ua en ru

Не тільки Patriot. Як Румунія непублічно допомагає Україні

Не тільки Patriot. Як Румунія непублічно допомагає Україні Президент України Володимир Зеленський та президент Румунії Клаус Йоганніс (фото: Getty Images)
Автор: Роман Кот

Румунія постачає Україні зброю та допомагає з експортом через свої порти, однак часто це робить непублічно. Що стоїть за позицією цього сусіда України та чого від неї очікувати далі, – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.

 

Зміст

Парламент Румунії 3 вересня ухвалив закон про надання Україні системи ППО Patriot. Перед тим, у липні, президенти України та Румунії підписали безпекову угоду. Крім комплексів ППО, вона передбачає допомогу Україні в розмінуванні Чорного моря, підтримку через інструменти ЄС і НАТО та допомогу із навчанням українських пілотів для F-16 у спеціальному навчальному центрі. Та це далеко не всі точки дотику між Києвом і Бухарестом.

Чим Румунія допомагає Україні

Румунія від самого початку великої війни надавала військову допомогу Україні, але робила це непублічно. Розвідка за відкритими джерелами фіксувала на полі бою румунські бронетранспортери TAB-71 чи реактивні системи залпового вогню APR-40. Однак офіційно Бухарест про це мовчав і підтвердив лише в травні цього року, перед зустріччю президента Румунії Клауса Йоханніса з його американським візаві Джо Байденом.

Румунія поставила Україні не лише TAB-71 чи APR-40, а й також гаубиці, снаряди калібрів 122-мм та 152-мм, гранатомети, кулемети ДШК та багато чого іншого.

"Рішення про непублічність було прийнято з практичних міркувань, щоб не дозволити російським спецслужбам збирати занадто багато інформації з відкритих джерел, але також не дозволити використання такого роду даних у триваючій російській гібридній війні", – пояснює в коментарі РБК-Україна експерт-міжнародник з Румунії Міхай Ісак.

Інша причина в тому, що правляча коаліція не хотіла давати приводів для критики проросійським партіям в Румунії.

Поряд з цим Румунія активізувалася в рамках НАТО.

У березні цього року на території Румунії розпочалися роботи з розширення військового комплексу 57-ї авіабази ВПС "Міхаїл Когелнічану". Планується, що вона стане найбільшою у Європі і виступатиме по суті форпостом для стримування РФ. Також Румунія спільно з Болгарією та Туреччиною з 1 липня почали операцію з розмінування Чорного моря, що теж на користь Україні та аграрному експорту.

Не тільки Patriot. Як Румунія непублічно допомагає Україні

Patriot румунської армії під час армійських навчань на полігоні Капу Мідія біля Чорного моря, 15 листопада 2023 р.

Загалом, у Бухаресті намагаються зайняти свою унікальну нішу та отримати від неї якнайбільше вигод.

"Румунія свідома того, що вона не є першою державою Чорного моря, турецький флот є сильнішим. Але разом з тим щонайменше на серйозну потугу вони все ж таки намагаються претендувати та компенсувати брак озброєнь політичним впливом", – підкреслює в розмові з РБК-Україна заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

Однак, ці всі зміни відбулися лише з початком повномасштабного вторгнення Росії.

Чому Румунія змінила свою позицію

Традиційно відносини між Румунією та Україною були пронизані напругою. Багато разів Бухарест використовував націоналістичну риторику. Хоча і не так гостро, як це робить, приміром, Угорщина.

По-справжньому Україна та Румунія на рівні культур та контактів між людьми познайомилися лише після повномасштабного вторгнення Росії. За даними румунського уряду, у перший рік повномасштабного вторгнення до країни 3,8 млн українців, проте переважна більшість згодом вирушила до інших європейських країн.

"Їх дуже тепло приймали, і я пригадую навіть ці перші дні повномасштабного вторгнення, коли інтернет облетіли фото мосту між Україною і Румунією, на який румуни приносили іграшки для українських дітей", - каже РБК-Україна Сергій Герасимчук.

Як і в інших європейських країнах, у Румунії був сплеск активності волонтерів. Так само зміни відбулися в румунському політикумі, з різних міркувань.

“Все частіше від румунських колег я чую, що підтримка України – це необхідна річ, тому що абсолютно неприпустимою є Росія на березі Пруту, тобто на кордоні з Румунією. І другий момент – це усвідомлення того, що Україна так само є ключовим чинником для збереження суверенітету Молдови”, – каже Герасимчук.

Російський анклав у вигляді Придністров’я нікуди не дівся і залишається вагомим чинником як для української Одещини, так і для Молдови.

Також важливу роль в еволюції поглядів румунського істеблішменту відіграла політика союзників з НАТО та ЄС, які почали вибудовувати стратегії підтримки України, у яких Румунії відводилося чільне місце. Зокрема, через географічне розташування.

"Румунські політики завжди намагалися мати дуже добрі відносини країнами-членами ЄС і НАТО та бути сприйнятими як повноправні члени (цих організацій - ред.) на європейській політичній сцені", – каже Міхай Ісак.

За його словами, окремо слід виділити позицію США щодо України. Румунія вважає себе найважливішим американським союзником у Чорноморському регіоні. І зрештою, традиційно проамериканські погляди серед румунського населення та політиків не слід ігнорувати.

"Історична пам’ять про те, як румуни постраждали через царську, радянську та російську політику, також відіграла важливу роль у зміні погляду на Україну сьогодні в Румунії", – каже Ісак.

Проблеми на паузі: економіка і нацменшини

Між Україною та Румунією існує кілька протиріч, які раніше створювали напруження. Наразі вони відійшли на другий план, однак у майбутньому до них можуть повернутися.

