Незважаючи на повномасштабну війну, Україні вдається тримати на плаву газову сферу. У тому числі за рахунок нарощування власного видобутку.
Про те, як наша країна "зіскочила" з російської газової голки, де бере газ за кордоном та як намагається наростити свій видобуток рекордними темпами, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Від прямих поставок російського газу Україна відмовилася у листопаді 2015 року. На сайті компанії "Укртрансгаз" навіть працює лічильник з промовистою назвою still alive - з англійської "все ще живі". З того часу він нарахував 3118 днів. Це означає, що незабаром виповниться дев'ять років, як Україна живе без блакитного палива від ворожого сусіда.
За цей час відбулася трансформація українського газового ринку, пройшли реформи у "Нафтогазі", а сама національна компанія перестала бути збитковою. До 2014 року Україна імпортувала по 30-55 млрд кубометрів на рік на кабальних умовах, вигідних "Газпрому". Після 2015-го - лише з європейських напрямків.
"Україна купує газ на європейському ринку, всі угоди та контракти укладені з європейськими контрагентами. Принципова позиція України - не мати угод та контрактів на купівлю газу з російським "Газпромом", тому що Кремль давно використовує газ як політичну зброю", - пояснював у травні 2022-го голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус.
Вочевидь раніше Кремль розраховував на газову капітуляцію України. Розганяючи меседжі про те, що насамперед не вистачатиме газу для опалення в осінньо-зимові періоди. Однак відносно за короткий час вдалося забезпечити потреби за рахунок імпорту не з РФ та власного видобутку.
В останні роки до повномасштабного вторгнення Україна споживала близько 30 млрд кубометрів газу. З них близько третини становив імпорт із європейських напрямків. Різниця велика в порівнянні з 2013 роком, коли споживання було на рівні 50 млрд кубометрів, а постачання з Росії - 30 млрд.
Відмова від прямих поставок з країни-агресора принесла не лише ринкову, а й енергетичну та політичну незалежність. Хоча просто перекрити вентиль було недостатньо, оскільки контракт із дискримінаційними умовами діяв до 2019 року.
Згідно з ним, Україна зобов'язувалася викуповувати 52 млрд кубометрів газу або сплачувати штраф. При цьому його вартість була прив'язана до нафтових цін, тому газ купувався дорожче, ніж він коштував на європейському ринку. Неможливість споживати таку кількість газу, закачати до сховищ або перепродати до Європи призвела до неможливості виконати умови контракту, і Росія на піку оцінювала український борг у 50 млрд доларів.
Крапку в історії поставив Стокгольмський арбітраж. У лютому 2018 року він став на бік "Нафтогазу" та присудив майже 5 млрд доларів. З цієї суми близько 2,5 млрд російська сторона виплатила грошима, решта - зарахувалася за газ, поставлений 2014-го.
Розуміння того, що в обмін на газ Москва шантажуватиме Київ і вимагатиме поступок, спонукало до пошуку альтернативних постачальників. Вперше про поставки з Європи заговорили ще під час газової війни 2009 року. Але фізично вони розпочалися навесні 2014 року у європейських компаній, які погодилися постачати через Польщу, Угорщину та Словаччину.
За підсумками того року із боку західного кордону було імпортовано 5 млрд кубометрів. Причому йшлося не про віртуальний, а про реальний реверс. Оскільки за умовами тодішнього контракту електронно-вимірювальні прилади на виході з ГТС України контролювали росіяни, і для реверсу доводилося робити петлю через кордон.
Загалом за підсумками 2014 року загальний імпорт російського газу становив 20 млрд кубів, чверть якого припала на реверс із Європи. Вже наступного року частка "Газпрому" у структурі українського імпорту впала до нуля.
У 2020 році розпочався так званий віртуальний реверс. Це взаємозалік газових потоків. Працював він таким чином: через українську ГТС російський газ надходив до країн Європи, а Україна, згідно з домовленостями, відбирала з труби певну кількість до своїх сховищ. Замість того, щоб газ фізично виходив, а потім повертався в Україну.
Роком пізніше через новий російсько-угорський контракт Україна втратила можливість здійснювати віртуальний реверс із Угорщини. І проводився він за такими маршрутами:
Європейські маршрути зміцнили енергетичну безпеку України та на тлі повномасштабного російського вторгнення. За даними Оператора ГТС, наприклад, за 2023 рік з країн Європейського союзу та Молдови надійшло понад 4,3 млрд кубометрів газу (удвічі більше, ніж 2022-го).
Основні обсяги надійшли в режимі "митного складу" під час сезону закачування газу до ПСГ. Близько 42% від загального обсягу надійшло зі словацького нампрямку, 31% - з угорського, 14% - з польського, 13% - з румуно-молдавського.
