Тотальний контроль? В Україні хочуть ввести відеонагляд та збирати дані про громадян

• Що пропонує законопроект і яка його мета
• Хто і що опиниться під відеонаглядом
• Які можуть бути небезпеки

Що пропонує законопроект і яка його мета

Законопроект № 11031 "Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки" передбачає становлення камер для постійного спостереження. За допомогою них здійснюватиметься ідентифікація громадян і транспортних засобів, а інформація про них передаватиметься у відповідні органи.

Це має допомогти правоохоронцям попередити та швидко реагувати на адміністративні й кримінальні правопорушення, підвищити рівень безпеки в країні. Також таке нововведення спростить процес пошуку злочинців і безвісти зниклих людей, оскільки поліція зможе ідентифікувати осіб за допомогою системи розпізнавання.

"Сьогодні на території України працює понад 60 000 камер відеоспостережень, усі вони об'єднані у понад 600 системах. Проект закону передбачає, що будуть єдині правила, єдині стандарти для адміністрування таких відеокамер. Зараз поки таких правил на законодавчому рівні нема", – заявив заступник Міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко.

Також він наголосив, що обов'язково має бути збережена конфіденційність персональних даних українців. А кожен, хто отримає доступ до камер, нестиме відповідальність за розповсюдження даних із камер спостереження.

Зазначимо, що у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів України.

Власником і розпорядником системи відеомоніторингу стану публічної безпеки центрального рівня є держава в особі Міністерства внутрішніх справ України.

Єдиною системою відеомоніторингу куруватиме МВС (фото ілюстративне: Getty Images)

Хто і що опиниться під відеонаглядом

Згідно із текстом законопроекту № 11031, відеомоніторинг здійснюватиметься цілодобово та автоматично зі звукозаписом за:

• публічними місцями: парки, сквери, вулиці, тротуари, велодоріжки, стоянки тощо
• інформаційними об’єктами, до яких належать фізичні особи, а також транспортні засоби
• територіями загального користування
• пам’ятками культурної та історичної спадщини
• територіями і спорудами охорони здоров’я та приміщеннями в них
• спорудами закладів освіти (щоб підвищити рівень безпеки дітей та студентів)
• органами державної влади і об'єктів підвищеної небезпеки
• речами й предметами тощо

У законопроекті вказано, що на вході в зону використання відеокамер на видному місці буде інформування громадян про спостереження. Також це інформування може бути скопійоване за допомогою звукового оголошення в місцях, де використовуються публічні оголошення.

Зазначимо, що ідентифікацію фізичних осіб планують здійснювати на основі біометричних даних: імені, дати і місця народження, статті, ідентифікаційного номера або паспортних даних, інформації про місце проживання, відцифрованого образу обличчя особи.

При ідентифікації транспорту братимуть до уваги: колір та марку авто, рік випуску та номерний знак, а також інформацію про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб.

Важливо, що інформація про громадян та транспортні засоби зберігатиметься у базі не більше 15 років. Також самі ж громадяни зможуть перевірити дані про себе та за потреби вимагати оновити інформацію.

Про місця відеоспостереження українців будуть повідомляти (фото ілюстративне: Getty Images)

Які можуть бути небезпеки

Даний законопроект обурив частину українців, які почали його порівнювати із досвідом Китаю, де за допомогою відеокамер стежать за громадянами. Також у багатьох виникає питання щодо безпечності програмного забезпечення такого відеомоніторингу.

Річ у тім, що раніше в Україні використовували тисячі систем відеоспостереження з російським програмним забезпеченням Trassir, яке досі не заборонене у нас.

Натомість в МВС стверджують, що ухвалення законопроекту дасть можливість чітко визначити перелік камер та програм безпечного відеомоніторингу та захисту персональних даних.