В Україні слід покращувати виборче законодавство і зробити повоєнні вибори максимально інклюзивними. Йдеться не лише про облаштування на перших післявоєнних виборах дільниць з урахуванням потреб маломобільних людей, кількість яких після перемоги України може наблизитись до 50%, а я про доступність до участі у виборах більшої кількості ветеранів, військових, жінок і молоді.
Про це заявила голова комітету державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона зазначила, що чинний Виборчий кодекс містить чимало прогресивних норм щодо забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Втім, ми розуміємо, що виклики повномасштабної війни потребують значного розширення інклюзивності виборчого процесу.
"Перше, на що б хотіла звернути увагу – це ветерани. За останніми підрахунками, в Україні зараз 1 мільйон 300 тисяч ветеранів, серед яких – багато людей з інвалідністю. Також слід розуміти, що до маломобільних людей також можуть належати і люди похилого віку, і тимчасово маломобільні (наприклад, вагітні чи мами з дітьми у візочках). І таких виборців може бути до 40%. Отже слід максимально пристосувати виборчу інфраструктуру для зручності таких громадян", - наголосила Шуляк.
Вона пояснила, що згідно законодавству на дільниці принаймні 1 кабінка для голосування повинна бути завширшки 110 сантиметрів, а в ній столик – заввишки 75 сантиметрів із простором знизу, що б там зручно могла розташуватися людина на візку. Також закон вимагає наявності пандусів. Втім, по факту далеко не завжди всі ці вимоги дотримуються. Так, на останніх виборах приблизно 3000 дільниць не були обладнані пандусами, а проблеми з доступністю для маломобільних виборців мали понад 16% дільниць.
Крім цього парламентарка зауважила, що потреба у інклюзивності щодо виборчого процесу значно ширша, ніж фізична доступність і пристосованість дільниць. Надважливим аспектом лишається забезпечення інклюзивності по відношенню до громадян, які мають бажання взяти участь у них у якості кандидатів. Зокрема, потрібно заохочувати до участі у цих процесах і політичного життя країни загалом якомога більше ветеранів, військовослужбовців, а також жінок і, особливо, молодь.
"Інклюзивність виборчого права не обмежується лише пандусами. Бар’єри слід долати не лише на дорогах, а й у головах. В контексті інклюзивності виборчого процесу, великим питанням є забезпечення права бути обраними для українців. В тому числі це стосується і військовослужбовців, і ветеранів і жінок. Ми розуміємо, що нині українське суспільство у чималій ступені мілітаризоване", - підкреслила Шуляк. ʼ
За її словами, зворотнім боком мілітаризації може стати зростання патріархальних настроїв, пріоритету для чоловіків у висуванні на будь-які посади. Тому питання гендерних квот також є актуальним. Ба більше – надважливо переглянути і гендерні квоти, які на сьогодні становлять 40%, але по факту вони не витримуються
Реальне вирівнювання гендерної диспропорції, вважає вона, потрібно не лише з точки зору справедливості, а і задля якості рішень, які ухвалюються на державному рівні. Зокрема, на якості рішень, які стосуватимуться відновлення України.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.