Американським військовим заборонили виходити за межі бази у Нігері в районі міста Агадес на тлі заколоту у країні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на CNN.
Близько тисячі американських військовослужбовців повернули на базу минулого тижня. За даними джерел у Держдепартаменті США, Вашингтон поки не прийняв рішення, чи те, що відбувається в африканській країні, державним переворотом.
Визнання цього спричинить скорочення економічної та військової допомоги.
Це також може позначитися на боротьбі з тероризмом та підтримці стабільності у регіоні.
У понеділок високопосадовець Держдепартаменту заявив, що ситуація в країні відносно спокійна.
"Ні у місті, ні в країні хвилювань справді немає. Насправді все зосереджено на резиденції президента", – сказав співробітник Держдепартаменту США.
За його словами, досі немає вказівок на те, що ПВК "Вагнера", або інші збройні формування відіграли будь-яку роль у захопленні влади, чи наступних протестах.
Американські військові перебувають у Нігері близько 10 років. Як зазначає CNN, вони переважно консультують і ведуть навчання сил, які борються з тероризмом.
Переворот у Нігері
У середу, 26 липня, військовослужбовці президентської гвардії заблокували доступ до резиденції президента Нігера Мохаммеда Базума. ЗМІ повідомляли про спробу держперевороту.
Солдати застерегли від будь-якого іноземного втручання, додавши, що вони поважатимуть життя та здоров'я Базуму. Ряд країн світу одразу ж засудили переворот у Нігері, зокрема й Україна.
У п'ятницю, 28 липня, глава президентської гвардії Абдурахман Чіані назвав себе новим лідером Нігеру. Він був пов'язаний із спробою державного перевороту проти екс-президента у 2015 році.
Гвінея стала першою країною, яка виступила на підтримку повстанців, які захопили владу у Нігері. Влада Буркіна-Фасо і Малі, у свою чергу, заявила про готовність воювати на боці повстанців Нігеру.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.