З кожною новою моделлю молодіжні кросовери купеподібного формату все більше втрачають позашляхових рис та все ближче за технікою та дизайном наближаються до популярних у минулому хетчбеків та універсалів. Але є ще на ринку моделі, які при незвичних формах намагаються зберігати вірність традиціям та навіть "несуть" на борту систему повного приводу. Сьогодні у нас на тесті – оновлений кросовер Mitsubishi Eclipse Cross.
Компанія Mitsubishi з оновленням Eclipse Cross не лише провела традиційну "пластику" екстер'єру, але й внесла кілька доволі суттєвих змін, в першу чергу, звернувши увагу на зауваження клієнтів. Загалом, модель хоч і перебуває вже понад 6 років на ринку, але й досі користується стабільним попитом серед тих, хто за цікавою зовнішністю шукає класичний інтер'єр.
Варто зазначити, що з рестайлінгом японський кросовер обзавівся зміненою зовнішністю з переробленою кормою. Головна модернізація – задні двері втратили фірмову додаткову скляну секцію. Загалом, змінена передня частина в корпоративному стилі Dynamic Shield стала більш хижою: блоки фар ближнього та далекого світла перемістилися нижче, а на їхньому місці залишилися лише вузькі світлодіодні смужки денних ходових вогнів. Бампер та решітка радіатора теж нові.
Також авто суттєво додало у габаритах. Через збільшені звиси спереду і ззаду в довжину кросовер виріс відразу на 14 сантиметрів: від передньої частини до корми оновлений Eclipse Cross налічує 4545 мм замість колишніх 4405 мм. З оновленням купеподібний кросовер на 18 см довший за соплатформенний Mitsubishi ASX з тією ж колісною базою у 2670 мм.
Через те, що висота і ширина кузова не змінилися, як і відстань між осями, пасажири навряд чи відчують збільшення довжини, проте багажник став помітно більшим — його корисний об'єм вдалося збільшити з 341 літра до 406 літрів.
Цікаво, що на "Екліпсі" лишили по-японськи фірмовий лючок бензобаку з окремим замочком та приводом з салона, тобто на заправці не можна забувати відчинити кришку. В гіршому випадку заправник не зможе додати у бак авто бензину. Також нечасто сьогодні можна зустріти "струйні" форсунки. Але тиждень знайомства показав, що у недоліки авто це технічне рішення заносити точно не варто – струменів загалом шість – на все скло. До того ж, можна коротко збризнути скло, економлячи зимову рідину.
У салоні ключове оновлення у порівнянні з "дорестайлом" – це нова медіасистема з восьмидюймовим сенсорним дисплеєм, яка тепер розташована набагато ближче до передніх пасажирів.
Це рішення дозволило японським інженерам прибрати з трансмісійного тонелю доволі дивний та не завжди швидкий за діями тачпад. Загалом, у плані мультимедіа авто не гірше ключових конкурентів: авто підтримує беспровідний Apple CarPlay, має кілька камер системи кругового огляду та має вбудований голосовий асистент.
Але поруч з сучасними технологіями у машині розташувались і речі з минулого десятиліття: великий важіль КПП, масивний підлокітник водія без можливості регулювання, крісла зі справжньою добротною шкірою. Чи цей перелік знову ж таки можна занести в пасив машині? На думку журналістів автомобільної редакції РБК-Україна – це скоріш старомодність, але ніяк не вади. Окрім того, на центральній консолі під дефлекторами повітря розташувався фізичний блок клімат-контролю, а клавіші обігріву лобового скла та керма взагалі за розміром чи не найбільші серед конкурентів. Сідаючи в машину у мороз, навіть у рукавичках не промажеш.
Багажник став помітно більшим, тепер у нього можна завантажити до 406 літрів. Більше того, якщо посунути вперед задні крісла, то цей параметр перевищить 500 літрів, а зі складеним диваном об'єм багажного відсіку досягає 1149 літрів. Цікаво, що без опціонального панорамного даху це значення було б трохи більшим.
Головне зауваження до багажного відсіку – це велика висота, на яку треба підіймати вантаж. Але під підлогою розташувалось не просто ремкомплект, чи тимчасове запасне колесо, а повнорозмірна "запаска" на легкосплавному диску, як і на основних чотирьох колесах. Таке точно сьогодні зустрінеш нечасто.
Для машини доступні два бензинових мотори – 2,0-літровий атмосферний та 1,5-літровий турбований, обидва розвивають 150 к.с. Тестовий кросовер оснащений саме турбодвигуном, який поєднано з безступеневим варіатором Jatco серії JF016E.
Загалом, півторалітрова турбоверсія далека від спортивності. З міського потоку не випадаєш, але обгони на трасі даються лише з педаллю у підлозі. Але варто пам'ятати, що машина має систему повного приводу, тобто двигун часто одночасно крутить не пару, а одразу чотири колеса. Система повного приводу S-AWC має три режими – нормальний, "Сніг" та "Бруд". Відчувається, що за замовчуванням авто передньопривідне, а от на "сніжному" режимі одразу частина крутного моменту перекидається на задню вісь.
Турбомотор не дуже полюбляє швидку їзду. Справа в тому, що на швидкості після 110-120 км/год оберти піднімаються вище 2,5 тисячі об/хв, і апетит також росте, сягаючи 8 літрів на 100 км пробігу. Цікаво, що по місту авто "їсть" порівняно небагато для своїх розмірів – менше 9 літрів "95-го" на кожну сотню кілометрів.
З новими налаштуваннями амортизаторів добре знайома всьому автомобільному світу платформа GS зі стійками McPherson спереду та багатоважільною підвіскою ззаду, відому нам ще з початку 2000-х по десятку моделей Mitsubishi, Dodge, Jeep і Chrysler, дещо змінила характер та стала комфортнішою. Так, на прямій з нерівним покриттям машина непогано тримає курс та "чіпляється" за дорогу, але в поворотах крени більше, ніж очікуєш.
Підвіска цілком могла б носити титул призера класу за комфортом та енергоємністю, якби не жорстка реакція на особливо гострі стики втомленого зимою асфальту. З позитиву – збільшений на 16 мм дорожній просвіт, який тепер дорівнює 199 мм.
На українському ринку герой нашого тесту доступний у двох версіях та двох комплектаціях. Базовий варіант – це кросовер у виконанні INTENSE з 2,0-літровим атмосферним двигуном. Ціна такого поєднання - 1 221 000 грн. Другий варіант, оцінений у 1 417 000 грн – це машина з турбомотором у виконанні ULTIMATE. Вибір різних пакетів виконання з одним і тим же силовим агрегатом не пропонується.
Серед ключових відмінностей більш дорогої модифікації, що опинилась у нас на тесті – це більш сучасний двигун, система повного приводу, пакет електронних асистентів з адаптивним круїз-контролем, шкіряна обивка салону, проекційний дисплей, електропривід дверей багажного відділення із сенсором безконтактного доступу тощо.
Ключові переваги японського кросовера:
До недоліків Mitsubishi Eclipse Cross можна віднести: