Світові ринки нервують через геополітику і ставки, інвестори фокусуються на валютних ОВДП

Тижневий огляд фінансових ринків від голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка для РБК-Україна.

Ринки продовжують нервувати через загрозу ескалації конфлікту навколо сектору Газа. Хоча США та їхні союзники зараз роблять усе можливе, щоби цієї ескалації не відбулося, ситуація залишається вкрай невизначеною. При кожному геополітичному загостренні на Близькому Сході нафта опиняється у центрі ринкових страхів.

Ситуація на нафтовому ринку особливо крихка зараз, коли проти російської нафти діють західні санкції, а ключовий світовий нафтовий експортер, Саудівська Аравія, за допомоги тієї ж росії намагається підштовхнути ціни на нафту вгору через обмеження пропозиції. Інший ключовий експортер нафти, підсанкційний Іран, тільки-но почав нарощувати обсяги своїх постачань, і його можливе подальше втягнення у конфлікт страхає інвесторів. Так, певну паніку спричинили заклики Ірану до мусульманського світу влаштувати ембарго постачань нафти до Ізраїлю, хоча той відіграє дуже незначну роль на нафтовому ринку.

Тож з початку атак ХАМАС на Ізраїль ціни на нафту зросли вже на 9% до $92 за барель і можуть піти далі вгору за будь-якого загострення. А це вже знову більше загрожує західним економікам рецесією. Ще одна ознака більшого страху інвесторів перед найближчим майбутнім – це посилення їхнього інтересу до дорогоцінних металів. За минулий тиждень ціни на золото зросли на 3%, а з початку конфлікту - на 8% до $1980 за унцію.

Водночас на ринках акцій і облігацій запанувало засмучення. Сильні макроекономічні дані з США, особливо краще за очікування зростання роздрібних продажів у вересні і несподівано низькі обсяги заяв на допомогу з безробіття, змусили учасників ринку облігацій вже вкотре переглянути свої довгострокові оцінки майбутніх ставок ФРС у вищий бік. Як наслідок, дохідності американських казначейських десятирічних облігацій протягом тижня вже перетинали 5% - найвищий рівень з червня 2007 року, а за тиждень стрибнули на 30 базисних пунктів до 4,91% - найбільше тижневе зростання з квітня. Цьому також сприяли й коментарі голови ФРС Пауелла, який попри завіряння про обережність політики центрального банку натякнув, що питання подальшого підвищення ставок залишається відкритим.

Висока дохідність казначейських облігацій підвищує їхню привабливість і підриває позиції конкурентних ринкових активів, особливо акцій. За минулий тиждень провідні фондові індекси знизились найбільше з середини вересня, S&P 500 і Nasdaq Composite втратили 2,4% і 3,2%, відповідно.

Розгортається й сезон корпоративної фінансової звітності за 3 квартал, і загалом звіти компаній наразі показують пристойні результати. Утім погані новини від флагманів техносектору, Nvidia і Tesla, спромоглися нанести додаткової шкоди індексам через свою велику вагу в них. І якщо для Nvidia болючим стало оприлюднення планів США дедалі обмежувати експорт мікросхем до Китаю, то Tesla розстроїла інвесторів недостатньо сильним фінансовим звітом.

Негативні глобальні тренди тиснули й на українські єврооблігації. Окрім цього, інвестори продовжують очікувати більше визначеності у планах США щодо подальшої допомоги Україні. За підсумками минулого тижня, ціни єврооблігацій втратили в середньому 5%, знизившись до 23-31 центів за долар. ВВП-варанти подешевшали на 4% нижче 41 цента за долар умовного номіналу.

Валютний ринок України залишався у відносному спокої, щоправда ціною збільшення валютних продажів НБУ на 28% у порівнянні з минулим тижнем – до $735 млн. Офіційний курс гривні відносно долара США незначно послабшав, наблизившись до рівня, що існував на момент переходу до гнучкого курсоутворення. Водночас готівковий курс у системно важливих банках у середньому зазнав незначних змін і змістився на 37,4-38,1/$.

Більша обережність інвесторів до національної валюти відобразилась на внутрішньому борговому ринку, де минулого тижня вони зосередились на валютних ОВПД, як реінвестуючи отримані на початку місяця погашення, так і зменшуючи гривневі ризики. Обсяг торгів валютними паперами вдруге поспіль перевищив обсяг угод із гривневими облігаціями, цього разу на 56%.