Сумісність з ЄС. Чому стартові позиції України мало відрізняються від Болгарії та Румунії

Майбутній вступ України до ЄС викликав не лише дебати щодо нашої готовності до такого кроку, але й нову хвилю інтересу серед європейських дослідників і аналітиків до України — нашої економіки і її структури, майбутньої взаємодії нашої країни та Союзу і, зрештою, сумісності наших економік в рамках єдиного економічного простору. Ці висновки переважно позитивні, хоча Україна має певний список "домашніх завдань", аби стати повноцінним учасником європейської спільноти. Детальніше – в блозі для РБК-Україна розповідає голова ради ГО "Інститут податкових реформ", експертка з питань фіскальної політики Олена Хотенко.

Головне запитання — чи досягне Україна відповідності Копенгагенським критеріям для вступу до ЄС. Висновки спільного спеціального дослідження Віденського інституту міжнародних економічних порівнянь і німецького Фонду Бертельсманна доволі оптимістичні: ЄС без проблем може інтегрувати Україну до єдиного європейського ринку, а також цілком у змозі подужати вирішення питань економічної сумісності нового члена з спільнотою ЄС.

Автори дослідження відкинули оціночні судження на кшталт «велика», «бідна», "корумпована", "аграрна". Вони проаналізували сухі економічні факти та цифри щодо України у її нинішньому стані і порівняли з показниками країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи на момент їх вступу за період великої хвилі розширення, а також з нинішніми кандидатами на членство. Вердикт дослідників простий: побоювання через надмірний тиск на ЄС після вступу України не мають нічого спільного з реальністю.

"Ми виявили, що Україна в основному є типовою країною Центральної, Східної та Південно-Східної Європи і за багатьма показниками її можна порівняти з такими країнами, як Румунія, Польща та країни Балтії на момент їх подання заявки чи приєднання. У деяких галузях Україна має гідний рівень конкурентоспроможності, що є гарною ознакою майбутніх перспектив конвергенції. Коли війна закінчиться, якщо Україна отримає гарантії безпеки, вона зможе реально піти успішним шляхом зближення та інтеграції з ЄС", — вказують автори дослідження.

Вони не вважають Україну якимось "особливим випадком" з точки зору економічних критеріїв для вступу до ЄС і має такі самі шанси на успішну інтеграцію, які свого часу реалізували одинадцять держав, які поповнили союз з 2004 по 2013 рік. А збільшення потенціалу України можливе за наявності політичної волі в столицях ЄС, вказує дослідниця Міріам Космель, старша експертка Фонду Бертельсманна.

Автори дослідження впевнені, що в економічному плані Україна на стане тягарем для економіки ЄС. Навпаки, поповнення такою країною збільшує ВВП ЄС на один відсоток — це доволі гарна динаміка з огляду на зростання економіки союзу у межах десятих відсотка. Окрім того, ЄС отримує додатковий імпульс завдяки збільшенню чисельності свого населення на 9%, підрахували дослідники. За їх оцінкою, вступ України буде співставним з економічним ефектом від вступу Польщі 2004 року.

Сама Україна також має значний потенціал зростання та розвитку, включаючи приведення свого законодавства і практик державного управління до стандартів ЄС, серед яких — податкова сумісність для розширення існуючої економічної інтеграції з Євросоюзом. Є питання, які українська влада не відкладає на "після Перемоги", а робить кроки для гармонізації з податковою системою ЄС вже зараз.

Зокрема приведення акцизної політики до вимог обов’язкових до виконання Директив та рекомендацій ЄС — перехід розрахунку ставок акцизів у євро та їх приведення до європейських стандартів на алкоголь, пальне та тютюнові вироби. Уряд вже зареєстрував законопроект №11090, який має план підвищення акцизів на тютюнові вироби в євро до 2028 року та їх наближення до рівня ЄС — 90 євро на тисячу сигарет. Ця ініціатива також містить норми про диференціацію ставок акцизного податку на традиційні сигарети та інноваційні тютюнові продукти для нагрівання (ТВЕН) відповідно до європейських практик: в країнах ЄС акцизне навантаження на ТВЕН є нижчим порівняно із сигаретами, середня різниця в оподаткуванні в країнах ЄС сягає 66%.

"Україна має певний рівень підготовки у сфері оподаткування… …Це забезпечує певний прогрес у цій сфері політики. Серед зобов’язань України у черзі на виконання — досягнення прогресу в уніфікації законодавства з ПДВ та акцизних зборів", — констатує європейський звіт про прогрес України у сфері гармонізації законодавства. Політика України вже зараз демонструє волю до вступу до ЄС та готовність дотримуватись обов’язкової до виконання Директиви Ради 2011/64/ЄС щодо структури та ставок акцизного збору на тютюнові вироби та прямої рекомендації Єврокомісії. Зрештою, гармонізація податкового законодавства зі стандартами ЄС — неодмінна умова поглиблення торговельних відносин та покращення доступу українських товарів на внутрішній ринок ЄС, що сприятиме економічному зростанню країни ще на шляху до членства.

Україна має конкурентну економіку — твердять експерти: деякі галузі, наприклад, ІТ, металургія, оборонна промисловість, а у першу чергу сільське господарство, вже зараз є вкрай конкурентоспроможними та мають значний потенціал: "Українське сільське господарство працює настільки ефективно, що становить серйозну конкуренцію багатьом країнам ЄС", — вказує Грівсон.

Нинішня структура економіки України дуже схожа до румунської перед її вступом до ЄС.

Навіть втрати за час війни, які відкинули Україну у багатьох економічних і демографічних показниках, можна надолужити — переконаний Річард Грівсон, співавтор дослідження. Він вказує, що в мирні роки ВВП України подеколи зростав швидше, ніж ВВП ЄС, зокрема, в період з 2000 по 2008 рік, а також в 2010 і 2013 роках та в 2016 і 2019 роках. "Україна має можливості надолужити згаяне після завершення війни так само швидко, як і свого часу нові члени ЄС на Сході, особливо якщо вона отримає ширший доступ до спільного ринку і кошти з брюссельських фінансових фондів", — каже Грівсон.

Надійна перспектива членства в ЄС забезпечить Україні приплив іноземних інвестицій.

Навіть сумнозвісна українська корупція та відсутність верховенства права у слабкій судовій системі — зовсім не щось унікальне на шляху до ЄС. Як вказують дослідники із Віденського інституту міжнародних економічних порівнянь і німецького Фонду Бертельсманна, у своєму нинішньому стані за цими критеріями Україна подібна до Болгарії та Румунії, коли вони у 90х роках подавали заявки на членство в ЄС і досі перебувають під моніторингом Єврокомісії з точки зору верховенства права. Хоча і здобули членство в ЄС 2007 року.

То ж, як бачимо, вступ України до ЄС — абсолютно прийнятне та реалістичне завдання. А багато його аспектів повністю залежать від самої України, відповідальності її політиків та готовності суспільства до контролю за ними.