Про реальний стан справ з оподаткуванням підакцизних товарів в Україні – пального, тютюну і алкоголю, про те, чому влада ніяк не поборе тіньовий ринок, а також про те, що робити для мінімізації "сірих" схем – в колонці координатора експертних груп Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна Олега Гетмана.
Останнім часом обговорюються пропозиції Мінфіну щодо підняття податків, зокрема ПДВ та військового збору. В той же час від схем по ухиленню від сплати податків держава втрачає щороку 300 млрд гривень. Лише через "сірі" схеми у підакцизних галузях держава втрачає близько 40 млрд гривень на рік.
Відповідно до нещодавніх розрахунків фахівців аналітичних центрів, у 2023 році та 1 кварталі 2024 року спостерігалися різноспрямовані тренди щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів, які традиційно багато років завдавали найбільших втрат держбюджету серед інших товарів.
Тіньова частка у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження, з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, проте у 1 кварталі 2024 року знову зросла до 18%. У тютюновій галузі спостерігаємо зростання тіні з 6% у 2020 році до 19% за підсумками 2023 року. В алкогольній продукції тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, у 2023 році знизилася до 38%, але у 1 кварталі 2024 року знов зросла до 41%.
Що ж відбувається на ринку підакцизної продукції, чому спостерігаються постійні зміни трендів?
Для оцінки повноти оподаткування акцизним податком пального, яке виробляється та імпортується в Україну, були використані дані енергетичного балансу України (в розрізі продуктів), який щорічно публікується Державним комітетом статистики України у порівнянні з оцінкою загального споживання пального на підставі оцінки середнього пробігу транспортних засобів.
Також для оцінки динаміки легальних продажів за 2021-2023 роки було використано дані ДПС з роздрібного продажу пального. У якості проксі для змін реального споживання - було використано дані про кількість укладених договорів ОСЦПВ, опублікованих МТСБУ.
Відповідно до розрахованих даних, у 2023 році втрати бюджетів від несплати податків з пального ("чорні" продажі + мінімізація податків мережами) склали 9-10 млрд гривень за рік.
Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи
На ринку пального відбувається постійна боротьба правоохоронних та перевіряючих органів зі "схемами" мінімізації податків, багато років вона триває зі змінними успіхами. Протягом 2023 року успішно працювала Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. За підсумками засідань ТСК були внесені зміни до низки законів, надано доручення БЕБ, Поліції, ДПС, започатковано проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції тощо.
У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно взявся за мінімізацію схем у підакцизці, останні кілька місяців значно активізувалась робота перевіряючих та правоохоронних органів, що ускладнило роботу "сірих" та "чорних" схем - і обсяги білих продажів почали зростати у березні-травні, відповідно зменшуватись тіньова частка.
Для визначення рівня тіні та динаміки у тютюновій галузі – було використано методологію, яку фахівці міжнародної організації Healthy Initiatives успішно застосовують при оцінці тіні у різних країнах світу, - співставлення легальних продажів тютюнових виробів по роках та кількості курців відповідно до соцопитувань.
Згідно дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення є теперішніми курцями сигарет. Найбільш вживаним тютюновим виробом залишаються сигарети (83% споживачів усіх тютюнових виробів). Поширеність вживання новітніх тютюнових та нікотинових виробів є порівняно низькою: електронні сигарети (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальян (2,6%).
Оцінка тіньової частки на ринку сигарет через співставлення виторгів та споживання дає результат у 19% тіні в середньому по року (із аномальним показником у 23,5% тіні у 4 кварталі 2023 року).
Втрати бюджетів від несплати податків з табачної продукції склали 18-20 млрд у 2023 році.
Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи
У першому кварталі 2024 року, за даними дослідницької компанії Kantar, рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знизився до 19,1%. Зменшилась як частка підробленої продукції (до 8,7%), так і частка продукції, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту, але нелегально продається в Україні (до 9,2%).
Лідерами за рівнем розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% такої продукції: Дніпропетровська - 18%, Одеська - 13%, Київ і Київська область – 11%, Харківська – 10%, Хмельницька – 8%, Львівська – 6%.
