Україна ризикує втратити цінні археологічні пам‘ятки: у ВР розповіли, як цьому запобігти

Вона повідомила, що протягом тільки поточного року в Україні виявили щонайменше декілька важливих для української культурної спадщини пам‘яток. Зокрема, днями археологи виявили історичні знахідки у центрі Полтави, датовані кінцем XVIII століття - предмети побуту періоду губернського центру та, ймовірно, залишки криниці.

Ще раніше - у травні 2024 року, у Рівному виявили поховання, що датується IV-V століттям та споруду з п’ятьма печами для випікання хліба Х століття. А у лютому 2024 року археологічні знахідки виявили біля острова Хортиця.

"Їх вдалося знайти через падіння води, яке відбулось внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Йдеться про близько 60 пам’яток, починаючи від доби бронзи і закінчуючи добою козацтва. Всі вони є безцінним прикладом того, що російське твердження щодо заселення цих земель лише у XVIII - повна нісенітниця", - підкреслила Шуляк.

Вона зазначила, що археологічна спадщина України є однією з найбільших і найбагатших у Європі і 2/3 усіх пам‘яток, які вже внесені у Державний реєстр нерухомих пам’яток України - пам’ятки археології. Серед невиявлених теж лідирують пам'ятки археології, оскільки вони найменш досліджені.

При цьому, незважаючи на цінність кожної окремої знахідки, українська археологічна спадщина щороку бідніє через так званих “чорних археологів”, діяльність яких вже давно зробила Україну міжнародним майданчиком із продажу і перепродажу археологічних пам’яток різного ступеня цінності.

Парламентарка також констатувала, що “чорна археологія” значно активізувалась з початком воєнних дій - багато пам‘яток археології виявляють на територіях, пов'язаних з веденням воєнних дій, оскільки там відбуваються ландшафтні зміни, пов'язані як з прямими наслідками ураження вибуховими засобами. Зокрема, мінами, снарядами, ракетним вогнем тощо, так і з облаштуванням вогневих та спостережних пунктів, фортифікаційних споруд, прокладанням комунікаційних шляхів.

Держава планує розробити спеціальний механізм для паспортизації пам‘яток археології, а їхній облік вестиметься у Державному реєстрі нерухомих пам‘яток України, інформаційно-комунікаційну систему якого презентували наприкінці минулого року.

Також пам'яткам археології потрібен облік, який є однією з найбільших проблем української культурної спадщини - ще у мирний час не було проведено паспортизації археологічної спадщини на належному рівні, що призвело до "випадіння" більшості археологічних об'єктів – поселень, городищ, стоянок, курганів та могильників з Державного реєстру нерухомих пам'яток України та регіональних списків пам'яток. Зараз триває робота з його наповнення.

Крім цього, Шуляк підкреслила, вітчизняне законодавство щодо захисту від діяльності незаконних копачів містить багато білих плям і потребує значних змін. Зокрема, в законодавчих актах відсутнє будь-яке регулювання використання металодетекторів для пошуку археологічних об’єктів, а також належні заходи реагування на незаконні дії на об’єктах археології, притягнення до відповідальності тощо.

"Механізми для цього має напрацювати міжкомітетська робоча група по захисту об'єктів культурної спадщини. Крім нашого комітету, до неї залучаються представники Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства культури та інформаційної політики та експерти і фахівці з цієї сфери", - підсумувала Шуляк.