ua en ru

Україна змінила тактику застосування артилерії. У ЗСУ пояснили особливості

Україна змінила тактику застосування артилерії. У ЗСУ пояснили особливості Фото: У ЗСУ пояснили особливості нової тактики застосування артилерії (Getty Images)

Збройні сили України змінили тактику застосування артилерії на фронті. Вона наразі має свої особливості.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник Командувача ракетних військ і артилерії ЗСУ Сергій Мусієнко.

"Ми змінили тактику застосування артилерії загалом", - зазначив він.

Як пояснив полковник, основним тактичним підрозділом артилерії, згідно з бойовим статутом артилерії, є дивізіон, основним вогневим - батарея, а батарея - це 4-6 гармат. Вони розгортаються у бойовий порядок на полі з інтервалом близько 50 метрів і одночасно виконують завдання – ведуть пристрілювання чи вогневий наліт по цілі.

"Управляє всіма гарматами батареї на вогневій позиції командир взводу - старший офіцер батареї. Але зараз на полі таке розташування неможливе, бо всі вони будуть виявлені і знищені", - пояснив специфіку війсковий.

Зараз, за словами Мусієнка, у ЗСУ насамперед розосередили артилерію.

"Ми не стоїмо в бойових порядках, зараз кожна гармата діє як окремий вогневий засіб, вона автономна, має свій зв'язок і виконує завдання у взаємодії з іншою гарматою, яка знаходиться на відстані", - каже він.

Приклад Ізюмської операції

Як каже заступник Командувача, під час Ізюмської операції він вперше звернув увагу, що ворог розташовував артилерію у класичний бойовий порядок - дивізіонами, в лінію. Достатньо було бити навіть однією гарматою не по їхніх гарматах, а по машині підвозу боєприпасів, щоб наробити там хаос на позиції.

"Згідно з їхнім бойовим статутом, машини підвозу боєприпасів розташовуються десь у районі 200-300 метрів від гармат. Якщо ці 5-6 машин починають горіти, детонувати, вибухати - це було значно ефективніше, і весь їхній дивізіон не в змозі виконувати завдання", - розповів він.

Зараз, за даними Мусієнка, росіяни уже теж перейшли до погарматного розташування, хоча вони цього не робили відразу, бо не мали засобів зв'язку.

"Коли окупанти заходили, то навіть не мали мобільних телефонів. Вони використовували звичайні радіозасоби, які дозволяли нам їх прослуховувати. Тому вони всі групувались на напрямках і ми могли їх уражати. Це ті перші 4-5 місяців, коли вони несли шалені втрати під час просування", - пояснив він.