Вимоги щодо маркування продуктів в Україні регламентує відповідний закон. Проте з початком повномасштабної війни правила дещо спростили. Це полегшило ввезення гуманітарної допомоги до країни, але водночас призвело до виникнення шахрайських схем з продажу контрабанди та гуманітарки.
РБК-Україна зібрало все, що потрібно знати про маркування товарів на полицях українських магазинів.
При підготовці матеріалу використовувалися: закон "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", закон "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", публікації Держпродспоживслужби, коментар для видання пресслужби Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Маркування дозволяє споживачеві отримати вичерпну інформацію про товар, який його цікавить.
В Україні з 2019 року діє закон "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", в якому встановлені правила маркування, перелік необхідної інформації, та порядок її розміщення на етикетках продуктів.
В законі прописано, що інформація про продукт не має вводити в оману.
Зокрема забороняється приписувати непритаманні властивості товару чи ймовірні наслідки його вживання, підкреслювати окремі параметри. До прикладу, писати на пакуванні про лікувальний ефект (якщо не йдеться про природні мінеральні води чи товари спеціального медичного призначення).
Позначка "без ГМО" наноситься за бажанням, але відсутність ГМО у продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства. Достатньою для нанесення позначки є відсутність даних від постачальників про наявність в інгредієнтах харчового продукту ГМО.
Що стосується нефасованих товарів, інформація про них також має бути доступна споживачу. Наприклад, нанесена на мішках із крупами, цукром, позначена на стендах поряд із товаром.
За запитом РБК-Україна в Міністерстві агрополітики та продовольства України роз'яснили, що всі товари на полицях супермаркетів повинні бути з маркуванням державною мовою.
Відповідна вимога викладена в ст. 10 закону "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів".
Це стосується всіх продуктів. Окремі виключення діяли лише в перші місяці повномасштабного вторгнення, але наразі їх скасовано.
У Мінагрополітики зазначили, що в березні 2022 для безперебійного забезпечення населення країни продуктами харчування в умовах воєнного стану уряд спростив вимоги щодо обов’язкового маркування імпортованих харчових продуктів державною мовою. В магазинах тоді з'явилися продукти без українських етикеток.
Але надалі харчова галузь поступово відбудувала або створила нові сировинно-збутові коридори, було відновлене постачання торгових мереж. Національні підприємства відновили можливість забезпечення в повному обсязі потреби українських споживачів в безпечних та якісних харчових продуктах.
Тому 19 серпня 2022 Кабмін ухвалив постанову № 922, що скасувала норму щодо реалізації імпортованих товарів без українського маркування.
Єдиний випадок, коли на полиці супермаркету можуть бути немарковані українською продукти, – це харчі, що були ввезені на територію України з 9 березня по 1 грудня 2022 та перебувають в обігу до закінчення мінімального терміну придатності.
Споживач має законне право отримати інформацію про товар у точці продажу, вимагати сертифікати якості та інші документи.
Якщо такої інформації немає, необхідно звернутися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) чи її територіального органу.
Зокрема електронне звернення можна подати через форму на сайті Держпродспоживслужби.
Реалізація продукції, на якій відсутнє маркування, карається адміністративною відповідальністю.
Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям загрожують такі штрафи:
реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я: для юр. осіб – 30 мінімальних зарплат (201 тис.грн), для ФОП – 20 мін. зарплат (134 тис. грн);
надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт: для юр. осіб – 15 мін. зарплат (100,5 тис. грн), для ФОП – 10 мін. зарплат (67 тис. грн).
Після початку повномасштабної війни в Україну постачають великі обсяги гуманітарної допомоги з різних країн, яка включає і харчові продукти. Проте зафіксовані й випадки шахрайства з такими товарами. Гуманітарку неодноразово знаходили на полицях магазинів під виглядом імпортованої продукції без маркування.
Як пояснили в Мінагрополітики та продовольства, наразі постанова Кабміну щодо дозволу на реалізацію товарів без українського маркування вже втратила чинність.
До того ж товари, які ввозять в Україну як гуманітарну допомогу, проходять процедуру митного декларування з обов'язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма "Гуманітарна допомога. Продаж заборонено", завіреного печаткою митника. Часто інформація про те, що товар є гуманітарною допомогою і не призначений для продажу, вказується також на етикетках.
Тому, якщо у споживача є підозри, що товар без маркування може бути гуманітаркою, треба вимагати у продавця чи адміністратора магазину надати документи на такий товар. В разі отримання відмови чи відсутності документів треба звернутися в поліцію за номером 102.
Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням та для отримання прибутку заборонено законом та карається кримінальною чи адміністративною відповідальністю (ст. 201-2 КК України):
Продаж товарів гуманітарної допомоги або використання з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, – караються штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34-51 тис. грн) або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на строк до 4-х років.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі,– караються позбавленням волі на строк від 3-х до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.
Вищезазначені дії, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану, – караються позбавленням волі на строк від 5-7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.
Раніше повідомлялося, в Україні планують ввести штрафи за використання зареєстрованих брендів, зокрема назв "шампанське" та "коньяк".
Нагадаємо, правила ввозу гуманітарної допомоги в Україну з-за кордону змінилися. Кабмін оновив форму митної декларації.