Лідери країн G7 проведуть триденний саміт у Хіросімі 19-21 травня. Серед головних питань порядку денного – війна в Україні, ядерна загроза, відносини з Китаєм. Союзники планують посилити обмеження на торгівлю з РФ і вжити заходів проти обходу санкцій. На саміті очікується виступ президента Володимира Зеленського.
РБК-Україна зібрало все, що відомо про переговори "Групи семи" в Японії.
49-та зустріч лідерів країн G7 відбудеться під головуванням прем'єра Японії Фуміо Кісіди з 19 по 21 травня в Хіросімі.
Учасники саміту:
На саміт запрошені як гості представники Австралії, Бразилії, В'єтнаму, Індії, Південної Кореї, Коморських островів, Островів Кука, Індонезії.
Президент України Володимир Зеленський отримав запрошення на переговори G7 особисто від прем’єр-міністра Японії під час його візиту до Києва.
Лідери провідних економік світу мають намір обговорити глобальні загрози міжнародному порядку, зокрема проблеми, з якими зіткнувся світ на тлі російської агресії проти України.
Питання порядку денного переговорів:
Особливу увагу на саміті буде приділено регіональним питанням. Це як війна в Україні, так і відносини з Китаєм та країнами Глобального Півдня.
"Група семи" планує випустити окрему заяву щодо України із засудженням російської агресії та закликом негайно вивести війська з української території.
Зокрема, лідери країн G7 порушать питання щодо міжнародного мирного саміту. Раніше його запропонував провести Володимир Зеленський для просування українського "мирного плану" щодо припинення війни з 10 пунктів.
Також на саміті в Японії будуть говорити про виділення G7 нової економічної допомоги Україні.
Нагадаємо, за результатами зустрічі міністрів фінансів та керівників центральних банків "Групи семи" стало відомо про збільшення фінансової допомоги Україні до 44 млрд доларів у 2023 – на початку 2024 року.
Крім того, японський уряд на саміті ініціює дискусію щодо відновлення та реконструкції інфраструктури України.
Фуміо Кісіда запросить членів українського уряду для обміну технологіями, що допоможуть відновити країну після руйнувань.
На зустрічі "Великої сімки" обговорюватиметься і тема "мирних переговорів". Президент запрошеної Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва хоче порушити це питання в Хіросімі. Він укотре висловив бажання виступити посередником між Україною та Росією для "мирного врегулювання конфлікту".
Згідно із заявою на сайті саміту, країни "Групи семи" відреагували єдиним фронтом на агресію РФ проти України. G7 і надалі підтримуватиме Україну та просуватиме санкції щодо країни-агресора.
За підсумками зустрічі можуть бути посилені санкції у сфері енергетики та експорту товарів до РФ. Дані обмеження спрямовані на підрив майбутнього виробництва енергії в Росії та стримування торгівлі, яка підтримує російську армію.
Ще однією темою для обговорення стане торгівля РФ алмазами. Учасники переговорів розглянуть варіанти, як її відслідковувати, з метою запровадження санкцій на пізнішому етапі.
Також G7 може заборонити імпорт російського газу трубопроводами, робота яких раніше була припинена або скорочена. Санкції в основному стосуватимуться постачання газу до Польщі та Німеччини.
Представники G7 мають узгодити позиції, як протидіяти спробам РФ ухилитися від санкцій через імпорт товарів із третіх країн.
Декілька західних ЗМІ анонсували, що союзники в Хіросімі можуть розглянути зміни в санкційних правилах. Так, американська сторона виступила за введення повної заборони на ввезення товарів до Росії, якщо тільки вони не будуть занесені до спеціального списку винятків, але ряд країн-партнерів були проти такого підходу.
Напередодні саміту радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван повідомив, що Штати не очікують від зустрічі "Групи семи" всеосяжної заборони на експорт до РФ.
За його словами, лідери країн зосередяться на питаннях контролю за дотриманням санкцій та їх обходом. G7 здебільшого розглядатиме питання післявоєнної відбудови України, зазначив Салліван.
Місцем проведення саміту невипадково було обрано місто Хіросіма, де в 1945 році сталася руйнівна ядерна катастрофа. На думку прем'єра Японії, це слушне місце для того, щоб показати відданість справі миру в умовах кризи через нову ядерну загрозу.
"Японія хотіла б продемонструвати тверду рішучість G7 категорично заперечувати військові агресії, будь-які загрози застосування ядерної зброї, а також спроби повалення міжнародного порядку, що мають історичне значення", - наголосив голова саміту.
Очікується, що уряд Японії запропонує учасникам зустрічі підписати документ про необхідність прискорення ядерного роззброєння та неприпустимість розповсюдження ядерної зброї.
Частина комюніке G7 буде присвячена відносинам з Китаєм та країнами Індо-Тихоокеанського регіону.
Лідери країн Групи готуються оприлюднити план протидії Китаю у боротьбі за глобальний економічний вплив.
Анонсована стратегія "Великої сімки" передбачає кроки щодо зменшення надмірної залежності ланцюгів постачання від китайського виробництва, у тому числі за рахунок партнерства з так званими країнами середньої смуги (Бразилія, В'єтнам, ПАР та Казахстан).
Одним із заходів може стати і контроль за інвестиціями до Китаю, щоб протистояти економічному тиску Пекіна на інші країни.
Глава України отримав запрошення на саміт від японського прем'єра Фуміо Кісіди під час його візиту до Києва 21 березня 2023.
Виступ Володимира Зеленського перед "Групою семи" було заплановано в онлайн-форматі, як це було минулого року на саміті у Німеччині.
Проте за день до старту переговорів з'явилася інформація, що український лідер може вирушити до Японії і бути присутнім на саміті особисто.
Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква у коментарі японському виданню Kyodo повідомив, що остаточне рішення про формат участі Володимира Зеленського на зустрічі лідерів G7 залежатиме від військової ситуації.
Водночас очільник японського уряду Кісіда заявив, що президент України, ймовірно, не поїде до Хіросіми. Його виступ перед учасникми саміту очікується в режимі онлайн у неділю, 21 травня.
Раніше повідомлялося, що поліція Японії направить для охорони майбутнього саміту "Великої сімки" близько 24 тисяч співробітників. Заходи безпеки посилені після того, як у прем'єр-міністра Японії Фуміо Кісіду під час передвиборчої акції було кинуто вибуховий пристрій.