Тримали в одному із найжорстокіших СІЗО. Що відомо про смерть Вікторії Рощиної в РФ

Вона зазначила, що журналістку російські загарбники затримували двічі: вперше її затримали в окупованому Бердянську у березні 2022 року, вдруге - у серпні 2023 року на території Донецької або Запорізької області.

Катриченко додала, що причини її поїздок були невідомі.

"Ми у "Медійної ініціативі за права людини" маємо одну версію, про яку говорити зарано. Але вона пов’язана з журналістською діяльністю", - пояснила вона.

Смерть жуналістки підтвердили російські джерела, однак обставини залишаються невідомими.

Катриченко зазначила, що від часу другого затримання Рощиної її місце перебування було невідоме. Тільки навесні 2024 року російська сторона офіційно підтвердила факт її утримання.

Відомо, що за цей період її тримали у колонії №77 у Бердянську та СІЗО №2 у Таганрозі. У цих місцях утримуються не лише українські військові, а й цивільні, зокрема жінки.

Катриченко повідомила, що Таганрог відомий як одне з найбільш для українців жорстоких місць утримання на території РФ.

"Його називають пеклом на землі. Зокрема, у Таганрозі тримають азовців з Азовсталі. Звільнені розповідають про страшні тортури. Там усі, з кого хочуть зробити злочинців, зізнаються у злочинах - оговорюють себе. Потім їх переводять у Ростов та судять", - розповіла вона

За її словами, у колонії окупованого Бердянську, насправді, також нелюдські умови. Відомо, що там росіяни катують полонених електричним струмом.

За офіційною інформацією від російської влади, Рощина померла 19 вересня 2024 року, але обставини смерті не невідомі.

"Вікторію утримували у Таганрозі принаймні з травня до вересня 2024 року. У камері-одиночці. Напередодні обміну 13 вересня 2024 року Рощину та ще мінімум одну жінку з Мелітополя вивезли з Таганрогу. Куди - невідомо", - повідомила Катриченко.

Вона додала, що також невідомі ще декілька фактів:

• чи перевозили її з Таганрогу до Москви, у Лефортово, що б свідчило про початок кримінальної справи та майбутній процес;
• чи її перевозили для обміну, оскільки у два крайніх обміни вона не потрапила;
• чи могла смерть настати внаслідок тортур або інших знущань, оскільки раніше йшлося, що Вікторія оголошувала голодування. Катриченко зазначило, що це дуже сумнівно і виглядає як спроба зняти з РФ відповідальність;
• коли тіло можуть повернути в Україну. Вона звернула увагу, що В. Кох, який підписав повідомлення від МО РФ, зазначив, що тіло повернуть "українській стороні в рамках обміну тілами затриманих осіб".

"Але точно впевнені: російський полон вбиває. Ані журналістська діяльність, ані підтвердження затримання, ані щось інше не може врятувати", - резюмувала Катриченко.

У коментарі Суспільному голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що найближчим часом рідним передадуть тіло журналістки Вікторії Рощиної.

"Є ця інформація, вона є в родичів, але буде некоректно, коли я її буду проголошувати, а не родичі, це буде найближчим часом", - пояснив він.

За його словами, українська сторона зробить все, аби виявити імена всіх дотичних до смерті журналістки.

"Йдеться не лише про Путіна і верхівку, а про тих, хто утримували Вікторію, хто забезпечував етапування під час чи в процесі якого, за словами російської влади, відбулося вбивство", - зазначив депутат.

Він також підтвердив, що Рощину насправді готували до повернення додому в Україну. За його словами, на її смерть буде реакція не лише Верховної ради, а всієї влади України. Депутат додав, що омбудсман Дмитро Лубінець вже працює над тим, щоб зафіксувати це як воєнний злочин, а військова прокуратура веде роботу щодо відкриття кримінального провадження про умисне вбивство.

"Ми як комітет звертаємося до міжнародної спільноти, вже маємо позицію Репортерів без кордонів, які вимагають розслідування даного злочину, засуджуючи дії Росії", - повідомив він.

Вбивства українських журналістів в російському полоні

Українські журналісти, що потрапляють у російський полон, зазнають катувань. На жаль, медійники навіть помирають від рук російських загарбників.

За свідченнями, журналістів у російському полоні часто піддають жорстким методам допитів і психологічному тиску.

Міжнародні організації, як-от Human Rights Watch і Amnesty International, неодноразово повідомляли про випадки жорстокого поводження з українськими медійниками, що включають побиття, позбавлення сну, імітацію страт та інші форми тортур. Наприклад, журналістка Ірина Данилович, затримана у Криму в 2022 році, зазнала фізичного насилля та психологічного тиску під час допитів.

Одним із найбільш відомих смертельних випадків є вбивство Максима Левіна, українського фоторепортера, якого було знайдено загиблим у квітні 2022 року в Київській області. Розслідування показало, що Левін був розстріляний російськими військовими після захоплення у полон.

Окрім фізичного насилля, журналісти піддаються політичним переслідуванням і цензурі. На тимчасово окупованих Росією територіях ведеться систематичне переслідування журналістів, які продовжують працювати на користь українських чи міжнародних ЗМІ.