Зазначимо, на сьогодні продовжується робота над розширенням реверсних потужностей. Зокрема, по Трансбалканському трубопроводу спільно з Румунією та Молдовою. А у липні стартує новий етап ініціативи Вертикальний коридор за участю операторів газотранспортних систем Центральної, Південної та Східної Європи.
Повномасштабна війна призвела до падіння споживання газу на 30% - з 28,7 млрд кубів 2021 року до 19,8 млрд у 2023-му. Основний обсяг - близько 60% - втратила промисловість. Як результат - попередню зиму Україна вперше пройшла за рахунок власного газу.
"Історична подія. Десять років тому в це ніхто не повірив би. Два роки тому, коли розпочалася повномасштабна війна, у це теж складно було повірити", - казав у березні голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов.
Видобуток природного газу завжди був непростим питанням для України. Яке гостро стояло усі роки незалежності та було елементом гібридної війни з боку РФ. Після вторгнення у лютому 2022 року обсяги видобутку різко обвалилися майже на 10%. Частина родовищ опинилася під окупацією, частина вимушено зупинилася через близькість до фронту.
Зазначимо, найбільші родовища газу знаходяться в Харківській та Полтавській областях: Шебелинське, Західно-Хрестищенське та Єфремівське. Їхні сумарні запаси перевищують 970 млрд кубометрів. Близько 17% видобутку припадає на родовища в Івано-Франківській області.
Компанія "Укргазвидобування" продемонструвала стійкість та стримала видобуток від більшого обвалу, який спостерігався у приватному секторі. У 2023-му вона показала стабільний приріст. Якщо 2022 рік був присвячений стабілізації видобутку, то минулого було зафіксовано впевнене зростання, яке перевищило показники не лише 2022-го, а й року до повномасштабного вторгнення - 2021-го.
В результаті за підсумками минулого року Україна наростила видобуток газу на 0,9% - до 18,7 млрд кубометрів. На "Укргазвидобування" (найбільша газовидобувна компанія країни) припало 13,9 млрд кубів, на "Укрнафту" - майже 1,1 млрд, решта 3,7 млрд - на приватні компанії.
На думку міністра енергетики Германа Галущенка, вже в 2024 році наша країна зможе забезпечити себе газом власного видобутку.
"Ми близькі до цього. Реально вийти на нульовий газовий баланс вже цього року ... Важливо розуміти, що наше споживання різко впало. Багато залежатиме від того, як розвиватиметься галузь та економіка", - казав він у січневому інтерв'ю Reuters.
Як і минулого року, нарощування видобутку газу залишається першочерговим пріоритетом.
"Наш план на 2024 рік - наростити видобуток блакитного палива щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми збільшуємо темпи буріння нових свердловин, використовуємо сучасні технології як для дослідження надр, так і для безпосереднього видобутку", - наголошував у березні Олексій Чернишов.
Як результат, у лютому "Укргазвидобування" досягло найвищого рівня добового видобутку за останні п'ять років. Зокрема, за підсумками 8 лютого 2024 року компанія отримала 38,54 млн кубометрів товарного газу.
"Це комплексний результат, якого вдалося досягти завдяки введенню в експлуатацію рекордної кількості нових свердловин, серед яких значна кількість - високодебітні, тобто ті, що дають понад 100 тисяч кубометрів на добу", - додав він.
У квітні група "Нафтогазу" встановила історичний рекорд місячної проходки. За другий місяць весни Бурове управління "Укрбургаз" пробурило свердловин понад 40 000 метрів. Цей показник на 24% перевищив попереднє максимальне історичне досягнення з проходки, встановлене у листопаді 2023 року.
У травні "Укргазвидобування" ввело в експлуатацію дві високодебітні свердловини на одному з найглибших родовищ на сході України. Сумарно вони дають 390 тисяч кубометрів на добу. Ці свердловини пробурені на одному пласті і майже одночасно, тому на технічному сленгу їх називають "близнючками".
Причому пробурили їх теж у рекордні терміни. Раніше буріння свердловин глибиною понад 6 000 метрів займало від двох до трьох років. Ці ж були готові за 8 місяців. Як уточнювали в "Нафтогазі" у травні, у 2024 році планується вже вийти на 15 млрд кубометрів річного видобутку. Загалом за перші п'ять місяців цього року "Укргазвидобування" наростило виробництво природного газу на 10% порівняно з аналогічним періодом 2023-го.
Загалом з початку року "Укргазвидобування" запустило 36 нових свердловин, у тому числі 11 високодебітних. Якщо темп збережеться, то плани, швидше за все, будуть реалізовані.
При підготовці матеріалу використовувалися: заяви міністра енергетики Германа Галущенка, голови НАК "Нафтогаз України" Олексія Чернишова, голови парламентського комітету з питань енергетики Андрія Геруса, дані з сайту "Нафтогазу" та профільної консалтингової компанії EXPRO.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.