У 2023 році Бразилія стала в один ряд із країнами, які намагаються стати миротворцями у російсько-українській війні. Її керівництво відзначилося російськими наративами, пропонуючи відмовитися від Криму, проте показує готовність змінювати риторику.
Про те, який мир пропонує Бразилія та на чиїй вона стороні, - у матеріалі РБК-Україна.
Бразилія є найбільшою державою Південної Америки. Країна входить до G20 із дев'ятою за величиною номінального ВВП економікою у світі. І, здавалося б, вона має все для того, щоб істотно впливати на світові процеси.
З початку повномасштабної агресії Росії в Україні вона демонструє відданість нейтралітету. Хоча з іншого боку це виглядає як байдужість до війни у далекій Європі. Вперше її зацікавленість пролунала у червні 2022 року. Тодішній президент Жаїр Болсонару домовився зі США координувати дії в Раді безпеки ООН, щоб сприяти мирному врегулюванню.
За місяць Болсонару розповів, що знає, як могла б завершитись війна, та поділиться думками із президентом України Володимиром Зеленським.
"Я висловлю йому свою думку, що я думаю з приводу вирішення цієї проблеми. Я знаю, як це можна вирішити. Але нікому не скажу", - заявив він і натякнув, що врегулювання могло б піти за сценарієм конфлікту між Аргентиною та Великобританією за Фолклендські острови 1982 року.
Зазначимо, той конфлікт розпочався з висадження аргентинських військових на підконтрольні Лондону острови. Британія направила до регіону військово-морську оперативну групу, і за два з половиною місяці погано оснащені війська Аргентини здалися. Залишається лише здогадуватись, яку роль у цій аналогії Болсонару відводив Україні.
Фото: Жаїр Болсонару пропонував врегулювання за сценарієм Британії та Аргентини у 1982 році (Getty Images)
За кілька днів після цих слів відбулася телефонна розмова із Зеленським. Після чого той розкритикував бразильського колегу за нейтральну позицію, тому що, на його думку, у війні Росії та України не можна бути нейтральним, як і необґрунтовано говорити про готовність стати посередником.
"Не можна сказати: "Я готовий бути посередником". Посередником у чому? Посередником війни? Посередником між ким і ким? Тут війна не між Росією та Україною, а війна Росії проти народу України", - парирував Зеленський.
Восени у Бразилії повним ходом йшла виборча компанія, і країна активізувала "миротворчі" потуги вже 2023 року. Їх прийнято пов'язувати з новим президентом Лулою да Сілвою, який взимку втретє очолив країну.
Про те, що Бразилія може взяти участь у врегулюванні, Лула да Сілва дав зрозуміти напередодні інавгурації, коли зустрівся з представниками Росії та України. За підсумками він заявив, що "бажає миру, щоб сторони знайшли точки дотику та поклали край конфлікту".
З українського боку з да Сілвою зустрічалася перший віце-прем'єр, міністр економіки Юлія Свириденко. Вона представила "формулу миру" із 10 пунктів і закликала бразильського лідера підтримати її. Ймовірно, це не викликало ентузіазму - у президента склалася власна думка, він не виступив на підтримку українського варіанту, намагаючись зберегти нейтралітет. Який вилився у відмову допомогти зброєю.
Наприкінці січня Лула да Сілва відхилив прохання Німеччини продати боєприпаси для Leopard 1. Бразилія залишається найбільшим оператором цих танків за межами Європи, маючи на озброєнні близько 380 одиниць. Командувач армії Жуліо Сезар де Арруда стверджував, що Берлін пропонував понад 5 млн доларів за снаряди. Але Сілва відмовився від угоди з формулюванням про те, що "не треба провокувати росіян".
Фото: Бразилія відмовила Німеччині у продажу снарядів для танків Leopard 1 (wikipedia)
Аналогічна відповідь була і на прохання німецького канцлера Олафа Шольца продати боєприпаси для зенітних самохідних установок Gepard, які вже постачалися до України.
"Бразилія - країна миру. І саме тому Бразилія не хоче жодної участі у цій війні - навіть непрямої", - наголосив він.
Тоді ж да Сілву запитали, чи він засуджує повномасштабне вторгнення в Україну. Але він обмежився фразою про те, що Росія вчинила неправильно і зробила класичну помилку, напавши на іншу країну.
За даними The New York Times, Україна робила щонайменше два запити на зброю, у тому числі на купівлю бронетехніки, літаків, систем ППО, мінометів, снайперських гвинтівок тощо. Бразилія ігнорує прохання та наполягає на посередництві у мирних переговорах. Видання вважає, що це пов'язано із залежністю від постачання добрив та палива з Росії.
