Не Святвечір, а Водохреще: як новий церковний календар змінив зимові свята

Чому 6 січня більше не Святвечір

З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на нову систему літочислення. 

Церковний календар змінився з юліанського на більш точний – новоюліанський. До цієї реформи був довгий шлях, адже більшість православних церков послуговуються новоюліанським календарем ще від початку минулого століття. Українські церкви ж довгий час перебували під впливом традицій РПЦ (російської православної церкви), що не бажала змінювати літочислення й продовжує залишатись на старому стилі дотепер.

Необхідність календарної реформи була зумовлена значними похибками, адже з плином років астрономічне та календарне рівнодення у юліанському (старому календарі) не збігалися все більше. До наших часі різниця досягла 13 днів. 

Римо-католики відмовилися від юліанського календаря кілька віків тому та обрали григоріанський стиль, а православні не згодилися з правилами обчислення дати Великодня в ньому, та обрали новоюліанський календар. Ці системи літочислення співпадають, окрім визначення Пасхалії.

Фото: ПЦУ перейшла на новоюліанський календар у 2023 році (Віталій Носач, РБК-Україна)

Тобто з переходом на новоюліанський церковний календар українці відзначають свята разом із західними країнами – на 13 днів раніше ніж зазвичай. При цьому Великдень ми святкуватимемо і надалі за старими правилами (його дата змінюється щороку в залежності від настання повні після весняного рівнодення).

Таким чином, 6 січня 2024 вже не Святвечір. Різдво для українців минуло. Як у церкві, так і на державному рівні свято перенесли на 25 грудня.

Хоча щоб не виникало суперечностей, в ПЦУ та УГКЦ дозволили парафіям, які цього бажають, протягом перехідного періоду відзначати свята за старим стилем.

Нова дата Водохреща та значення свята

В новоюліанському календарі Водохреще з 19 січня змістилося на 6 січня. Цього дня церква вшановує велику подію, коли тридцятирічний Ісус Христос прийняв хрещення. Обряд провів Іоан Предтечі (Хреститель) в річці Йордан.

Скріншот pomisna.info

Водохреще також відомо під назвами Хрещення Господнє, в народі його називають Йорданом, а в церковному календарі 6 січня – Святе Богоявлення. Адже за біблійними писаннями під час обряду Христос почув голос Бога з небес, який назвав його своїм Сином. Після цього на нього зійшов Святий Дух у вигляді голуба.

Хрещення засвідчило таїнство явлення Бога в трьох іпостасях (Святої Трійці): Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

За традицією, на Водохреща освячують воду. Християни вірять, що вода стає цілющою на свято, та здатна захистити від хвороб та нещасть. Після того, як священник освятить воду, її несуть додому – дають напитись рідним, кроплять домівку та зберігають весь рік.

Ще один обряд – водохресні купання. Люди зранку занурюються в ополонки на водоймах, які зазвичай прорізують у вигляді хреста та освячують. Хоча в останні роки цей святковий день вже не такий морозний, тому криги на річках майже не буває.

Фото: українців закликають відмовитися від купання на Водохреще (Віталій Носач, РБК-Україна)

Варто зазначити, цьогоріч киян закликали не пірнати у водойми на свято через потенційні загрози в умовах воєнного стану.

Заборону на купання запровадили на Запоріжжі. Поліція Львівщини також не радить проводити обряд у відкритих водоймах 6 січня.

Два свята в один день. Цікавий факт про 6 січня

Історичні документи засвідчують, що свято Богоявлення набуло широкої популярності приблизно у III столітті. Його відзначали 6 січня, але воно було присвячене одразу кільком подіям із життя Ісуса – народження (тобто Різдво) та хрещення в Йордані.

"У давній час обидві події, Різдво Христове і Його Хрещення, вшановувалися в один день, а саме 6 січня, як свято Богоявлення. Однак в IV столітті заради більшого утвердження істини втілення Сина Божого та щоби підкреслити виняткове значення Різдва Христового, спогад про нього був відокремлений від спогаду про Хрещення і став вшановуватися 25 грудня", – пояснюють в ПЦУ. 

Фото: традиція святити воду на Водохреще (Віталій Носач, РБК-Україна)

Всі свята в Україні за новим календарем

З переходом на новоюліанське літочислення змінилися дати всіх "нерухомих" свят:

• Святого Василя Великого – 1 січня (раніше – 14 січня);
• Хрещення Господнє – 6 січня (раніше – 19 січня);
• Стрітення Господнє – 2 лютого (раніше – 15 лютого);
• Благовіщення Діви Марії – 25 березня (раніше – 7 квітня);
• Різдво Іоанна Хрестителя (у народі Івана Купала) – 24 червня (раніше – 7 липня);
• Святих апостолів Петра та Павла – 29 червня (раніше 12 липня);
• День Іллі Пророка – 20 липня (раніше 2 серпня);
• Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (у народі Маковея, Медовий Спас) – 1 серпня (раніше – 14 серпня);
• Преображення Господнє (у народі Яблучний Спас) – 6 серпня (раніше – 19 серпня);
• Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста) – 15 серпня (раніше – 28 серпня);
• Усікновення глави Іоанна Предтечі – 29 серпня (раніше 11 – вересня);
• Різдво Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста) – 8 вересня (раніше – 21 вересня);
• Воздвиження Чесного Хреста Господнього – 14 вересня (раніше – 27 вересня);
• Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (раніше – 14 жовтня);
• Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Третя Пречиста) – 21 листопада (раніше – 4 грудня);
• Андрія Первозванного – 30 листопада (раніше – 13 грудня).
• День святого Миколая – 6 грудня (раніше – 19 грудня);
• Різдво – 25 грудня (раніше – 7 січня);
• Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (раніше – 8 січня);
• День преподобної Меланії (у народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня (раніше – 13 січня).

Водночас дата Великодня та пов'язаних із ним свят щороку змінюються, та будуть й надалі обчислюватися за тими ж правилами, що були до переходу на новоюліанський календар. 

Зокрема до Великодня прив'язані: період Великого Посту, Вербна неділя (за 7 днів до Великодня), Вознесіння (на 40 день після Великодня), Трійця (на 50 день після Великодня), початок Петрового посту (через 57 після Великодня).

У 2024 році Великдень буде 5 травня, Великий піст триватиме з 18 березня до 4 травня, Вербна неділя – 28 квітня, Вознесіння – 13 червня, Трійця – 23 червня.