупційних органів)
• відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF
• антиолігархічний закон
• закон про медіа
• зміна законодавства про національні меншини

Український прем'єр Денис Шмигаль у березні 2023 року заявив про виконання всіх 7 рекомендацій. Але очевидно, його оцінка була завищеною.

Навіщо потрібна усна оцінка

Це проміжне оновлення для 27 країн-учасниць ЄС. Офіційна чи письмова оцінка очікується у жовтні. Тоді ж стане зрозуміло, чи розпочнуться переговори про вступ у грудні 2023 року.

Як писав Reuters ще на початку тижня, європейські чиновники оцінюють оновлення як умовно позитивне. Причому у Брюсселі не прикрашають реальності, а готові визнавати реальні успіхи України. Наприклад, останнім часом в Україні розслідуються кілька гучних справ, включаючи затримання колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва у справі про хабар на 2,7 млн доларів.

Також до здобутків відносять призначення керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Усна оцінка не є приводом для будь-яких подальших кроків і потрібна для розуміння того, на якому етапі знаходиться наша країна з точки зору виконання рекомендацій.

Напередодні президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що цією оцінкою Брюссель відповідає на зусилля та завзятість України в реалізації судової та антикорупційної реформи, законів про медіа та національні меншини.

Німецьке видання DW з посиланням на чиновника в ЄС писало, що це "знімок у моменті", а той факт, що Україна не виконала всіх критеріїв, не означає, що прогресу в цих напрямках немає. Цілком можливо, що до осені вдасться реалізувати всі необхідні кроки або хоча б більшість із них.

"Обережно, не читайте надто багато в цих усних оцінках - це не рекомендація Єврокомісії. Головний посил - це те, що Україна має суттєвий прогрес, незважаючи на війну", - підкреслив він.

Чи вплине усна оцінка на вступ до ЄС

DW з посиланням на іншого європейського чиновника зазначає, що Україні не слід переживати, а її результати кращі, ніж у Молдови, яка минулого літа також отримала статус кандидата.

За його словами, загальний настрій у ЄС позитивний, і все йде до того, що переговори розпочнуться наприкінці 2023 року.

"Єврокомісія вносить пропозиції та проводить оцінку, але у результаті вирішують все одно країни-члени", - додав він і нагадав, що свого часу ЄК виступила проти членства Греції, але країни проголосували "за".

У травні прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповідав про аналіз 29 тисяч правових документів ЄС, які мають стати частиною законодавства України.

"Цього року розраховуємо отримати політичне рішення від Європейського союзу про початок переговорів щодо вступу", - наголошував він.

На його думку, Україна має бути до вступу до Євросоюзу за два роки. За прискорений вступ виступають багато європейських партнерів. Чеський президент Петр Павел говорив, що його країна добиватиметься початку переговорів ще цього року. А італійський президент Серджіо Маттарелла обіцяв вступ України у найкоротші терміни.

Водночас є менш оптимістичні заяви, зокрема від країн, які мають більшу вагу в Євросоюзі. Наприклад, німецький канцлер Олаф Шольц прив'язує вступ до перемоги у війні з Росією. На його думку, Україна стане повноправним членом після того, як "закриє гіркий розділ в історії континенту".

Зазначимо, брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк ще у квітні говорив про те, що Європейська комісія має робочий варіант для того, щоб після повного звіту в жовтні рекомендувати початок переговорів.

"Україна та Молдова досягли гарного прогресу, але ще багато чого доведеться зробити за літо. Грузії знадобиться більше зусиль. Рішення у грудні буде, і я припускаю, що всі троє пройдуть у наступний етап", - написав він учора в Twitter.

На те, щоб підійти до осінньої оцінки максимально готовою, у України є ще чотири місяці.