У 2023 році українські банки чекає подальша цифровізація банківських послуг з розвитком дистанційного обслуговування, підвищення відсоткових ставок, стимулювання безготівкових розрахунків, а також поступове зближення української банківської системи з системою ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на топ-менеджерів українських банків в коментарі для УНН.
"Будемо підтримувати клієнтів і тримати фінансовий фронт. Будемо кредитувати. Наші сегменти - це малий і середній бізнес та роздріб. Переживемо блекаут і повернемося в інновації та діджитал. Наш роздрібний бізнес вже працює над оновленою клієнтською пропозицією. Будемо розвивати продуктовий ряд і для бізнесу, в основі якого також діджитал продукти", - заявили в Приватбанку.
Своєю чергою, голова правління "ОТП Банку" Володимир Мудрий відзначає, ситуація залежатиме, перш за все, від результатів бойових дій, швидкості деокупації українських територій, подальшої міжнародної допомоги нашій країні.
"При збереженні сьогоднішнього статус-кво, кредитування населення та економічного сектору буде обмеженим, у тому числі і у зв’язку з незначним попитом на кредити в умовах невизначеності. Процентні ставки залишаться на високому рівні. Уряд продовжить активно залучати кошти у військові ОВДП, можливо і в іноземних інвесторів. А НБУ - вживати заходів для стримування інфляції та зв’язування вільної гривні: утримувати на високому рівні ключову ставку, підвищувати вимоги до обов’язкових резервів та ін", - прогнозують в ОТП.
За словами голови наглядової ради АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК" Світлани Дем‘яненко, фізичних осіб очікує підвищення ставок за депозитами в національній валюті та попит на інструменти дистанційного обслуговування.
"Якщо ж говорити про суб`єкти господарювання, то серед пріоритетів - обслуговування та фінансування постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Крім того, актуальним буде фінансування аграрного сектору, включно з посівною, в тому числі і суміжних галузей, які забезпечують функціонування сільськогосподарських підприємств", - підкреслює Світлана Демʼяненко.
Банкір вважає, що затребуваною буде підтримка підприємств критичної інфраструктури, харчової промисловості, продуктового рітейлу та суміжних галузей продовольчого забезпечення.
"Не менш важливим буде фінансування інфраструктурних проектів - відновлення й розвиток об’єктів соціальної, транспортної та критичної інфраструктури. Доведеться фінансувати транспортно-логістичну інфраструктуру та проекти, пов’язані з розвитком нових логістичних рішень. Окремий напрямок - підтримка релокації підприємств, що знаходились в зонах активних бойових дій, а також виробничих потужностей для імпортозаміщення продукції, що надходила з Росії та Білорусі", - додає голова наглядової ради АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК".
Ігор Левченко, який очолює департамент персональних банківських послуг в UKRSIBBANK BNP Paribas Group переконаний, що основні тренди в банківський системі будуть напряму залежати від потреб клієнтів та держави.
"В першу чергу, це відновлення торгівельної мережі на деокупованих територіях, розвиток і вдосконалення відділень в межах програми Power Banking. Вдосконалення дистанційних каналів обслуговування, та платформ інтернет-банкінгу. Затребуваним буде й міжнародний сервіс. З початку війни понад 4,5 млн українців залишили Україну, але потребують доступу до банківського сервісу, як в Україні, так і за її межами", - зазначає Ігор Левченко.
За його словами, відбуватиметься й вдосконалення сервісів для найбільш популярних банківських продуктів, таких як платіжні картки, відновлення програм кредитування. Інтеграція банківських сервісів в "Дію" (на прикладі продажу ОВДП), та збільшення частки ОВДП в портфелях клієнтів банку", - вважає представник банку.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.