Північнокорейський лідер Кім Чен Ин найближчими днями зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним, і, як очікується, вони обговорять постачання зброї. Про потенційний союз світових ізгоїв та чи несе він загрози для нашої країни – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Путін хоче артилерійські снаряди, Кім – технології для супутників та атомних підводних човнів. Про це пише американська газета The New York Times. За її даними, лідери Росії та КНДР можуть домовитися вже 10-13 вересня на зустрічі в рамках Східного економічного форуму.
Про те, чи поїде Кім до Владивостока, точної інформації немає. Але видання вважає, що, крім форуму, він хоче подивитися на кораблі Тихоокеанського флоту, космодром "Восточный" і, можливо, відвідає Москву.
Перспектива домовитись про зброю для війни проти України насторожує її західних партнерів. Наприкінці серпня представник Білого дому Джон Кірбі казав, що переговори Москви та Пхеньяну активно просуваються, і Вашингтон стурбований цим.
Хоча у зближенні Росії та Північної Кореї нічого дивного немає. Вони давно вважають себе стратегічними партнерами, КНДР голосує проти резолюцій ООН, які засуджують агресію в Україні, а у червні Кім прямо підтримав Путіна та назвав вторгнення "справедливою справою". А також висловив бажання потримати російського диктатора за руку.
У липні вітати Кіма з 70-річчям закінчення Корейської війни приїхала військова делегація на чолі з міністром оборони Сергієм Шойгу. Формально сторони вели переговори по лінії оборонних відомств. У Білому домі впевнені – російський гість просив зброю.
"Домовитися намагалися, але візит не приніс потрібного результату. Таким чином, у Владивостоці піде в хід великий калібр, тобто безпосередньо Путін розмовлятиме з Кім Чен Ином. Але у схемі з північнокорейською зброєю, як не дивно, вирішальне слово не лише за лідером КНДР", – розповів РБК-Україна військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
У військовій співпраці Москви та Пхеньяна за точку відліку беруть 1950-і, коли за підтримки Йосипа Сталіна влада зосередилася в руках Кім Ір Сена – діда нинішнього лідера КНДР.
Останніми роками взаємодія послабшала, особливо коли Росія, яка має право вето в Раді безпеки ООН, підтримала глобальні санкції у відповідь на ракетно-ядерні випробування.
У 2017 році Путін запровадив обмеження у галузі науково-технічного співробітництва, торгівлі та у банківській сфері. Північній Кореї заборонили використовувати нерухомість у Росії з будь-якою метою, крім дипломатичної та консульської діяльності. А російським компаніям – купувати мідь, нікель, срібло та цинк із КНДР, а також перевозити їх на суднах під прапором РФ.
Володимир Путін вводив санкції проти КНДР, а тепер потребує її допомоги (фото: Getty Images)
Однак невдачі на полі бою в Україні змусили Путіна передумати. Багато аналітиків наголошують, що його війська зіткнулися з дефіцитом артилерійських снарядів, який не може покрити російська промисловість. Тож вирішено шукати допомогу на стороні.
Західні експерти наголошують, що аналогічні калібри дозволять Росія одразу використовувати північнокорейські боєприпаси.
"Північна Корея робить те, що я називаю важкою промисловою зброєю. У неї дуже хороші артилерія та боєприпаси, вони дуже схожі на російські зразки", - наводить CNN думку Карла Шустера, колишнього директора з операцій Об'єднаного розвідувального центру Тихоокеанського командування США
Політолог Володимир Фесенко вважає, що за рахунок північнокорейських снарядів дефіцит вдасться перекрити лише частково. Причому наразі складно сказати, потрібні вони росіянам тут і зараз чи про запас.
"Не виключено, що Росію цікавлять і артилерійські стволи, які часто виходять з ладу на полі бою. Але я думаю, насамперед потрібні саме снаряди. КНДР не маленька, але й не дуже велика країна. Зараз росіяни шукають радянські калібри, як ми на початку війни. Можливо, їхні арсенали вичерпуються або їм потрібен запас на майбутнє. Не лише на поточні бойові дії", – розповів він РБК-Україна.
