Третя спроба перевороту. Що відбувається в Судані і до чого ПВК "Вагнера"

Перша спроба перевороту

Перша спробу перевороту стала наслідком тривалих протестів в кінці 2018 року. Тоді ж місцеві вийшли на вулиці через зростання вартості життя і погіршення економічного стану. Вже в січні 2019 року протестувальники почали вимагати відставки президента країни Омара аль-Башира через що він оголосив про надзвичайний стан й спробував провести низку перестановок у владі, які так і не виправили ситуацію.

Вранці 11 квітня суданські військові взявши під свій контроль президентський палац, радіо і телебачення, помістили Аль-Башира під домашній арешт. Також було розпущено Кабінет міністрів і Національні законодавчі збори, а міністр оборони Ахмед Авад ібн Ауф оголосив себе головою країни та заявив про призупинення дії конституції Судану. Як відзначали місцеві ЗМІ, політичні в'язні та лідери протесту проти аль-Башира були звільнені з в'язниці.

Вже на наступний день голова політичного комітету Військової Ради Умар Зейн аль-Абідін заявив про те, що аль-Башира судитимуть в країні й не мають наміру передавати Міжнародному кримінальному суду.

Омар Башир досі перебуває під арештом. Тоді ж в країні були створена Перехідна військова рада Судану, завданням якої було створити умови для переходу країни до нормального функціонування. Головою Ради став інспектор збройних сил країни Абдель Фаттах аль-Бурхан після того, як віцепрезидент Ахмед Авад ібн Ауф подав у відставку наступного дня після перевороту (12 квітня).

Друга спроба перевороту

Восени 2021 року відбувся новий переворот. Військові заарештували членів перехідного цивільного уряду, в тому числі прем'єр-міністра, і оголосили в країні надзвичайний стан.

Голова Суверенної ради Судану генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан заявив, що був змушений піти на такі дії через протистояння між різними політиками й заклики до насильства. Тоді ж він пообіцяв, що країна й надалі дотримуватиметься міжнародних угод й через деякий час повернеться до цивільного правління.

Як повідомляло Міністерство інформації, на протести проти захоплення влади військовими вийшли десятки тисяч людей. Біля будівлі в Хартумі, де базувалось військове керівництво - лунали постріли.

Через внутрішній та міжнародний опір в жовтні аль-Бурхан заявив про готовність відновити кабінет прем'єр-міністра Абдалли Хамдока. Попри те, що останній спочатку відхилив пропозицію, все ж в листопаді 2021 року сторони підписали угоду, яка повернула Хамдока до його посади й звільнила політичних в'язнів.

Водночас були й ті, хто залишився незадоволений угодою. Групи "Сили за свободу і зміни" та Суданська асоціація професіоналів відкинули угоду та відмовились від подальшого поділу влади з військовими.

Третя спроба перевороту

Вже щонайменше троє людей загинули внаслідок сьогоднішнього зіткнення між армією та силами швидкого реагування в столиці Судану Хартум на тлі напруженості навколо переходу до цивільного правління.

Окремі ЗМІ повідомляють про десятки поранених, а на вулицях столиці тим часом лунають вибухи й стрілянина.

Сили швидкого реагування заявили про захоплення території міжнародного аеропорту в Хартумі й повітряної гавані в Мерові. Армія, зі свого боку, згідно з останніми даними, завдала авіаудару по штабу спецназу в столиці.

З чого усе почалось?

Через запланований перехід до цивільного правління сили швидкого реагування повинні були бути інтегровані до складу Збройних сил країни. Водночас генерали ніяк не могли домовитись про те, в які саме терміни це повинно відбутись. Їх суперечка переросла у збройну боротьбу.

Армія, зі свого боку, підпорядковується військовому уряду на чолі з генералом Абдель Фаттахом аль-Бурханом, а сили швидкого реагування - віцепрезиденту, генералу Мохамеду Хамдану Дагало.

До чого тут ПВК "Вагнер"?

Як пише The Africa Report, сили швидкого реагування співпрацюють з російською ПВК "Вагнера". Вони мають спільне підприємство Meroe Gold з видобутку корисних копалин, зокрема золота. Їх співпраця допомогла збільшити запаси золота Центробанку Росії, які були необхідні для витрат на вторгнення в Україну.