За останні місяці Росія закріпилася на другому місці серед постачальників газу до Європи. Проте закінчення контракту цього року ставить під загрозу майбутнє транзиту через Україну.
Чому країнам Європейського Союзу все ще потрібен російський газ, чи можуть його замінити на азербайджанський та який ще може бути варіант "на столі", - в огляді західних ЗМІ від РБК-Україна.
Зміст
Вперше майже за два роки країни Європейського союзу за один квартал імпортували більше природного газу з Росії, ніж із США. Про це пише німецьке видання Die Welt з посиланням на дані консалтингової компанії Bruegel (базується у Брюсселі, Бельгія).
Зокрема, з квітня по червень Євросоюз отримав близько 12,7 млрд кубометрів газу з Росії. Що перевищує 12,3 млрд кубометрів, імпортованих зі США.
Це помітна зміна порівняно з I кварталом 2024 року, коли російський імпорт показав невелике зниження. У той час як поставки з американського напряму скоротилися суттєвіше.
Зазначимо, до вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва посідала перше місце у списку постачальників. Але повномасштабна війна змусила багато європейських країн скоротити імпорт із РФ. З того часу нарощувалися поставки зрідженого газу зі США, які за півроку за обсягами обійшли Росію, а з 2023 року постачали близько 20% газу до ЄС.
Проте вже у травні 2024-го РФ знову вирвалась уперед. На травневі потоки вплинули разові чинники, такі як відключення великого експортного об'єкта ЗПГ у Сполучених Штатах та нарощування російського експорту через Туреччину перед плановим технічним обслуговуванням "Турецького потоку".
Детальніше про це читайте у матеріалі "Чому Росія знову стала топ-постачальником газу до ЄС та як Європа хоче вдарити по ЗПГ".
Незважаючи на зміни у парі Росія - США, найбільшим постачальником газу до Європейського Союзу залишається Норвегія. За ІІ квартал 2024 року вона експортувала 23,9 млрд кубометрів.
Оскільки Росія знову трохи випереджає США і стала другим за величиною постачальником, це пожвавило дискусії щодо енергетичної залежності ЄС та геополітичної стратегії. Німецький політик від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та голова комітету Бундестагу із зовнішньої політики Норберт Рьоттген виступив із закликом до повної заборони імпорту російського газу.
"Європейці підтримують Україну мільярдами, одночасно вкладаючи мільярди у військову скарбницю Володимира Путіна. Це не є ні відповідальним, ні раціональним, ні тим, що заслуговує на довіру", - заявив він у коментарі Die Welt.
Представник з питань енергетичної політики парламентської групи Вільної демократичної партії (ВДП) у Бундестазі Міхаель Крузе пропонує стягувати фіксовану плату за кожен кубометр російського газу на користь фінансової та військової допомоги для України.
"Таким чином, Путіну зрештою довелося б самому платити за спротив його варварським атакам", - додав він.
Тим часом західним країнам, як і раніше, потрібен російський газ, який іде транзитом через Україну. Особливо від нього залежать Австрія, Угорщина та Словаччина, пише The Economist.
Операція у Курській області стала несподіванкою для енергетичних ринків Європи. Новини про те, що українська сторона взяла під контроль місто Суджа, де знаходиться останній великий російський термінал для експорту газу через Україну, було достатньо, щоби підняти базову ціну на газ до рекордного рівня в 2024 році.
За даними видання, Україна та Росія домовилися, тому транспортування через Суджу продовжується. Але поки не ясно, чи продовжиться наступного року. Київ та Москва разом з ЄС підписали угоду про транзит у 2019 році, закінчується вона наприкінці 2024-го.
ЄС, який має намір повністю відмовитися від російського газу до 2027 року, не хоче продовжувати угоду. Україна ж через війну не зацікавлена у прямих контрактах з агресором. "Ми не хочемо продовжувати газовий контракт. Ми не хочемо, щоб вони тут заробляли", – казав президент Володимир Зеленський.
Але чиновники у Брюсселі стурбовані, оскільки деякі країни досі сильно залежать від російського газу. Найбільшого ризику зазнають Угорщина, Словаччина та Австрія.
Минулого року російські поставки становили близько 47% для Угорщини, для Словаччини - 89%. Австрія залежала ще більше, оскільки у січні 97% її імпорту припадало на РФ. Частина цього газу, особливо "угорського", надходить по "Турецькому потоку" (трубопроводу на Балкани) і продовжиться у 2025 році.
Однак левова частка російського газу проходить через Україну. "Вони справді не в кращому становищі", - цитує The Economist європейського дипломата.
