Україна їде на Олімпійські ігри: Степаненко, Ярмоленко та інші можуть перевершити Блохіна

Упевнена перемога збірної України U-21 над Францією напередодні дозволила лише вп'яте в історії відправити "синьо-жовтих" на літню Олімпіаду в командному виді спорту. Відразу три збірні представляли України на Іграх-1996 в Атланті – жіночі баскетбольна та волейбольна, а також чоловіча з водного поло. Натомість у 2004-му до Афін поїхали жіноча гандбольна збірна.

У радянський час усі футболісти вважалися любителями, тож на Олімпіади збірна СРСР їздила з "накручуванням" функціонерів і здебільшого в найсильніших складах. Та після тріумфу на Іграх-1956 у Стокгольмі олімпійське "золото" постійно оминало Країну рад. Наприклад, у 1976-му не допоміг навіть десант із найкращої команди Європи – київського "Динамо".

Та навіть володар "Золотого м'яча" Олег Блохін не зняв прокляття збірної СРСР. Радянські футболісти завершили турнір із "бронзою", а на домашній Олімпіаді в Москві лише повторили це досягнення. Пропустивши Ігри в Лос-Анджелесі 1984 року, під керівництвом манкурта Бишовця радянські футболісти виграли золоті медалі в 1988-му.

Та перемога була б неможлива без українців. Оборонець "Дніпра" Олексій Чередник, його майбутній одноклубник Євген Яровенко, півзахисник "Динамо" Олексій Михайличенко, ще один дніпровець Вадим Тищенко, нападник "Дніпра" Володимир Лютий були ковалями одного з останніх тріумфів радянського футболу. А Михайличенко ще й поїхав у дорослу збірну, щоб дійти до фіналу Євро-1988...

З тих пір футбольні турніри Олімпіад змінилися. Перед Іграми 1992 року запровадили правило, за яким брати участь у змаганнях можуть футболісти у віці до 23 років. Згодом у заявку дозволили включати трьох виконавців поза обмеженнями. На перенесені ж через COVID на рік Олімпійські ігри в Токіо допустили всіх, хто народився після 1 січня 1997 року.

Отже, на Ігри в Парижі, найімовірніше, зможуть поїхати 19 українців 2001 року народження та молодші. Можливість ж узяти трьох "дядьків" у компанію для молодих стане неабияким викликом для тренерського штабу молодіжки та інтригою для вболівальників. Наразі невідомими залишаються критерії.

Перший варіант – кадровий дефіцит. Передбачити ігровий рівень нинішнього призову збірної U-21 через рік неможливо. Фактор травм теж ніхто не скасовував. Та на кожну позицію на полі Руслан Ротань із помічниками зможуть взяти дорослого. У національній команді ледь не кожен основний виконавець має рівноцінну заміну.

Другий варіант – "за заслуги". На Олімпійські ігри-2020 за черговим трофеєм поїхав бразильський ветеран Дані Алвес і поповнив колекцію олімпійським "золотом". Чому б не подарувати можливість завоювати медаль комусь із ветеранів? Тому ж Ярмоленку наступного літа буде 34, Степаненку – 33, а Бущану – 30.

Третій варіант – ефект підсилення. Чимало виконавців середнього віку здатні посилити молодіжку "синьо-жовтих". Невдовзі 26-річний Циганков засяяв у "Жироні" після стагнації в рідному "Динамо", а голеадор Довбик став найкращим бомбардиром УПЛ на порозі свого 26-річчя. А ще варто сподіватися на сильні виступи і в наступному році вже 25-річного Миколенка чи вже 28-річного Матвієнка.

Перша в історії олімпійська збірна України з футболу безсумнівно буде унікальною. Тренерський штаб ще до старту турніру повинен буде розв'язати кадрову мороку. Головним же кадровим принципом повинен стати девіз зі сфери медичної етики – "Передусім не нашкодь".