Бразильська авіабудівна компанія Embraer є одним із найбільших виробником військових літаків. Зокрема, на озброєнні низки країн стоять легкі штурмовики EMB 314 Super Tucano та тактичні турбореактивні штурмовики AMX. Інші системи озброєнь, які є у Бразилії, вважаються дешевшими в експлуатації та обслуговуванні, ніж західна техніка.
Офіційно в країні так формулюють керівний принцип зовнішньої політики - "залишатися другом для всіх". Втім, це не заважало під час війни в Ємені поставити до Саудівської Аравії та ОАЕ близько 21 тонни озброєнь, включаючи касетні боєприпаси, заборонені міжнародною спільнотою.
У лютому Лула да Сілва заговорив про плани обговорити необхідність досягнення миру на переговорах із лідерами Росії, Китаю, Індонезії, Індії та США. У цьому переліку він забув вказати саму Україну, за що попав під критику. Зокрема, офіційний представник Білого дому Джон Кірбі наголосив, що лише президент Зеленський має визначати доречність переговорів, а США залишаються відданими принципу "нічого про Україну без України".
Як писав Bloomberg, да Сілва хоче використати український кейс, щоб повернути Бразилію на світову політичну арену через посередництво на майбутніх мирних переговорах. І його план полягає в тому, щоб сформувати "клуб посередників", до якого можуть увійти, наприклад, Індія, Китай та Індонезія. Ідея знайшла відгук у Росії, і її МЗС заявило, що розглядає цей план.
Водночас навесні експерти висловлювали скепсис щодо зусиль Бразилії.
"Бразилія - це держава, яка прагне успіху. Вона хоче бачити себе у світі, вносячи свій внесок у вирішення проблем і відповідаючи на глобальні виклики. Проблема в тому, що вона не в змозі вплинути на результат війни, і багато хто не вважає її нейтральним арбітром, враховуючи її членство в БРІКС (група топ-5 економік, що розвиваються, до якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка, - ред.)", - говорив старший науковий співробітник американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Райан Берг у коментарі для FT.
У березні бразильський лідер спробував чіткіше сформулювати свою місію. За його словами, Бразилія здатна зробити винятковий внесок у припинення війни, але не уточнив, що малося на увазі.
Фото: президент Бразилії Лула да Сілва пропонував Україні відмовитися від Криму (Getty Images)
Але вже у квітні відзначився скандальною заявою. Да Сілва припустив, що Україна могла б поступитися Росії окупованим Кримом, щоб покласти край війні. На його думку, Київ нібито не може вимагати виконання всіх пунктів своєї "формули миру".
"Путін не може захопити територію України. Можливо, ми могли б обговорити Крим. Але те, що він захопив ще, він має переглянути. Зеленський теж не може хотіти всього. Світ потребує спокою, і ми повинні знайти рішення", - зазначив він. .
Спікер українського МЗС Олег Ніколенко у відповідь наголосив, що мирні зусилля мають базуватися на відновленні територіальної цілісності. Україна не торгує своїми територіями, і немає юридичних, політичних чи моральних причин для поступки бодай сантиметром української землі.
Щодо "клубу посередників", то Лула да Сілва закликав до створення аналога G20 по Україні. За його словами, певну згоду він отримав від лідерів ОАЕ та Китаю. Паралельно він атакував США, ключового союзника України. Допомогу зброєю він назвав "заохоченням війни", яке заважає переговорам про мир. Такий випад виглядав нелогічним на тлі того, що Бразилія прагне більш тісних зв'язків із Вашингтоном.
У США його нападки не оцінили. Як заявив Кірбі, бразильський президент просто повторює російську та китайську пропаганду, не звертаючи уваги на факти.
У середині квітня українська сторона запросила Лулу да Сілву до Києва, щоб той особисто переконався у причинах агресії РФ та її наслідках для глобальної безпеки. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель також говорив про те, що для чесних мирних зусиль бразильському президенту слід відвідати Україну та на власні очі побачити наслідки війни.
Очевидно, проросійські наративи не спрацювали і президент Бразилії трохи пом'якшив риторику. Він засудив російське вторгнення в Україну, але не відмовився від ідеї об'єднати нейтральні країни у пошуках миру. А його помічник із нацбезпеки Селсо Аморім дав зрозуміти, що Бразилія не поділяє позицію Росії.
