Правила мобілізації в Україні дещо змінилися. Це стосується термінів явки до територіальних центрів комплектування (ТЦК), розсилки повісток та умов бронювання.
РБК-Україна докладніше розповідає про зміни.
Зміст
У жовтні Кабінет міністрів вніс зміни до порядку мобілізації, скоротивши терміни явки до територіальних центрів комплектування. Йдеться про нове формулювання у пункті 34 про повістки, що надсилаються поштою.
Раніше діяла норма, згідно з якою день явки резервіста або військовозобов'язаного визначався не раніше 14-го дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З 1 жовтня встановлено, що день явки з адміністративного центру області (Київ, Харків, Львів, Одеса тощо) визначається протягом 7 діб. З інших населених пунктів - протягом 10 діб.
Скорочення термінів має прискорити явку резервіста або військовозобов'язаного до військкомата із повісткою поштою, але принципово нічого не змінює. Оскільки в повістці вказано конкретну дату, час і ТЦК, куди необхідно з'явитися.
У вересні "Укрпошта" почала розсилати повістки після того, як 17-го числа вперше відбувся централізований обмін повістками в електронному вигляді. Тобто, на її сервери надійшли повістки з усіх ТЦК, підписані електронними підписами їхніх начальників.
На середину місяця "Укрпошта" отримала близько 6 тисяч повісток для виклику військовозобов'язаних до ТЦК.
Такі повістки генеруються в реєстрі "Оберіг", мають підтверджувальний QR-код, роздруковуються "Укрпоштою" та розсилаються рекомендованими листами.
Повістки поштою вже отримують мешканця Закарпатської, Херсонської та Івано-Франківської областей. Вони вважаються врученими, навіть якщо адресати не одержують їх особисто або відсутні за місцем реєстрації. За неявку до ТЦК настає адміністративна відповідальність. Військкомат передає до поліції дані для розшуку, а також може ініціювати судовий процес щодо припинення дії прав водія.
Процедура чітко регламентована законодавством, а зовні "поштові повістки" нічим не відрізняються від звичайних конвертів. Якщо адресат не забрав листа, йому надсилають спеціальне повідомлення. Якщо він так і не приходить за листом на пошту, повістка повертається до Міноборони.
Зазначимо, насамперед такі повістки отримують ті, хто згідно з нормами закону про мобілізацію, оновив свої військово-облікові дані (номер телефону, e-mail, адреса проживання).
Кабінет міністрів також дозволив військовим частинам прямо набирати мобілізованих. Йдеться про добровольців, які можуть самостійно обрати частину без звернення до ТЦК.
Відповідно до змін до порядку мобілізації, командири військових частин отримали повноваження:
При цьому не кожна військова частина зможе набирати людей таким чином. Перелік ще належить визначити Генеральному штабу ЗСУ.
Однак це дасть змогу командирам без участі ТЦК набирати бійців з урахуванням освіти, навичок, професії, досвіду та бажання.
Резервист чи військовозобов'язаний має спочатку подати заяву на ім'я командира частини, де хоче служити. Рішення про зарахування на службу приймається за результатами військово-лікарської комісії та психологічного відбору.
Командир має протягом 7 днів надіслати виписку про призов на адресу ТЦК, у якому особа стоїть на обліку. На її підставі мобілізований знімається з обліку у зв'язку із призовом на службу.
Як вважають у Генштабі, такий підхід дозволить спростити механізм залучення добровольців, підібрати мотивованих бійців, нівелювати ризики для громадян бути мобілізованими через ТЦК до інших частин (не на свій вибір).
На думку міністра оборони Рустема Умєрова, зміни дозволять підвищити якість та прискорити рекрутинг.
"Бригади отримали інструменти, про які вже давно просили, - проводити якісний рекрутинг, результатом якого є адресний призов добровольців. Ця постанова є інструментом, що дозволяє суттєво зменшити час рекрутингу та гарантує, що кожен і кожна зможе приєднатися туди, де його або її бажання та вміння збігаються із потребами", - зазначив він.
Щомісячно рекрутами в середньому стають 6500 добровольців. Рекрутуватися можна до всіх видів та родів військ Сил оборони, включаючи Збройні сили, Національну гвардію, Службу безпеки, Державну прикордонну службу тощо.
Причому можна подаватися на рекрутинг навіть за наявності повістки до військкомату. Але до того моменту, коли військовозобов'язаний отримав мобілізаційне розпорядження.
У жовтні набули чинності нові норми щодо правил бронювання від мобілізації через "Дію". Тепер державні органи та підприємства можуть отримати відмову у бронюванні працівника, якщо про нього немає відомостей у реєстрі "Оберіг".
Іншими словами, зробити бронь на свого співробітника можна за умови, що він оновив військово-облікові дані. Для цього він має стояти на військовому обліку, мати військово-обліковий документ (паперовий чи електронний), підтвердити правильність облікових даних та не перебувати у розшуку.
Нагадаємо, є перелік критеріїв, за якими підприємства можуть бути визнані критично важливими та, відповідно, бронювати співробітників:
Якщо є хоча б два критерії, підприємство зможе забронювати до 50% працівників, а в деяких випадках і більше.
Уточнюються вимоги до інформації, що подається у списках на бронювання. Зокрема, крім ПІБ, ІПН, реквізитів паспорта та терміну відстрочки зазначаються реквізити облікового документа військовозобов'язаного, військово-облікова спеціальність та дата уточнення даних.
Якщо перевірка даних пройшла успішно, бронювання та відстрочка надається автоматично.
Зазначимо, минулого тижня перший заступник голови фінансового комітету Ради, нардеп Ярослав Железняк заявив, що в уряді таки наважилися на модель економічного бронювання. За його словами, пропонується перехід від критичності підприємства до критичності працівника. Бронювання хочуть надавати на рік із щомісячним підтвердженням зарплати. На якій стадії ініціатива невідомо, але вона має пройти голосування у парламенті.
При підготовці тексту використовувалися: постанови Кабінету міністрів № 1125, 1130 та 1134 від 1 жовтня 2024 року, повідомлення "Укрпошти" та обласних військових адміністрацій, заява міністра оборони Рустема Умєрова.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.