Офіс президента Тайваню вперше провів "настільні" навчання за участю державних установ без участі військових. Їхнім завданням була імітація військової ескалації з Китаєм на тлі нових погроз з боку Пекіна.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За даними анонімних джерел агентства, у тригодинних навчаннях взяли участь десятки центральних і місцевих урядових установ, а також громадських організацій. Їх очолили віце-президент Сяо Біхім та генеральний секретар Ради національної безпеки Джозеф Ву.
Навчання стали частиною постійних зусиль уряду Тайваню з розбудови спроможності урядових установ і громадянського суспільства давати раду з надзвичайними ситуаціями - від стихійних лих до військового конфлікту.
За словами знайомого з ситуацією чиновника з питань безпеки, під час навчань були змодельовані сценарії, що включають "високоінтенсивну" війну Китаю у сірій зоні, а також ситуацію, коли острів перебуває "на межі конфлікту". Таким чином перевірялася готовність реагування урядових установ Тайваню і громадянського суспільства.
На брифінгу для ЗМІ в Офісі президента пізно ввечері у четвер міністр внутрішніх справ Лю Ши-Фан заявила, що впродовж наступного року уряд має намір підготувати по всьому острову понад 50 тисяч добровольців. Їхнє завдання - реагувати на надзвичайні ситуації, зокрема надавати першу медичну допомогу.
За словами Лю, уряд Тайваню сподівається залучити до цієї роботи державні сектори, такі як водії таксі й охоронці, щоб зменшити навантаження на урядові установи під час надзвичайних ситуацій. Вона також зазначила, що різні урядові установи попросили створити системи резервного копіювання і розробити плани швидкого відновлення після зупинки роботи.
Президент Тайваню Лай Цінде заявив, що країна "змагається з часом", щоб наростити свій потенціал для протидії катастрофам і посилити стримування проти ворога під час вторгнення.
"Мир і стабільність у першому острівному ланцюзі колективно кидають виклик авторитарним державам", - заявив Лай, не уточнивши назву країни.
Перший острівний ланцюг - це група архіпелагів, що простягається приблизно від Індонезії по дузі на північний схід до Японії, охоплюючи Південно-Китайське і Східно-Китайське моря.
Після поразки у громадянській війні з комуністами наприкінці 1940-х років, лідер партії Гоміньдан Чан Кайші разом із прихильниками втік на острів Тайвань.
Гоміньдан переніс резиденцію Китайської Республіки з материка до Тайбею. Відтоді Тайвань де-факто став незалежною країною, хоча номінально претендував і на територію материкового Китаю, де утворилась комуністична Китайська Народна Республіка (КНР).
З 1980-х Тайвань поступово перейшов на демократичну систему з вільними виборами і гарантіями прав людини. Більшість жителів острова вважають себе споконвічними тайванцями і не бажають ставати частиною комуністичного Китаю.
У січні 2024 року на президентських виборах перемогу здобув віце-президент Демократичної прогресивної партії Лай Цінде. Він оголосив курс на подальше зближення Таваню зі США та іншими країнами Заходу.
Останнім часом Китай активізував навчання своїх Військово-морських сил у водах регіону. Таким чином Пекін намагається чинити політичний і військовий тиск на Тайбей.
Президент КНР Сі Цзіньпін вважає Тайвань "недоторканною територією Китаю" і заявив про намір "возз'єднати" острів з КНР. Він є найбільш агресивним у намаганні завоювати й анексувати Тайвань воєнним шляхом.
Лай Цінде заявив, що Китай розглядає анексію та ліквідацію Тайваню як свою велику національну справу.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.