Туреччина заощадила 2 млрд доларів завдяки купівлі російської нафти зі знижкою, - Reuters
Туреччина та турецькі компанії заощадили близько 2 млрд на рахунках за електроенергію у 2023 році через збільшення імпорту російської нафти та нафтопродуктів зі знижкою. Анкара хоче купувати більше, попри західні санкції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Туреччина стала найбільшим імпортером російських енергоносіїв у Західній півкулі після того, як вторгнення Росії в Україну змусило європейські країни припинити більшу частину імпорту російської нафти та газу. Китай та Індія імпортують з Росії більші обсяги, ніж Туреччина, проте близькість Анкари до російських портів означає, що вона заощаджує більше, ніж інші покупці завдяки дешевшим перевезенням.
За розрахунками Reuters, у листопаді 2023 року постачання російської сирої нафти марки Urals до Туреччини зросло до рекордного рівня 400 тисяч барелів на добу, що становило близько 14% від загального експорту нафти Росії морським транспортом минулого місяця.
Очікується, що постачання до Туреччини продовжать зростати протягом найближчих місяців після того, як приватний російський виробник нафти "Лукойл" підписав угоду з азербайджанською компанією SOCAR про переробку до 200 тисяч барелів на день своєї нафти на турецькому нафтопереробному заводі STAR компанії SOCAR.
Крім зростання постачання сирої нафти, імпорт Туреччини російського дизельного палива, топкового мазуту, авіаційного та суднового палива підскочив на 200% у січні-листопаді 2023 року, склавши приблизно 0,29 млн барелів на день.
Росія поставила до Туреччини в січні-листопаді 13 млн. тонн дистилятів, включаючи 8,6 млн тонн дизельного палива з наднизьким вмістом сірки.
За словами трейдерів, цього року Туреччина платила на 25-150 доларів менше за тонну (3,3-20 доларів за барель) російського дизельного палива, порівняно з цінами на аналогічні сорти у Середземномор'ї. На нафту знижки становили від 5 до 20 доларів за барель. Дешевший імпорт енергоносіїв допоміг Анкарі скоротити торговельний дефіцит та зменшити тиск на її валюту, яка цього року девальвувалась на 30%.
За даними LSEG, Туреччина також збільшила експорт дизельного палива за той же період на 120% до 6,03 млн тонн з 2,75 млн у січні-листопаді 2023 року.
Багато активістів та прихильників України звинувачують Туреччину в тому, що вона ефективно допомагає Росії спрямовувати свою продукцію до Європи в обхід санкцій.
Знижки на російську нафту
Туреччина не є унікальною тим, що отримує велику економію на закупівлях російської нафти. Індія, яка також відмовилася приєднатися до санкцій проти Москви, цього року збільшила імпорт російської нафти на 77%. Згідно з розрахунками, що ґрунтуються на урядових даних, за перші дев'ять місяців 2023 року вона заощадила приблизно 2,7 млрд доларів на імпорті російської нафти. Але Індія імпортувала набагато більші обсяги російської нафти - 1,7 млн барелів на добу, а це означає, що економія на барель для Туреччини була набагато вищою.
Трейдери кажуть, що можна заощадити на фрахтових ставках, оскільки, за їх оцінками, наразі доставка танкера з російською нафтою до Туреччини коштує 6 млн доларів порівняно з 9 млн доларів в Індію.
Аналітик Kpler Віктор Катона заявив, що турецькі нафтопереробні заводи стали одними із найприбутковіших заводів у Середземномор'ї з моменту введення російських санкцій у лютому 2022 року.
Катона сказав, що найбільший нафтопереробний завод Туреччини Tupras мав валовий прибуток у розмірі 30 доларів на барель за останній рік, що на 6 доларів за барель вище за середню рентабельність складного нафтопереробного заводу в Середземномор'ї.
Москва та Анкара також обговорюють створення хаба для російського газу в Туреччині після того, як ЄС різко скоротив закупівлю російського газу. Цей план відповідає давньому бажанню Анкари стати великим центром розподілу енергії у Південній Європі. Росія розглядає хаб як спосіб перенаправити свій експорт газу з Європи чи опосередковано продати частину газу до ЄС.
Цінова стеля на російську нафту на рівні 60 доларів за барель, ведена в грудні минулого року, скоротила доходи Кремля на 14%. Аналіз Центру досліджень в галузі енергетики та чистого повітря (CREA) показує, що останній рік цінова стеля коштувала Кремлю 34 млрд євро доходів від експорту, що еквівалентно приблизно двомісячним доходам.