"Бразилія захищає територіальну цілісність України. Але поки не буде переговорів, ідеального миру для українців та росіян не буде. Мають бути поступки", - сказав він.
Фото: помічник президента Бразилії Селсо Аморім вже їздив на переговорі до Києва (president.gov.ua)
Як писало Reuters, випади Лули да Сілви розлютили багатьох на Заході, і в його оточенні визнали, що коментарі були недоречними та викликали непотрібний шум. Більше того, це могло поставити під сумнів авторитет Бразилії як можливого посередника. Тому він уникатиме критики союзників України, щоб не створювати враження про підтримку Росії.
Наголосити на нейтральності да Сілва вирішив заявою про марність пошуку винних у війні, а також про те, що питання належності Криму належить вирішувати лише Україні та РФ.
"Коли ви сідаєте за стіл переговорів, ви можете обговорювати що завгодно, навіть Крим. Але ті, хто має це обговорювати, - це росіяни та українці. Спочатку війна, а потім поговоримо. Кожен думає, що він має рацію, думає, що може зробити більше, але факт у тому, що люди вмирають. Є лише один шлях - зупинитися та домовитися", - зазначив він у квітні.
За даними Sky News, на саміті G7 у Хіросімі 19-21 травня він шукав зустрічі з Володимиром Зеленським, щоб запропонувати своє посередництво та спробувати "знайти золоту середину". За словами самого да Сілви, зустріч була запланована, але український президент на неї нібито запізнився. Як пояснили у Зеленського, це сталося через різні графіки. Але бразильський президент продовжує шукати контакт і, мабуть, заради нього у травні відмовився від запрошення Путіна відвідати економічний форум у Санкт-Петербурзі.
Зазначимо, його помічник Селсо Аморім із миротворчою метою приїжджав до Москви та Києва. В останньому йому пояснили, що єдиним планом, здатним припинити агресію РФ, залишається українська "формула миру".
Перспективи бразильських ідей мирного врегулювання минулого місяця охарактеризував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
"Це називається мистецтвом дипломатії. Ми залишаємо президенту Лулі вирішувати, що він вважає доречним. Але, як я вже сказав, для нас усе, що означатиме, що Україна має поступитися територією, "не полетить", - зазначив він.
Проте Київ має намір посилити дипломатію у відносинах із Бразилією. Відомо, що новим послом у цій країні може стати заступник міністра закордонних справ Андрій Мельник. З 2014 по липень 2022 він був послом у Німеччині і за час своєї роботи вирізнявся різкими висловлюваннями на адресу німецького керівництва. Але його тактика принесла ефект, і Німеччина із нерішучого партнера стала одним із головних військових союзників України.
Фото: президент України Володимир Зеленський готовий особисто обговорити мирний план із Лулою та Сілвою (Getty Images)
Про готовність до зустрічі на найвищому рівні Зеленський на початку червня заявив в інтерв'ю латиноамериканським ЗМІ. З його слів, він неодноразово запрошував бразильського президента в Україну. Крім того, з його командою зв'язувалися, коли він перебував з офіційними візитами у європейських країнах.
Можливо, особиста зустріч пройде на Глобальному саміті, присвяченому обговоренню української "формули миру". Поки невідомо, коли та де саме він відбудеться. Як заявив голова ОП Андрій Єрмак, це буде нейтральне місце, зручне для лідерів різних країн. Провести саміт пропонували Данія та Швеція.
За його словами, Україна хоче бачити Бразилію серед лідерів у реалізації мирного плану.
"Україна дуже зацікавлена у розвитку відносин із Бразилією. Україна дуже хоче стратегічного партнерства з Бразилією", - додав він.
З цією метою Лулу та Сілву запросять на саміт. Передбачається, що йому, як і лідерам Індії, Китаю, Саудівської Аравії та країн Африки, буде відведена своя роль у мирному врегулюванні.
Днями після зустрічі з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Лйєн він заявив, що відданий прагненню миру і проти ескалації війни та застосування сили у всіх її проявах.
"У цього конфлікту немає військового рішення. Нам треба більше дипломатії та менше збройного втручання в Україні", - додав да Сілва.
Загалом його позиція мало чим відрізняється від ініціатив з інших куточків планети, чи то Китаю, чи екзотичної Індонезії. Але будь-який план, що спирається на переговори України та Росії, передбачає, що сторони мають до них прагнути. Згідно з приказкою, дипломати говорять, коли гармати мовчать. Однак зараз ці гармати працюють по всій лінії фронту. І перспективи як української "формули миру", так і альтернативних планів залежатимуть від результатів нинішнього контрнаступу.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.