Ввечері 13 червня у небі над Київською областю дехто з українців помітив так звані сріблясті хмари.
РБК-Україна поспілкувалось із завідувачем лабораторії Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іваном Крячком і розповідає, чим унікальні сріблясті хмари, як вони формуються, а також де саме і за яких умов можна їх побачити.
За словами експерта, сріблясті хмари унікальні тим, що їх не так часто можна спостерігати.
"Це явище, безумовно, повторюється. Практично щороку. Тобто це - періодичне явище. Але побачити його не так просто. Є певний період часу (кінець травня - початок серпня), коли ці хмари можна бачити у нашій, Північній півкулі Землі", - зауважив він.
Сріблясті хмари можна спостерігати і в Південній півкулі, але також у літній період (коли в Україні - зима).
Сріблясті хмари над Київською областю (фото: facebook.com/UkrHMC)
Так звані сріблясті хмари виникають на висоті близько 80 кілометрів над поверхнею Землі.
"Це - найвищі хмари, які можуть виникати в атмосфері Землі взагалі. Бо відомі нам хмари, які тут плавають у нас майже щодня, виникають на висоті від двох до, грубо кажучи, вісімнадцяти кілометрів. У тропосфері. А ось ця висота - це вже так звана мезосфера", - розповів науковець.
За його словами, для того, щоб вони виникли, потрібні три речі:
"Температура має бути нижчою точки замерзання води. Там атмосфера дуже розріджена, тому замерзає вода не при мінус 100 градусах за Цельсієм, як тут у нас на поверхні, а трошечки холодніше має бути (близько мінус 125 градусів). Має замерзнути ось та водяна пара на висоті 80 кілометрів, у результаті чого утворюються кристалики льоду. І ось коли сонце підсвічує ці кристалики, і виникають ці хмари, дуже тонкі", - пояснив астроном.
Він додав, що раніше це явище траплялося рідше.
"Історики науки кажуть, що у ХІХ-ХХ століттях вони були більш рідкісними, ніж зараз. Нині їх бачать частіше, тому що людство викидає в атмосферу, зокрема, метан. Більше пилу піднімається. Дехто навіть вказує на те, що на це можуть впливати запуски ракет, адже коли вони стартують, то викидають також багато різних нехороших речовини. І все це піднімається туди, на висоту 80 кілометрів, і замерзає. Тому сріблясті хмари зараз трапляються частіше, ніж було раніше, коли атмосфера була чистішою", - розповів експерт.
Для того, щоб побачити сріблясті хмари, потрібно враховувати три основних фактори:
"Не скрізь на Землі можна такі хмари побачити. Якщо ви будете на екваторі, то там ніколи їх не побачите. Географічна широта, де все це можна бачити, скажімо так, від 45-50 градусів до 80 градусів (тут, у нас, на Півночі)", - наголосив Крячко.
За його словами, Київ - якраз на широті 50 градусів.
"Тому, можна сказати, це - нижня точка, де їх можна бачити. Нижче, південніше в Україні, такі речі якщо й бувають, то дуже рідко. Тобто це - дуже рідкісне явище для нижчих широт", - додав фахівець.
Крім того, сріблясті хмари - дуже "слабкі", тому щоб їх побачити, потрібен час вечірніх або ранкових сутінок. При цьому небо має бути чистим.
"Якщо, наприклад, небо затягнуте хмарами - погодній фактор. Потрібно, щоб погода сприяла, щоб небо було ясне - або звечора, або зранку (коли настають так звані астрономічні присмерки). Коли сонце зайшло, впродовж деякого часу тривають так звані "громадянські" присмерки. Потім сонце сідає глибше, ховається, і починаються так звані астрономічні присмерки. Ось у цей короткий період часу (30-40 хвилин) можна бачити якраз ці хмари. Бо сонце якраз їх підсвічує", - пояснив експерт.
За його словами, дехто із дослідників вважає, що найкраще намагатися побачити це явище вранці.
"Потрібно вийти або рано ввечері (перед настанням ночі), або рано вранці. Тобто до цього треба готуватися. Просто так, або випадково, можна це побачити. Проте якщо вже точно хочеться це в житті побачити, поспостерігати, потрібно робити це свідомо, цілеспрямовано. У той період, коли їх можна побачити", - розповів астроном.
Якщо ж людина до цього не готується - або пощастить, або не пощастить. Спрогнозувати важко.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому дощ іде не з усіх хмар і чи впливає це на прогноз погоди.
Читайте також, кого називають "батьком метеорології" і до чого тут хмари.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна - www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.