Як і в ситуації з пальним, ринку тютюнових виробів приділяє особливу увагу комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та ТСК з питань економічної безпеки. За підсумками розгляду схем у тютюновій галузі було розроблено низку важливих змін до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та перевіряючим органам. На цей час вдалося втримати рівень тіні в межах 20%, проте суттєвого зменшення тіні досягти поки що не вдалося.
Для визначення рівня тіні та динаміки на ринку алкогольної продукції було використано дані ВООЗ, дані щодо надходжень податків по роках та рівень вживання алкоголю населенням.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), останніми роками рівень легального споживання алкоголю в Україні знаходився у діапазоні 5,13 - 6,04 літрів на рік.
Загальний рівень споживання алкогольних напоїв у 1 кварталі 2024 року відповідно до розрахунків оцінюється на рівні 8,82 літру чистого етилового спирту на одну особу. Відповідно, рівень тіньового споживання - на рівні 3,65 літру (відповідає 41% ринку). Це завдає втрат бюджету в середньому 7-8 млрд грн на рік.
Співставлення сум акцизного податку з алкогольної продукції (виробленої та імпортованої) по роках відображає провал надходжень у 2022 році та відновлення надходжень у 2023-му.
| Рік | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 |
| млн грн | 13 926,65 | 14 135,43 | 15 096,99 | 16 321,03 | 14 210,01 | 16 428,53 |
Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи
Незважаючи на зусилля профільного комітету ВРУ, ТСК з питань економічної безпеки, частка тіні у підакцизці і відповідно втрати держбюджету все ще залишаються значними - 37-40 млрд грн у 2023 році.
У підакцизних галузях багато років обов’язковими є РРО та товарний облік. Проте, як свідчать цифри тіні у динаміці, обсяги схем не залежать від цих факторів.
У цих галузях, як і у низці інших, широко розповсюджена торгівля без жодних документів ТОВ чи ФОП, через мережу Інтернет або у невеликих торгових точках у містах та селищах, торгівля у напівлегальних торгових точках із видачею псевдо-чеків чи без видачі чеків взагалі. Виготовлення продукції без сплати податків також відбувається на "підпільних" виробництвах без жодних документів, або на напівлегальних виробництвах у "третю зміну".
Тож різні додаткові ускладнення адміністрування для підприємців лише збільшують вартість ведення "білого" бізнесу і не шкодять "сірим схемам".
На цей час за якістю державного управління Україна, на жаль, значно відрізняється навіть від найменш розвинутих країн Європи.
Для подолання схем з мінімізації податків потрібна ключова системна зміна, про що свідчить вдала практика країн ЄС, - збільшення ефективності роботи перевіряючих та контролюючих органів, мінімізація корупції в них, реформування судової системи, побудова інклюзивних інституцій.
Вкрай важливим є повне перезавантаження найбільш корупційних органів в країні - державної Митної та Податкової служби, а також Бюро економічної безпеки - з обранням керівників органів на прозорих конкурсах з вирішальним голосом міжнародних експертів, переатестація всіх кадрів, встановлення якісних КРІ для них.
На жаль, цих вагомих змін немає у стратегічних планах Кабінету міністрів. Напрацьована Мінфіном Нацстратегія доходів не містить дієвих заходів мінімізації сірих схем, в той же час містить пропозиції, які можуть суттєво нашкодити законослухняному бізнесу. Зокрема, мова йде про надання доступу ДПС до банківської таємниці, надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх, про суттєве звуження спрощеної системи оподаткування тощо. Щодо необхідності перегляду Нацстратегії навіть було зареєстровано електронну петицію, яка днями набрала 25 тис. голосів і має бути розглянута Кабміном у 30-тиденний строк.
Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, не маючи головного - європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах. Україна потребує створення якісних інклюзивних інституцій, викорінення практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні, що створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.
Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства для посилення якості інституцій. Це дасть значні додаткові надходження до держбюджету, вкрай необхідні для посилення оборони країни.