Суд для Путіна. Як покарати диктатора за війну в Україні та розпочати трибунал щодо Росії

Який формат суду щодо військових злочинів Росії обговорюють українські політики з іноземними партнерами, коли він запрацює і чи вдасться побачити президента РФ та інших винних у війні на лаві підсудних – нижче у матеріалі РБК-Україна.

У 2014 році російські війська, не ідентифікуючи себе, вторглися до Криму та частини Донбасу, фактично окупувавши ці території. Через вісім років Росія розпочала повномасштабну війну проти України, вже не приховуючи своєї присутності на українській землі. Керівництво РФ разом із безліччю її мешканців скоїло, головним чином, злочин агресії проти України.

У міжнародній правовій системі є механізм притягнення до відповідальності тих, під чиїм керівництвом армії окупують території суверенних держав та вбивають там людей. Але насправді, використовуючи цей механізм, не можна покарати тих, хто заперечує його легітимність.

Сьогодні українська влада, дипломати, міжнародні партнери шукають альтернативи, щоб легально і, що дуже важливо, результативно судити Росію за всі ті злочини, які вона скоїла в Україні. Як це відбувається і чого чекати – розбиралося РБК-Україна.

Колізії Гааги

12 лютого 2002 року в Гаазі розпочався судовий процес над колишнім президентом Сербії та Югославії Слободаном Мілошевичем. Його звинувачували у злочині проти людяності та геноциді, скоєному під час Боснійських та Косівських військ.

Під час суду прокурор Міжнародного трибуналу заявила, що Мілошевич звинувачується у "найжахливіших злочинах, відомих людству", скоєних із "середньовічним звірством". За чотири роки Мілошевич помер, так і не дочекавшись вироку.

А ще за деякий час російська армія під керівництвом президента Росії Володимира Путіна напала на Україну. Список "найжахливіших злочинів, відомих людству" поповнився і цьому активно сприяли і досі сприяють російські окупанти.

Мілошевич став першим колишнім главою держави, який постав перед Міжнародним трибуналом. В Україні тим часом запитують – чи побачимо ми Путіна на лаві підсудних? Адже сьогодні ми говоримо про ситуацію, коли акт агресії сам по собі настільки очевидний, що прокурорам буде неважко його довести – російський диктатор у своїх зверненнях особисто підтверджував свої накази напасти на Україну.

Але є кілька "але". Сам суд, тобто судовий процес у рамках Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі, не може бути здійснений у його звичному вигляді щодо російського керівництва.

МКС покладається на Римський статут – договір, яким започаткували сам суд. Статут ратифікували 123 держави, Україна та Росія до цього списку не увійшли, але визнали юрисдикцію суду. Україна визнала підслідність МКС щодо злочинів Росії на нашій території. З 2014 року у суді розглядають справу "Ситуація в Україні". Росія ж у 2016 році ухвалила рішення про вихід із юрисдикції Міжнародного суду.

Колізія полягає в тому, що оскільки Росія не визнає легітимність МКС як такого, вище військово-політичне керівництво Кремля не можна притягнути до відповідальності, про що в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова комітету Верховної ради з правової політики Денис Маслов.

"Реалізувати його юрисдикцію щодо агресії РФ проти України неможливо. Адже для цього потрібно, щоб РФ ратифікувала Римський статут. Вона цього не зробила і не зробить. Більше того – вона має дати свою згоду, щоб проти неї Міжнародний суд розпочав розслідування за фактом злочину агресії. Це нонсенс", – зазначив голова комітету.

У Гаазі суд вже розглядав справу, пов'язану з російською агресією – трагедію з бортом MH-17 (Фото: GettyImages)

Чи є альтернатива МКС? Притягти агресора до відповідальності можна і через Міжнародний суд ООН. Але й тут виникають складнощі. Росія користується правом постійного члена у Раді Безпеки ООН, отримавши його фактично "у спадок" від Радянського союзу. Будь-яку пропозицію, винесену на обговорення в Радбез, РФ може ветувати.

Україна може подати до Гаазького суду на російських військових, на пропагандистів, на чиновників нижчої ланки. Але ефективно засудити тих, від кого і було спущено вниз рішення про напад на іншу країну, сьогодні неможливо, про що у коментарі РБК-Україна заявив посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич.

