Українські автомобілі: ТОП-5 поширених міфів

Міф №1. "Запорожець" був тісною машиною

Насправді, у своїй країні "горбатий" "Запорожець" був єдиною машиною, в якій водій і пасажир могли повність випростувати ноги. Звісно, якщо не рахувати урядових лімузинів. І за рештою параметрів салону ЗАЗ-965 – аж ніяк не маленька і тісна машина, причому – у порівнянні з європейськими аналогами. Його салон, на відміну від багатьох конкурентів, був повноцінним чотиримісним, і всі четверо мали простору з запасом.

Порівняльні тести 1959 року продемонстрували, що “Запорожець” – найбільш просторий серед дев’яти іномарок-однокласників за основними вимірами салону: довжина (1840 мм), ширина (1 300 мм), простір над головою. А от що в "горбатого" справді було мале – так це зовнішні габарити і багажник. Власне, багажників було два, і це якось компенсувало їхній скромний об’єм.

Міф №2. Японці робили з одного КрАЗу два своїх авто

А за деякими варіаціями тих байок – цілих три! Мовляв, суперретельні виробничники японці купували КрАЗи в якості сировини, щоб переплавивши самоскид на метал, виготовити з нього за своїми раціональними технологіями декілька власних вантажівок. Такою заявою диванні експерти хочуть сказати, що через недосконалу конструкцію і низьку вагову культуру виготовлення КрАЗ був (є?) надто важким.

За бажання, як у відомій казці про шапки, з одного КрАЗу можна виготовити і десять інших машин. Але возити заявлені 12 тон вантажу вони не будуть. Насправді КрАЗ – наприклад, найбільш поширена модель 256Б (самоскид) – важив цілком адекватні 12 050 кг. А його німецький аналог і "колега" по великим будівництвам Сибіру Magírus-Deutz 290Д 26К мав споряджену масу 11 500 кг. При тому "німець" мав більшу заявлену вантажопідйомність (+2500 кг), але ж за статистикою заводу КраАЗи в кар’єрах і на будівництві зазвичай працювали з перевантаженням.

Проведені у 1970-ті порівняльні випробування показали, що КрАЗи робили на 19 % ходок більше, і перевозили вантажу на 6 % більше, ніж "Магіруси". Тому що тендітні "німці" більше простоювали в ремонті. Залишилося додати, що КрАЗ-256Б коштував учетверо дешевше, ніж Magírus.

Міф №3. "Запорожець" скопіювали з Fiat 500

Ані з Fiat 500, ані з Fiat 600, до якого ЗАЗик ближчий за класом, "горбатого" не здирали. Що в плані дизайну, що в інженерному сенсі ЗАЗ-965 не повторює конструкцією жодну іномарку. При тому, як і кожен нормальний автомобіль, він концептуально і стилістично схожий на машини-сучасниці, хоча і більший за однокласників за розмірами. Зокрема, ЗАЗ має основні конструктивні рішення, типові для свого часу: моноблок двигун-коробка передач-головна передача, торсіонна передня підвіска, задньомоторне компонування, незалежна підвіска всіх коліс. Кузов спроектовано за актуальною на початок 1960-х схемою складання з кількох великих штампованих панелей. При тому що чимало конкурентів мають архаїчний кузов з таким рудиментом, як просторова рама та несуче днище. Певно, це те, чим “горбатий” дійсно схожий на передові моделі тих років, та ще – пластика передка кузова, аналогічна до Fiat 600 зразку 1955 року.

Міф №4. Автобус ЛАЗ був "душогубкою"

Під час обговорення автобусів Львівського автозаводу обов’язково знайдеться людина, яка скаже, що в ЛАЗах завжди смерділо вихлопними газами. Але при детальному опитуванні найчастіше виявляється, щоб сам "потерпілий" тих газів ніколи не нюхав, бо ЛАЗів на маршрутах не застав у силу свого молодого віку. Насправді потрапити вихлопу в салон цього автобусу дуже складно. Тому що двигун у нього розташований ззаду і під час руху гази природнім шляхом відстають від машини. Та й моторний відсік автобуса повністю ізольований від салону, оскільки являє собою окремий зварний металевий бокс.

Що в ЛАЗах дійсно могло бути, так це деяка "ароматизація" повітря у задній частині під час входу-виходу пасажирів на зупинках. Тому що коли відкривались задні двері, вітер міг задувати вихлоп з глушника в бік пасажирів.

Міф №5. "Таврія" була поганою машиною

Насправді "Таврія" була звичайною машиною. На момент своєї появи на ринку у 1987 році вона навіть була цілком сучасною, хоча буквально за кілька років стала застарілою в моральному сенсі. Машина мала практичний і місткий кузов, економічний і надійний силовий агрегат, високі динамічні показники.

А дійсно поганого в ній було ось що: якість складання у період 1991 – 1998 років; і можливо, це і стало підставою для накопичення скепсису в іміджі моделі. Але на межі століть на Запорізький автозавод прийшло спільне підприємство "АвтоЗАЗ-Daewoo". І згідно умов того контракту корейці швидко привели цілком вдалу модель у повний порядок – точніше, забезпечили машині належну якість.

На думку тих, хто спостерігав за конвеєрним і ринковим життям "Таврії" (автожурналісти rbc.ua у тому числі), з виробництва у 2007-му її зняли передчасно. Тобто не тому, що на неї остаточно впав попит, а тому, що у цехах Запорізького автозаводу потрібно було звільнити конвеєри для більш прибуткового ЗАЗ Lanos/Chevrolet Lanos/ ЗАЗ Chance. Але це вже трохи інша історія.