Стратегія розвитку малого та середнього бізнесу: у чому її переваги та недоліки
Держава хоче допомагати малому і середньому бізнесу (фото: freepik.com)
Уряд затвердив Стратегію розвитку малого та середнього бізнесу до 2027 року. У чому її переваги та недоліки, – читайте в авторській колонці координатора експертних груп Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна Олега Гетмана для РБК-Україна.
Нещодавно Кабінет міністрів затвердив Стратегія розвитку МСБ до 2027 року, яка містить багато важливих задач для відновлення та розвитку малого та середнього бізнесу. На відміну від низки інших стратегічних документів, які напрацьовувались у таємному режимі, зокрема сумновідомої Нацстратегії доходів 2030, – Стратегія розвитку МСБ була напрацьована в інклюзивному процесі, спільно з провідними аналітичними центрами та бізнес асоціаціями.
У документі багато уваги приділено зеленим технологіям, цифровізації та створенню рівних можливостей, зокрема для жінок, осіб з інвалідністю та ветеранів, відновленню зруйнованих підприємств за принципом "Build back better".
Чому така Стратегія важлива
Мале і середнє підприємництво відіграє важливу роль в економіці України. За даними дослідження UNDP Ukraine, МСБ складають левову частку українського бізнесу – 99,98% усіх підприємств, вони генерують дві третини доданої вартості та забезпечують понад 80% робочих місць в державі.
Стратегія МСБ містить чотири основні цілі:
- відновлення та спрощення ведення бізнесу за принципом "менше бюрократії – більше можливостей";
- інноваційний розвиток, цифрова трансформація та зелений перехід;
- розвиток людського капіталу та підприємницької культури;
- підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту.
За оцінками Мінекономіки, очікується, що реалізація Стратегії призведе до покращення індексу економічної свободи бізнесу – з поточних 61 балів зі 100 до 75+ балів у 2027 році та зниження рівня безробіття з 18,3 % до 11%.
Традиційно Міністерство економіки працює на розвиток бізнесу та зростання економіки, інколи вступаючи у конфлікт з іншими міністерствами. Тож Стратегія розвитку МСБ є ще одним важливим документом, який допоможе виправляти недоліки регуляторної та податкової політики, які заважають відновленню економіки.
Ключові задачі Стратегії, що сприятимуть відновленню економіки
Однією з найцікавіших новацій Стратегії розвитку МСБ є започаткування проведення незалежного щорічного дослідження бізнесу щодо бюрократичного навантаження на мале і середнє підприємництво. У цьому дослідженні планується вимірювати кількість людино-годин, що в середньому вимагаються від малого та середнього підприємництва для виконання всіх вимог законодавства, вартість виконання регуляторних вимог на одного працівника, навантаження на малі та середні підприємства у сфері податкового та митного адміністрування тощо. За підсумками кожного дослідження Мінекономіки спільно з аналітичними центрами будуть надавати практичні рекомендації для зниження навантаження на МСБ.
Надважливим є побудова інклюзивних інституцій, і Стратегія передбачає особливу увагу до реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також забезпечення прозорої кадрової політики БЕБ, ДПС та Держмитслужби. Якісна робота ДМС, ДПС, БЕБ є основою для зменшення адміністративного тиску на бізнес, вирівнювання спотвореної конкуренції, додаткових надходжень у держбюджет. На цей час через неякісну роботу цих трьох органів держава втрачає (за розрахунками фахівців ІСЕТ та CASE) від 350 до 400 млрд грн щорічно на найбільших схемах тіньової економіки. Тож перезавантаження цих органів за вирішального голоса міжнародних експертів є надважливим.
Одним з ключових факторів, який зупиняє інвесторів починати проєкти в Україні, є відсутність надійної системи страхування від воєнних ризиків. Стратегія розвитку МСБ передбачає створення такої системи страхування воєнних ризиків в умовах повномасштабної збройної агресії РФ проти України, що є критично важливим для забезпечення стабільності та передбачуваності для малого і середнього підприємництва.
Також Стратегія передбачає низку важливих задач по спрощенню умов ведення бізнесу та захисту бізнесу, яких роками чекали аналітичні центри, зокрема:
- врегулювання діяльності (детінізації) самозайнятих осіб у частині спрощення та автоматизації обліку, запровадження сприятливого податкового режиму;
- проведення масштабного перегляду регуляторних інструментів з метою скасування обтяжливих норм, цифровізації та спрощення процедур;
- удосконалення системи публічних закупівель в частині врахування потреб малого і середнього підприємництва шляхом створення додаткового попиту на його товари та послуги;
- впровадження електронного виставлення рахунків (e-Invoicing) на заміну низці поточних документів, що передбачає скасування актів виконаних робіт/послуг, що дасть змогу МСБ економити час, а також сприятиме інтеграції України до ЄС та посиленню здатності конкурувати на європейському ринку;
- запровадження інструменту електронних рахунків у публічних закупівлях та спрощення укладення електронних контрактів з іноземними партнерами, взаємне визнання електронної ідентифікації, автентифікації та довірчих послуг з ЄС;
- зміцнення спроможності Ради бізнес-омбудсмена для забезпечення більш ефективного захисту прав підприємців та подолання адміністративних бар’єрів, що перешкоджають розвитку бізнесу;
- сприяння зміцненню спроможності інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва (асоціації, громадські організації тощо).
Ці та багато інших важливих задач Стратегії розвитку МСБ, у випадку їх реалізації, справді сприятимуть побудові інклюзивних інституцій та розвитку економіки України, на відміну від Нацстратегії доходів, яку детально аналізували аналітичні центри, та дійшли висновку, що вона спрямована виключно на ускладнення адміністрування та витискання додаткових податків з МСБ.
Сподіваємось, що парламент та Кабінет міністрів оберуть саме шлях розвитку та якнайшвидше реалізують всі пункти Стратегії розвитку МСБ, залишивши на папері задачі інших неякісних стратегічних документів.