"МКС може розслідувати злочини російських військових середнього або ближче до вищого ланцюга за скоєння військових злочинів або злочинів проти людяності, скажімо, в Бучі, в Ірпені, в Ізюмі. Але він не має можливості судити військово-політичне керівництво РФ. Тобто конкретно топ-лідерів РФ", – зазначив Кориневич.

Іншими словами, Міжнародний суд може розглядати справи військових злочинців із числа солдатів, яких їм видасть Україна, можливо, деяких політиків, яких можна буде привести та посадити на лаву фізично. Але розслідувати злочин агресії, тобто фактично напади Росії на Україну в Гаазі не можуть.

Виникає ситуація, в якій стає очевидним, що західні механізми щодо притягнення до відповідальності глав держав-агресорів мають недоліки. По факту вони безсилі, коли лідер однієї країни вирішує напасти на іншу, знецінюючи при цьому міжнародне право. Тому Україна як постраждала сторона запропонувала свою ідею – Спеціальний трибунал.

Спецсуд для Путіна

Розмови про суд над Росією та її президентом розпочалися з перших днів повномасштабного вторгнення. Але міжнародні партнери не були готові до обговорення Трибуналу. Після 24 лютого українці дали зрозуміти своїм західним союзникам, що однієї перемоги недостатньо – злочинець має понести справедливе покарання, а не "піти в тінь" на якийсь час, щоб потім знову намагатися налагодити відносини із Західом.

Коли стало очевидним, що існуюча модель Гаазького суду не спрацює у випадку України проти Росії, українські дипломати у складі делегацій почали просувати ідею Спеціального трибуналу. Це суд, який створюється під одиничний випадок, якщо загальноприйняті норми застосувати неможливо.

Насправді ідея спецтрибуналу не нова. Логічно припустити, що необхідність проводити судові процеси може торкнутися тих країн, які не ратифікували Римський статут. Схема спеціального трибуналу застосовувалася в 2003 році з подачі Сьєрра-Леоне – уряд країни просив ООН допомогти засудити винних у громадянській війні. До речі, у цій справі було засуджено колишнього президента Ліберії.

Ідея суду над кремлівською військовою та політичною елітою поступово стала набувати своїх форм. Сьогодні попередньо відомо, що Спецтрибунал працюватиме за принципом ad hoc ("для певного випадку" - лат.). Для його створення буде залучено як міжнародних фахівців, так і українських прокурорів – вони увійдуть до майбутнього складу робочої групи, яка працюватиме в Гаазі.

Однак поки що все на етапі заяв про механізм створення Трибуналу.

Оточення Путіна та політики РФ мають відповісти за військові злочини в Україні (Фото: GettyImages)

За вдалих обставин в Офісі президента сподіваються, що вже до кінця 2023 року підпишуть договір з країнами-партнерами про створення Спецтрибуналу для російського керівництва. І тут постає ще одне, не менш важливе питання – чи побачить світ ідеологів війни проти України на лаві підсудних? Практично це зробити неможливо, якщо Путін все ще буде президентом Росії – його просто ніхто не видасть. Але ситуація може змінитись.

"Суд у принципі може працювати заочно, але й саме видання ордерів на арешт та звинувачень – це багато означає. А потім хто знає, що відбуватиметься в Росії. Ніхто ж не очікував, що Слободан Мілошевич опиниться в Гаазі перед міжнародним Трибуналом", - додав Антон Коріневич.

Усі схожі випадки судів "на запит" відбувалися саме тоді, коли в країні, чий лідер вирішив напасти на іншу, ставався переворот. На сьогоднішній день революції в Росії немає, але попереду росіян можливе закриття кордонів і чергова мобілізація. Не кажучи вже про проблеми в економіці та падіння рівня життя. І хто знає, до яких процесів усередині самої РФ це може призвести. Тому зовсім відкидати ймовірність видачі Путіна трибуналу не варто.

Захід про Трибунал

Українські дипломати, обговорюючи механізм створення трибуналу для Росії, намагаються залучити якнайбільшу кількість прихильників. Чим більше країн підтримають ідею, тим легітимнішим і масштабнішим буде суд. Поступово країни почали погоджуватись з ідеєю суду над Путіним.