Олександр Коваленко пояснює, що Москва, наприклад, вже одержує снаряди з Ірану. Це в тому числі боєприпаси 152-мм калібру для гаубиць Д-20, 122-мм калібру для Д-30, танкові постріли тощо. Чи приєднається до поставок Північна Корея? Не факт.
"Я не впевнений, що Кім на це піде. Бо якби Росія мала щось, що могло зацікавити КНДР, то вже давно б співпрацювали як з Іраном. З Іраном у них є контракт на винищувачі Су-35, на навчально- бойові літаки Як-130, тобто взаємний інтерес є. Як на мене, Північна Корея такої зацікавленості не має. Вірніше, швидше за все їй потрібно те, що Росія поки не може їй надати", – підкреслив він.
За даними Bloomberg на складах КНДР можуть бути мільйони артилерійських снарядів. І якби вона продавала їх по 1000 доларів за одиницю, то за партію з 250 000 штук могла б отримати суму, рівну 1% її ВВП.
На Заході побоюються, що домовленості Путіна та Кім Чен Ина можуть призвести до того, що Північна Корея отримає технології, доступ до яких перекрито глобальними санкціями. Їхня мета – не допустити появи повноцінних ядерних сил та міжконтинентальних балістичних ракет.
Незважаючи на санкції, балістична програма бурхливо розвивалася протягом останніх двох років. За цей період зафіксовано десятки пусків, зокрема міжконтинентальної балістики. Теоретично вона могла б доставити ядерний заряд на материкову частину США, але поки що КНДР обмежується запусками у бік Жовтого та Японського морів. А нещодавно зімітувала ядерний удар по Південній Кореї.
Досі невідомо, на що здатна її балістика і чи може дістати вона до Північної Америки. У звіті Ради з міжнародних відносин за червень 2022 року американські експерти сумніваються, що корейські ракети можуть перенести вхід в атмосферу на термінальній ділянці.
CNN з посиланням на наукового співробітника Корейського інституту оборонного аналізу Ду Джин Хо пише, що Росія цілком могла б передати технології входу в атмосферу, покращені можливості запуску балістики з підводних човнів та надати допомогу у запуску супутників.
Зазначимо, цього року Пхеньян зробив дві спроби відправити супутники до космосу і обидві провалилися. Крім того, йому потрібні гроші, енергоресурси та продовольство.
"Там проблема з голодом, тому потрібні продукти, скажімо так, для повсякденного споживання - зерно, крупи, хліб і таке інше. Звичайно, основний інтерес у сучасних воєнних технологіях, але що саме Росія готова надати, залишається великим питанням", - наголошує Володимир Фесенко.
Чи готова Північна Корея ділитися снарядами в обмін на хліб та зерно? Це навряд чи, впевнений експерт Олександр Коваленко.
Кім Чени Ину потрібні російські воєнні технології (фото: Getty Images)
На Заході є й така думка: якщо Росія почне закуповувати північнокорейську зброю в обхід санкцій, це може надихнути країни, які колись імпортували військову техніку з КНДР, такі як Іран, наслідувати її приклад.
"Занадто складна схема. Звичайно, Іран і Північна Корея – країни-вигнанці, але, як на мене, такої співпраці без допомоги Китаю як транзитної сторони не може бути", – коментує Коваленко.
Щодо Ірану, то з ним ведуться переговори щодо ядерної програми, і, можливо, якщо Тегеран піде на поступки, то частину санкцій знімуть. І в цьому він більш зацікавлений, ніж у зближенні з КНДР, оскільки є нафта, з якою хоче вийти на зовнішні ринки. Зовнішня торгівля Північної Кореї дуже обмежена, економіка працює сама на себе, тому санкції на неї не дуже впливають.
