Тренування з англійським акцентом. Як у Великій Британії готують бійців ЗСУ

Як проходить навчання українських солдатів-новобранців у Великій Британії, хто і чому їх вчить, чи заважає нашим рекрутам мовний бар'єр – у репортажі РБК-Україна з полігону на півдні Сполученого королівства.

Україна не змогла б восьмий місяць успішно стримувати російську агресію та відвойовувати окуповані території без масштабної підтримки Заходу. Насамперед, звичайно, йдеться про постачання сучасних озброєнь. Але й підготовка українських солдатів також важлива, особливо у світлі мобілізації в РФ.

Українська армія, безумовно, воює вмінням, а не числом, проте на фронтах та в резерві має бути достатньо солдатів, зокрема, для компенсації поточних втрат. При цьому, на відміну від супротивника, непідготовлених солдатів Україна на фронт не посилає.

Навчання десятків тисяч новобранців – непросте організаційне завдання. Тим більше, локації українських полігонів та навчальних центрів добре відомі росіянам і вже неодноразово ставали цілями ракетних атак.

Це одна з причин того, що підготовку солдатів доводиться віддавати "на аутсорс" – відправляти їх на навчання за кордон. І йдеться не лише про освоєння сучасних західних озброєнь, а й про базову підготовку для новобранців без військового досвіду.

Українські солдати на навчаннях у Великій Британії (фото: Міноборони Великої Британії)

Серед усіх країн-партнерів України найактивніше цим напрямком займається Велика Британія. За інформацією британського Міноборони, загалом Сполучене королівство зобов'язалося підготувати 19 тисяч солдатів. А з початку дії цієї програми, запропонованої в червні екс-прем'єром Борисом Джонсоном, уже 5,7 тисяч українських військових пройшли курс молодого бійця під керівництвом британських та інших західних інструкторів.

Міністр оборони Олексій Резніков розповів про масштабніші плани: всього Великобританія підготує 30 тисяч українських рекрутів, а перша група з 10 тисяч солдатів вже закінчує навчання. На зміну їм до Сполученого королівства вирушить нова партія військових.

Українські солдати на навчаннях у Великій Британії (фото: Міноборони Великої Британії)

З ними вдалося перетнутися на шляху до тренувального табору в південній Англії. У цій групі всі – контрактники, абсолютна більшість вступили на службу лічені дні тому. Найстаршому – 32 роки. До армії раніше ніхто не мав відношення, хіба що кілька хлопців записалися в територіальну оборону після лютневого вторгнення РФ. Організатори просять нікого не фотографувати і загалом якнайменше ідентифікувати рекрутів і командирів зі зрозумілих причин.

Командири та інструктори є й старшими, багато хто воював на Донбасі. Один із них розповідає, що пішов до армії ще на початку війни з Росією, 2014-го, коли росіяни захопили кримську військову частину, де він проходив термінову службу.

Є кілька дівчат. Одна з них, Євгенія, навчалася на фармацевта, в армії хоче стати парамедиком. Каже, що хлопці до дівчат-товаришок по службі ставляться абсолютно нормально, жодних питань не виникає.

Загалом помітно, що новобранці, які вирушають до Великої Британії, ще зовсім недавно були цивільними людьми: не завжди оперативно виконують команди, губляться в незрозумілих ситуаціях.

– Скільки потрібно часу, щоб перетворити всіх цих солдатів на реальну бойову одиницю? – запитую в одного з командирів.

– Приблизно місяць на бойове злагодження, поступово, крок за кроком привчаємо їх до дисципліни. Якщо вдруге не розуміє, можна голос підвищити. Але руку ніхто не піднімає, це не можна, – пояснює той.

Українські солдати, які тренуються безпосередньо на британському полігоні, виглядають набагато впевненіше – вони якраз закінчують курс підготовки. З журналістами спілкуються вкрай акуратно, на абстрактні теми, на кшталт оцінки останніх подій російсько-української війни, вважають за краще взагалі не говорити – пояснюють, що "цілком сконцентровані на тренувальному процесі". Так само поводяться і закордонні інструктори.

Українські солдати на навчаннях у Великій Британії (фото: Міноборони Великої Британії)

Окрім тисячі власне британських військових, які готують українців по всьому Королівству, з нашими солдатами займаються канадці та новозеландці. На полігоні, куди вдалося потрапити, всім завідують якраз військові з Нової Зеландії, з прикметними чорно-білими шевронами з птахом ківі, національним символом їхньої країни.

