Удари по РФ американською зброєю: що треба враховувати в переговорах з Вашингтоном

Про те, як у Вашингтоні відносяться до можливості бити їхньою зброєю по території РФ і що треба враховувати у переговорах з США – у колонці для РБК-Україна написав виконавчий директор ГО "Інститут американістики" Арсен Мартищук.

Тема атак території РФ зброєю, наданою Україні з боку США, є чи не найбільш важливим питанням у дискурсі нинішніх україно-американських відносин. Політика Вашингтону стосовно питання поки залишається незмінною і передбачає те, щоб не заохочувати українські удари по російській території. Проте, певна невизначеність у заявах керівників деяких американських відомств дає можливість для дипломатичних переговорів та зміни динаміки питання та позиції Сполучених Штатів.

Для такої можливості необхідно зберігати баланс у відстоюванні інтересів України та розуміння позицій адміністрації Байдена. У цій колонці спробуємо відповісти на найбільш нагальні питання та описати стратегії для ухвалення чергового важливого рішення для життєстійкості України.

Чому Україну не заохочують атакувати російську територію?

Ще на початку повномасштабного вторгнення США встановили дипломатичні обмеження щодо атак американською зброєю по території Росії. Спочатку це було обумовлено тим, що Вашингтон взагалі не буде постачати зброю дального ураження. Держсекретар Ентоні Блінкен заявляв, що це може “ескалювати ситуацію та спричинити ще більш масштабні атаки на українську територію”.

Перший рік вторгнення став символом побоювань Заходу перед ядерною ескалацією та міфу про “червоні лінії Путіна”. Після того, як стало зрозуміло, що слова Кремля про ескалацію не мають жодної ваги, заяви про ненадання зброї були пом’якшені та допомогли Києву вдало проводити оборонні та контрнаступальні дії. Для зміни радикальної позиції Вашингтону щодо надання зброї, Україні потрібно було доказувати ефективність на полі бою та здатність протистояти російській армії нарівні.

Навіть такі кардинальні зрушення у світогляді американської адміністрації не змінили політики щодо атак російських об’єктів зброєю США. Питання стало важливим, проте було відкладене на потім через більш вагомі виклики.

Що змінилося?

З початком чергового наступу росіян на Харківщині ситуація стала надзвичайно нагальною. Україна продовжила робити все можливе, аби отримати максимальну матеріальну та дипломатичну підтримку від союзників. Удари по російській інфраструктурі американською зброєю - це один з небагатьох факторів, які б допомогли максимальній обороноздатності України.

Зміна рішень у Вашингтоні є непростим і довгим процесом. Прикладом стало ухвалення пакету допомоги на суму 60,8 млрд доларів, яке фактично тривало понад 6 місяців.

В усіх цих ситуаціях важливими факторами стали необхідність та рішучість. Нинішня ситуація з ударами по російській території містить й одне, й інше. Політичне рішення, яке було незмінним з початку повномасштабного вторгнення, має можливість бути ухваленим та вагомо допомогти українській обороні.

У Білому домі та Конгресі це чудово розуміють і саме тому за останній місяць багато чиновників та керівників відомств почали різко або плавно змінювати свою риторику та створювати дискусію. Такі процеси, як показує практика, можуть призвести до позитивних зрушень та довгоочікуваного дозволу на використання американської зброї для того, аби ускладнювати російські наступальні дії, перш за все виводячи з ладу інфраструкутру на територї РФ.

Якими є заяви американських політиків та адміністрації зараз?

Один із найбільших друзів України в адміністрації, держсекретар Ентоні Блінкен є і великим прихильником скасування політики незаохочення щодо використання американської зброї задля атак території РФ. Під час недавнього візиту очільника Держдепартаменту до Києва, йому звісно ж поставили питання щодо ситуації навколо позиції Вашингтону, на що Блінкен підтвердив загальний консенсус щодо незаохочення, проте вкотре наголосив на тому, що Україна сама має приймати рішення щодо захисту власної території. Така неоднозначна відповідь була підтверджена інформацією The New York Times, де заявили, що Блінкен є основним прихильником дозволу на удари по російській території і активно просуває цю ідею в кабінетах адміністрації Байдена.

Крім того, речник Держдепартаменту Метью Міллер в одному з останіх інтерв’ю заявив, що позиції зовнішньополітичного відомства, Пентагону та Білого дому є одинаковими, що наштовхує на думку про тісну координацію та можливі зміни.

Крім очевидних зусиль Держдепартаменту до тиску на Білий дім та Пентагон приєдналися і конгресмени. Двопартійна група з Комітету з розвідки Палати представників направила спеціального листа міністру оборони Ллойду Остіну, в якому закликала негайно дозволити українцям використовувати американську зброю для атак на російські об’єкти інфраструктури. Сам спікер Палати представників Майк Джонсон, який блокував великий пакет допомоги України, в коментарях медіа заявив, що Україна має сама вирішувати, як їй воювати.

Як потрібно вести переговори з Вашингтоном?

Найбільш переконливими компонентами у розмовах з Білим домом мають стати військовий, дипломатичний та медійний.

Україна рішуче доводить, що навіть попри удари углиб російської території власною зброєю, Кремль не відповідає чимось більш серйозним ніж те, що він робив до того. Фактично, вкотре розвіюється міф про “червоні лінії", і це дає розуміння Вашингтону, що погрози Путніа про ескалацію залишаються лише розмовами.

Важелем, що може змінити позицію США є зокрема й рішучість інших союзників. Попри те, що дуже часто Вашингтон є орієнтиром рішень щодо України, в період певних криз, все може відбуватися навпаки. Тут необхідно згадати надання нових видів озброєння, а також рішучу підтримку України з боку європейських держав під час політичної саги у американському Конгресі щодо ухвалення масштабного пакету допомоги. Саме ініціативність союзників у інших точках планети може спонукати США змінити думку щодо політики незаохочення та допомогти вкотре стримати наступ РФ.

Українська дипломатія як на офіційному, так і на місцевому рівнях в Сполучених Штатах також може допомогти у зміні політики Вашингтону. Під час довготривалих політичних переговорів щодо 60-мільярдного пакету допомоги, дипломатами та громадськими активістами було зроблено дуже багато для того, аби кожен сенатор та конгресмен почув, для чого Україні потрібна ця підтримка. Цього разу, рішення є набагато простішим і вимагає меншої консенсусної підтримки, більше того, ухвалюватиметься сторонами, які з першого дня війни були прихильні до Києва. Активізація медійності та представлення важливості питанняі може стати важелем важливого рішення з боку Білого дому, Пентагону та Державного департаменту.

Питання дозволу на удари по російській території американською зброєю є ключовим у сучасних реаліях. На тлі загострення ситуації на фронті та необхідності посилення обороноздатності України, ця тема є актуальнішою, ніж будь-коли. Успішність результату вимагатиме комплексного підходу, включаючи військові аргументи, дипломатичну підтримку союзників та активну медійну кампанію. Зміна політики Вашингтону можлива, але потребує злагоджених зусиль на всіх рівнях та вагомих зусиль всіх сторін.