Протягом наступних 5 років український ринок кібербезпеки може зрости на 50% і перетнути відмітку у 200 млн доларів - величезний запит на підвищення цифрових навичок мають громади і безпосередньо органи місцевого самоврядування, а також розширюється спектр цифрових рішень, необхідних для ефективної і прозорої відбудови і відновлення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олени Шуляк, що посилається на результати дослідження DataDriven Research&Consulting.
Вона зазначила, що за результатами дослідження, український ринок кібербезпеки зріс у чотири рази за останні вісім років і у 2024 році становить 138 млн доларів. За прогнозами, ринок зросте ще на 50% протягом п’яти років і досягне 209 млн доларів. Ключовий сегмент українського ринку кібербезпеки – мережева безпека. Найшвидше зростання демонструють хмарна безпека, захист даних та захист кінцевих точок, що відображає зростаючий попит на нові технології та рішення в Україні.
"Так, згідно з даним дослідженням, повномасштабна війна Росії спричинила сплеск кібератак в Україні, підвищивши попит на автоматизовані рішення та інноваційні технології. Більше того - на тлі масштабної атаки на держреєстри України 19 грудня органи місцевого самоврядування в чергове підняли питання високого ризику загрози кібератак на хостинги, на яких розташовані, зокрема, офіційні сайти ОМС. Вони просять провести відповідне навчання для організації захисту даних від кібератак від профільних спеціалістів в цій сфері. Крім цього, ОМС наголошують на низькому рівні цифрової грамотності фахівців на місцях та просять Мінцифри про поглиблене навчання", - налогосила Шуляк.
Водночас, вона підкреслила, що кібербезпека є лише частиною загального курсу цифровізації усіх державних послуг і більше того - процесів з відбудови і відновлення України. Вона пояснює - чим більше у всіх цих процесах застосовуватимуться цифрові рішення, тим більше вони будуть ефективними і головне - тим якісніше відбуватиметься антикорупційна робота.
"Ті цифрові кейси, які ми вже реалізували, показують, наскільки прозорішими можуть бути рішення на рівні держави і місцевої влади. Це пояснюється тим, що цифровізація означає зменшення людського фактору. Тобто, тим, що рішення приймає система, а не чиновник", - зауважила Олена Шуляк.
До прикладів успішної цифровізації парламентарка відносить, зокрема, запуск ще у 2019 році Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, вже дозволила зекономити державі мільярди гривень за рахунок мінімізації корупційних дій у сфері містобудування. Нещодавно запустили у експлуатацію парасолькову над низкою цифрових інструментів систему - Містобудівний кадастр державного рівня, який має на меті захист громадам і регіонам від зловживань і внесення несанкціонованих змін до містобудівної документації. Це, пояснила Шуляк, ще один корупційний запобіжник у одній з найбільш корумпований в Україні сфер - будівельній.
"У Кадастр увійшли всі цифрові реєстри, які вже успішно працюють в Україні - ЄДЕССБ, Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць і територій громад, Єдиний державний реєстр адрес, реєстр будівель і споруд, а також реєстр пошкодженого і знищеного в результаті війни житла. Це не ще одні реєстри заради реєстрів. Це цифровізація процесів, для яких раніше потрібні були чиновники, які брали хабарі. Тепер їх стає все менше, тому що вони, завдяки цифровізації процесі у сфері будівництва, стають просто непотрібними", - наголосила Олена Шуляк.
Підсумовуючи, вона зауважила, що як на рівні держави, так і на місцевому рівні потрібна подальша цифровізація процесів відбудови і відновлення - на цьому наголошують безпосередньо органи місцевого самоврядування. Більше того, вони вказують на необхідності розвитку навичок цифрового аналізу у всіх державотворчих процесах.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.