Ця трійка підсіла на російську газову голку через географію. У той час як Німеччина та Італія приймають скраплений газ у морських терміналах, Угорщина, Словаччина та Австрія не мають виходу до моря та покладаються на трубопроводи. Для Австрії, де сходяться кілька трубопроводів, вузькі місця не такі небезпечні. Але поставки із заходу на схід для Будапешта та Братислави вимагатимуть дорогих витрат.
Місцеві газові компанії скуті довгостроковими угодами з РФ. Імпортна угода "Газпрому" зі словацькою компанією закінчується у 2028 році, Угорщина уклала договір на 15 років лише у 2021 році, а австрійська OMV пов'язана контрактом, який має продовжитися до 2040 року. І лише для Австрії дострокове розірвання може коштувати 1 млрд євро.
Ще одна проблема - політика. Дружній Кремллю уряд Угорщини минулого року запропонував закуповувати більше газу. За словами, словацького прем'єра Роберта Фіцо, поставки через Україну мають продовжитися у 2025 році (Україна спростувала цю заяву). Європейські чиновники розчаровані.
"Якби вони зробили більше, щоб відмовитися від російського газу два роки тому, ми б навіть не вели цю розмову", - каже дипломат.
За даними The Economist, Україна вивчає можливість транзиту з Азербайджану для підтримки поставок через свою газотранспортну систему. Хоча здійсненність схеми досі неясна. Через дві зими після вторгнення російський газ все ще трясе Європу.
На сьогодні Азербайджан веде переговори про розширення експорту газу як мінімум до трьох європейських країн. Про це на економічній конференції в італійському Амброзетті заявив президент Ільхам Алієв, не називаючи конкретні країни.
Як пише Bloomberg, Баку вже постачає газ у вісім країн Європи та розраховує на подвоєння експорту до 2027 року. Алієв також підтвердив, що Київ та Москва зверталися з проханням допомогти з транзитом через Україну напередодні завершення контракту 31 грудня.
Поки неясно, чи вдасться сторонам знайти обхідний шлях. Влітку президент Зеленський підтвердив Bloomberg, що Україна веде переговори щодо поставок газу з Азербайджану. Угода про заміну російського газу азербайджанськими поставками є "однією з пропозицій, що обговорюються".
Така заміна дозволила б Україні продовжити отримувати плату за транзит, а Європі - продовжувати отримувати газ. За даними міністерства енергетики Азербайджану, минулого року країна експортувала 24 млрд кубометрів газу, половину з яких отримала Європа. Цього року експорт на цьому напрямку досягне 13 млрд кубів, а найбільшим покупцем стане Італія. Іншими країнами є Греція, Болгарія, Румунія, Угорщина, Сербія, Словенія та Хорватія.
"Ми просто хочемо підтримати ці країни, а також Україну, оскільки якщо транзит припиниться, газорозподільна система України буде абсолютно паралізована. У нас є певний оптимізм, я думаю, що є підґрунтя для прориву", - додав Ільхам Алієв.
Водночас у Європі побоюються, що поставкм у 2025 році можуть містити потоки з Росії. За словами міністра енергетики Чехії Йозефа Сікели, ризик у тому, що паливо з Азербайджану може здаватися неросійським, але реально важко відстежити, який саме газ прокачуватиметься через Росію.
"У разі припинення транзиту газу через Україну необхідно знайти заміну. Нам потрібно уникати ситуації, коли ми купуємо газ, який формально не є російським, але який може бути замінений на російський на шляху (до України, - ред.), підриваючи наші зусилля щодо зниження залежності від російських поставок", - написав він нинішній єврокомісарці з енергетики Кадрі Сімсон.
Найбільш ймовірною альтернативою, на його думку, може стати прокачування ЗПГ із країн Західної Європи на схід. Сікела запевнив, що пропускна спроможність чеських газопроводів достатня, щоб замістити поставки російського газу (українським маршрутом) обсягом 40 млн кубометрів на день.
"Росія неодноразово демонструвала, що вона є ненадійним торговим партнером, готовим використовувати поставки енергоносіїв для підриву нашого енергетичного ринку і всієї економіки… Ми досягли суттєвого прогресу в скороченні імпорту російських енергоносіїв до ЄС, проте ми повинні активізувати наші зусилля", - додав він.
По суті його пропозиція передбачає поставки в обхід України. Наскільки ця ідея популярна в Європі, стане зрозумілим найближчими тижнями. Сікела номінований на посаду наступного єврокомісара з енергетики, затвердження кандидатури має відбутися протягом осені.
Під час підготовки використовувалися публікації Die Welt, Bloomberg і The Economist.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.