Вашингтон каже про посилення санкцій та закликає припинити переговори про зброю для Росії. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван попередив, що Північна Корея "заплатить ціну", якщо допоможе РФ воювати з Україною.
Втім, незрозуміло, яку ще ціну може заплатити Пхеньян.
"За великим рахунком, Захід нічого не зможе протиставити. Самі західні коментатори над цим сумно іронізують. Що ще можна зробити? Ввести додаткові санкції? Але Північна Корея – це наочний приклад, що вони більше не працюють. Майже весь світ оголосив санкції, і що? Так, проблеми є, економіка специфічна, але вона працює. Я не бачу якихось чарівних інструментів, щоб Захід міг зупинити поставки зброї до Росії", – зазначив Фесенко у розмові з РБК-Україна.
З іншого боку, це привід посилити санкції проти Росії проти компаній з третіх країн, які допомагають їй обходити обмеження. На відміну від північнокорейської, її економіка не звикла десятиліттями жити в умовах глобальної ізоляції.
Опитані РБК-Україна експерти окремо виділяють його, коментуючи можливий союз Росії та КНДР. На думку Коваленка, якщо Сі Цзіньпін не дасть "добро", жодного союзу не буде.
Власне тому у Кремлі постійно шукають зустрічі з ним, щоб через Сі вмовити Кім Чен Ина. Раніше стало відомо, що у жовтні Путін поїде до Пекіна на конференцію "Один пояс, один шлях".
"Якщо ж говорити про вересневу зустріч з Кімом у Владивостоці, то сама по собі вона ні на що не вплине. Вплинути може лише Сі Цзіньпін, але мені здається, він не має на меті налаштувати проти себе західні країни. Незважаючи на всю риторику, Китай занадто залежить від Заходу, і він буде дуже обережним", – каже експерт.
За даними південнокорейської газети Yonhap, Росія хоче провести тристоронні військові навчання. Про згоду Китаю поки невідомо, але питання з КНДР вже нібито закрите.
Союз Росії та КНДР неможливий без схвалення Сі Цзіньпіна (фото: Getty Images)
Як зазначив Володимир Фесенко, зараз багатьох хвилює, як на тлі потенційного союзу Москви та Пхеньяну поводитметься Китай.
"Чи братиме він участь у навчаннях, я сумніваюся. А як поведе себе в контексті російсько-корейського співробітництва? Якщо підтримає і хоча б частково приєднається, то небезпека є. І з його боку я допускаю певні ризики", - вважає він.
Проте швидше за все, на пряму взаємодію Пекін не наважиться. У тому числі через історію відносин із Пхеньяном.
"Китайці давно відчувають, що корейські диктатори, хто це не був, – нинішній Кім, його дід чи батько, – вони завжди були надто самостійні та надто некеровані. Завжди самі по собі, завжди досить агресивні. Ризик, звичайно є , але я думаю, що інші країни не будуть причетні до співробітництва Росії та КНДР", – додав політолог.
Навіть якщо Росія отримає нового союзника в особі КНДР, північнокорейські боєприпаси не стануть так званим геймченджером у російсько-українській війні. На думку Фесенка, вони лише частково задовольнять снарядний голод агресора.
"Хід війни це не змінить і не буде для нас катастрофою. Певною мірою посилить російський потенціал, закриє якісь дірки, але в стратегічному плані ситуацію не змінить. Я б більше побоювався не того, що Північна Корея передасть снаряди, а того, що власне Росія нарощує виробництво", – наголосив він.
Інше питання: як швидко вони потраплять на фронт. І те, що військові вантажі мають подолати умовну Транссибірську магістраль на 10 000 кілометрів, не найбільша проблема. Їх ще треба вивезти з КНДР, чия залізниця була збудована на пізньому етапі холодної війни.
"Логістика просто пекельна. Вона не зможе дозволити забезпечити фронт необхідною кількістю боєприпасів. У них залізниця у дуже деградованому стані", – додав Олександр Коваленко.