У жовтні парламент Нідерландів запропонував свій майданчик для Трибуналу. Ідею створення спецтрибуналу підтримали Литва, Латвія, Естонія, парламент Франції, Чехія. Спеціальний суд нарешті підтримав Євросоюз, про що 1 грудня заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель. Ще низка країн поки що усно висловили слова підтримки.

Наприкінці осені українська делегація провела так зване "роад-шоу", відвідавши США, Велику Британію, Францію та Німеччину. За підсумками поїздки, заступник голови ВП Андрій Смирнов заявив, що прогрес є.

"Під час зустрічі ми отримали підтримку парламентів Франції та Великобританії про створення Трибуналу. У Франції розпочато переговори з МЗС про те, яким може бути Трибунал. Також парламенти США та Німеччини зареєстрували проекти постанов про створення Трибуналу. Загалом у кожної країни поки що різна реакція на створення Трибуналу, але є прогрес у переговорах із кожною державою", – заявив він у коментарі РБК-Україна.

Важливим також є той факт, що Суд підтримали самі прокурори, які так чи інакше брали участь у таких справах. Британський прокурор Джефрі Найс, який був провідним обвинувачем у справі Мілошевича, заявив, що Путіна слід судити.

"Немає жодних сумнівів у тому, що командний ланцюжок веде безпосередньо до Путіна. Це його солдати. Як мінімум, він знає про те, що відбувається, з телевізійних повідомлень, як і всі ми. Але він не наказав (військовим – ред.) повернутися, щоб розслідувати очевидні злочини. Він винний", – вважає Найс.

Головний прокурор Міжнародного суду Карім Хан кілька разів відвідував Україну і також підтримує ідею суду над Росією, але не вважає за необхідне створювати для цього Спецтрибунал. Високопоставлені політичні особи можуть бути засуджені самим МКС. Однак Путіна на лаві підсудних у цьому випадку не виявиться, що визнав сам прокурор.

Окрім урядів, українські дипломати проводять роботу з населенням Європи та США. Переконати людей у необхідності Трибуналу означає переконати керівництво їхніх країн. У цьому контексті показово виглядає петиція Put on Trial на сайті Avaaz, яка була створена ще 14 березня. За кілька тижнів вона набрала майже 2 мільйони голосів.

З деякими країнами переговори про трибунал поки що лише на стадії доказів його необхідності, з іншими – обговорення механізмів створення. Зі зрозумілих причин у МЗС не кажуть, які країни скептично ставляться до суду над російським керівництвом. У спробах відмовитись від ідеї Трибуналу деякі держави навіть пропонували Україні провести власний суд над Росією, використовуючи для цього свою судову систему. Але в такому разі остаточний вирок просто ліг би "в стіл".

Російські військові (Фото: GettyImages)

Питання створення Трибуналу є чутливим для багатьох країн, зазначає Коріневич. Війна такого масштабу на європейському континенті востаннє була в середині минулого століття, а результатом стали знамениті Нюрнберзький та Токійський процеси. У разі, якщо російське керівництво визнають винним, жодної мови про налагодження відносин, "збереження обличчя" та переговори вже не буде.

"У разі, коли Спецтрибунал буде запущено, безумовно, він зможе видавати обвинувальні акти, ордери на арешт представників вищого політичного керівництва Росії. Юридично це буде так. Чи можна далі вести переговори з цими людьми? Очевидно, ні, вони далі матимуть статус обвинувачених у легітимному міжнародному трибуналі", – зазначив Кориневич.

***

Сьогодні Росія використовує всі методи терору у війні проти України. Обстрілюючи мирних людей у свята, вбиваючи українців просто напередодні Нового року, країна-агресор лише зміцнює впевненість західних союзників у тому, що Спеціальний трибунал – не просто додаткова опція, а необхідний захід у боротьбі з міжнародними злочинцями.

Дуже важливо показати, що адекватне цивілізоване суспільство вміє відновлювати справедливість та карати винних. А якщо війна Росії проти України і має закінчитися переговорами, нехай вони пройдуть у залі суду, де сидітимуть ідеологи війни.