Готують українців за тією самою програмою, що й власних солдатів. Вона включає поводження зі зброєю, стрільбу на різні дистанції, надання першої медичної допомоги, використання бронетехніки, симуляцію реального бою, виявлення мін і розтяжок, тактику патрулювання і боїв у траншеях і міській забудові і т.д. Для цього ще після Другої світової війни влада Великобританії переселила мешканців одного з містечок, яке тепер використовується як полігон для тренування міських боїв. Також викладають і основи міжнародного гуманітарного права, зокрема правила поводження з військовополоненими.

Українські військові, які допомагають із тренуваннями, кажуть, що загалом цей курс молодого бійця не особливо відрізняється від українського. Хіба що масштабами: до лютневого вторгнення проводилися симуляції битв за участю кількох бригад, тут у Великій Британії все значно скромніше за масштабами.

Українські солдати на навчаннях у Великій Британії (фото: Міноборони Великої Британії)

За сценарієм, група українських солдатів має прийти на підкріплення своїм товаришам, утримувати позицію від наступу супротивника, потім організовано відступити. Для більшої переконливості біля них стріляє кулемет, вибухають димовухи, туди-сюди їздить бронемашина. Загалом у вправі бере участь лише пара десятків солдатів.

Водночас, британці, канадці, новозеландці приділяють багато часу індивідуальній підготовці солдата, зокрема визначають рекрутів з лідерськими навичками і готують їх як майбутніх молодших командирів. Примітно, що для закінчення навчання обов'язково треба здати нормативи з усіх військових дисциплін, що викладаються тут. Тих, у кого не все виходить, об'єднують у групи та займаються з ними посилено, підтягуючи до загального рівня. Як розповідають українські інструктори, їхні закордонні колеги не просто відбувають номер, а реально вкладаються у роботу з українськими рекрутами. Ті теж виявляють ініціативу, наприклад, відмовляються від відпочинку на користь додаткових занять.

Українські солдати на навчаннях у Великій Британії (фото: Міноборони Великої Британії)

Ресурсів на програму тренування українців Велика Британія не шкодує: наприклад, було закуплено та пристріляно тисячі автоматів Калашнікова, спеціально для підготовки наших рекрутів на зброї, яку вони потім реально використовуватимуть в Україні.

Звичайно, за кілька тижнів підготовки стати повністю підготовленим по всіх напрямках бійцем навряд чи можливо. Наприклад, тренування надання першої допомоги та евакуації з поля бою поранених відбувається досить нервово та хаотично.

– Вам не здається, що наші солдати діють доволі повільно? – питаю у новозеландського інструктора, який спостерігає за тим, що відбувається,

– Ви беріть до уваги мовний бар'єр: усі команди треба перекласти з англійської на українську, потім назад. У реальному бою, коли всі говорять однією мовою, все пройде швидше, – пояснює він.

Звичайно, перекладачі присутні на всіх без винятку тренуваннях – навіть якщо хтось із солдатів більш-менш володіє англійською, важливо, щоб не виникало навіть найменшого непорозуміння.

При цьому перекладачі та перекладачки намагаються не лише перекладати команди інструкторів, а й копіювати їхній тон.

– Ми маємо повністю віддзеркалювати поведінку інструктора. Якщо він сміється, ми сміємося, якщо він кричить – ми кричимо, якщо матюкається – ми матюкаємося. Коли вони кажуть "закрили свої роти", ми не можемо говорити "вибачте, будь ласка, ви не могли б тихіше", тому що це не була команда. Ми не можемо надто ніжно ставитись до солдатів, бо потім на війні це їм не допоможе, – розповідає керівник місцевих перекладачів, Ірина.

Українські солдати на навчаннях у Великій Британії (фото: Міноборони Великої Британії)

2015-го вона переїхала з України до Великобританії, працювала маркетинговим директором фінтех-компанії, у перший день масштабного вторгнення кинула роботу і повністю пішла у волонтерство, коли з'явилася можливість попрацювати перекладачем для українських рекрутів, одразу зрозуміла, що її місце саме тут. Але при цьому каже, що дуже хотіла б сама стати солдатом та воювати на передовій.

За спиною Ірини стоять вайтборди із великими фотографіями різних видів російської техніки. Інструктори вчать солдатів розпізнавати їх, розповідають про сильні сторони та вразливості. Уся тренувальна програма українських рекрутів – яскрава ілюстрація того, наскільки глобальною є нинішня війна: новозеландці на британській землі навчають українців воювати з росіянами.