Перше питання – економічне. Україна конкурує з Румунією, як і з іншими країнами регіону за ринки Євросоюзу. Та якщо з Польщею складно було владнати конфлікт, то Румунія більше налаштована на діалог. Коли в минулому році Польща та інші західні сусіди заблокували український аграрний експорт, у Бухаресті одними з перших запропонували окремим меморандумом вирішити це питання в двосторонньому порядку.

Ба більше, Румунія на відміну від Польщі та інших держав, заявила, що її позиція не суперечить позиції Європейської комісії. Нагадаємо, у вересні 2023 року Єврокомісія та Україна дійшли компромісу, згідно з яким заборона на імпорт українського зерна не була продовжена. Натомість Україна зобов’язалася представити план заходів для експортного контролю.

Не тільки Patriot. Як Румунія непублічно допомагає Україні

Альтернативні шляхи українського експорту. Один з них – через румунський порт Констанца. (карта: BBC research)

Завдяки цьому Румунія навіть виграла, адже частина українських вантажів пішла через порт Констанца.

В майбутньому суперечки можуть відновитися. Особливо, якщо Євросоюз поставить питання про перерозподіл фінансових потоків з фондів, що займаються підтримкою сільського господарства. Наразі значну частину цих коштів отримують Румунія, Польща та інші члени ЄС з Центрально-Східної Європи.

Інший фактор – румунська національна меншина в Україні. Так само як з Угорщиною, ця проблема загострилася у 2017 році після ухвалення закону про освіту. Однак Румунія не ставила ультиматумів Україні і йшла шляхом підготовки окремих протоколів, які стосувалися навчання у румунських школах.

За оцінкою Міхая Ісака, румунські політики розуміли, що не час шантажувати Україну цими питаннями під час війни.

"Існує глибоке занепокоєння щодо румунських меншин в Україні, і Румунія сподівається, що після війни її позиція та допомога, надана Україні, допоможуть під час майбутніх переговорів", – каже експерт.

Крім того, в Бухаресті розраховують, що Україна вдосконалить своє законодавство про національні меншини в процесі вступу до Євросоюзу. Так само свого часу це зробила сама Румунія.

А поки що у Румунії дуже позитивно сприйняли інший "реверанс". У жовтні минулого року Україна відмовилася від терміну "молдовська мова" та визнала, що державною мовою Молдови є румунська. Така позиція є і в чинної молдовської влади.

Ситуація всередині Румунії і як вона може вплинути на допомогу Україні

Черговим стрес-тестом для Румунії будуть вибори наприкінці цього року: президентські 24 листопада і парламентські – 1 грудня.

"Якщо говорити про мейнстрімні політичні сили, які зараз формують коаліцію, це партія соціал-демократів і партія націонал-лібералів, то в них абсолютна суголосність щодо підтримки України. І я не бачу, щоб змінилася ця ситуація", – каже Сергій Герасимчук.

Інша справа, що тривожним дзвіночком є те, що зростає популярність ультраправих популістських партій "Альянс за союз румунів" (AUR) та "SOS Румунія". Представницею останньої є скандально відома євродепутатка Діана Шошоаке. Через неадекватну поведінку її навіть виганяли з засідання Європарламенту, а зараз в планах Шошоаке – привести у Європарламент священника, аби очистити будівлю від "дияволів".

Не тільки Patriot. Як Румунія непублічно допомагає Україні

Депутатка Європарламенту від Румунії Діана Шошоаке (фото: фейсбук Шошоаке)

За опитуваннями, станом на середину серпня, соціал-демократи лідирують з рейтингом 33%, за націонал-лібералів готові проголосувати 23%. Водночас, AUR набирає 16%, а SOS - 5%.

Ультраправі в Румунії, як і по всій Європі грають на слабких сторонах уряду, націоналістичній риториці, та й вплив Кремля хоч і зменшився, але ще залишається.

"Російська пропаганда в Румунії використовує імідж Путіна, а також розігрує карту ненависті між Румунією та Україною, використовуючи "загальноправославну" риторику, яка впливає на деякі частини нашого населення. Інша частина цієї пропаганди є досить підривною, оскільки вона грає на історичній пам’яті Румунії, намагаючись поставити на один рівень російську політику щодо Румунії з позицією України", – зазначає Ісак.

Втім, принаймні поки що загроза з боку ультраправих у Румунії мінімальна.

"В мене складається враження, що у мейнстримних партій, а саме у націонал-лібералів і у соціал-демократів є консенсус, що з AUR працювати не варто. В принципі, якоюсь мірою це нагадує модель поведінки німецьких партій при відношенню до "Альтернативи для Німеччини". Коли партія набирає великий відсоток, але потім залишається в ізоляції", – каже Сергій Герасимчук.

Так само на виборах президента сюрпризів поки не очікується. Поки що не всі кандидати заявили про свою участь. Але троє головних – за продовження нинішнього курсу Румунії. Це Ніколає Чуке від націонал-лібералів, Марчел Чолаку від соціал-демократів і Мірча Джоане, який раніше працював заступником генсека НАТО та намагається повернутися в румунську політику.

У будь-якому випадку підтримувати Україну та діяти спільно з партнерами по НАТО – у довгострокових інтересах Румунії. І щодо цього в Бухаресті є майже повний консенсус.

При написанні матеріалу використовувались публічні заяви українських і румунських політиків, статистичні дані та соціологічні опитування, коментарі експерта-міжнародника з Румунії Міхая Ісака та заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука.