ua en ru

Ставка на цифру. У парламенті розповіли про ключові антикорупційні запобіжники у відбудові країни

Ставка на цифру. У парламенті розповіли про ключові антикорупційні запобіжники у відбудові країни Фото: Олена Шуляк

Міжнародні донори, які допомагають Україні з фінансуванням проєктів відновлення, вимагають задіяти для цих процесів всі можливі антикорупційні запобіжники - кошти мають йти виключно на відбудову.

Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.

Йдеться як про пряме фінансування тих чи інших проєктів громад по відновленню критичної, житлової та соціально-економічної інфраструктури, так і про виділені кошти в рамках програми Ukraine Facility на 50 млрд євро від ЄС, угоду щодо якої днями ратифікував парламент.

За її словами, двома найважливішими принципами успішного відновлення є принцип "всі бачать все", та відбудова за принципом “будуй краще, ніж було”.

"За умовами Ukraine Facility, угоду щодо якої 6 червня ратифікував парламент, ми отримуємо від ЄС 50 млрд протягом 2024 - 2027 років, але для цього нам необхідно виконати провести ряд важливих секторальних реформ", - зазначила Шуляк.

Йдеться зокрема про реформу державного управління, державних фінансів, судову реформу, управління державними активами, людським капіталом, ефективну житлову політику, децентралізацію, цифрову трансформацію, зелений перехід та охорону довкілля і, що головне - боротьбу з корупцією та відмиванням коштів.

Парламентарка наголосила, що наразі для забезпечення максимальної прозорості вже створення ціла низка цифрових рішень для відбудови та відновлення.

Передусім цифрові антикорупційні запобіжники передбачили при наданні українцям компенсації за пошкоджене і знищене в результаті російської збройної агресії житло за програмою "єВідновлення", зокрема, завдяки створенню електронного Реєстру знищеного і пошкодженого житла (РПЗМ).

Його суть в тому, що у взаємодії держави і громадянина, чиє житло знищене, немає посередників у вигляді чиновників - не можна "домовитись" і видати компенсацію швидше, або видати взагалі. Після запуску РПЗМ вся взаємодія зводиться до подання заяви про відшкодування через Дію, після чого все інше зробить система.

"Роль органів місцевого самоврядування у цьому випадку зводиться лише до створення спеціальної комісії, яка буде обстежувати пошкоджене житло. При чому 30% цієї комісії складають представники громадськості, які стежать за процесом і “бачать все", - пояснила Шуляк.

Вона також додала, що створення електронного РПЗМ важливе і з точки зору відшкодування збитків, за якими Росія згодом виплачуватиме репарації, оскільки у ньому фіксуються у всі без виключення пошкоджені або взагалі зруйновані домівки українців.

Принцип "всі бачать все", пояснила Шуляк, також знайшов своє повне відображення у створенні цифрової екосистеми DREAM, яка є, по суті, майданчиком для взаємодії громад, які шукають фінансування для своїх проєктів, повʼязаних з відновленням, і потенційних інвесторів - міжнародних донорів, які готові допомагати.

Нині вже тисяча громад працюють в DREAM, близько двох тисяч проєктів заведено в цю систему, де можна простежити кожний проєкт: в якій громаді він народився, скільки грошей на нього вже є, це кошти державного чи місцевих бюджетів, чи це гроші наших міжнародних партнерів, на якій стадії реалізації перебуває проєкт тощо.

"Увесь процес — від народження ідеї до її реалізації — можна прослідкувати через систему, тому що питання підзвітності та прозорості для наших міжнародних партнерів є ключовими. Ці принципи, які зафіксовані в Ukraine Facility, також ляжуть в основу законопроєкта "Про основні засади відновлення" - фактично нашої законодавчої рамки в цьому питанні", - пояснила Олена Шуляк.

За її словами, підготовка законопроєкту на фінальній стадії. Серед ключових норм — зробити обов’язковим використання цифрової системи відбудови DREAM для об’єктів, що відновлюються за кошти держбюджету або на замовлення держави, місцевого самоврядування, підприємств державної та комунальної власності. Це забезпечить автоматизацію процесів управління проєктами та дасть змогу бачити кожен крок їхньої реалізації.

Законопроєктом передбачено здійснення моніторингу, експертного та громадського оцінювання, аудиту проєктів відбудови. Також у планах – створення Ради прозорості й підзвітності при Агентстві відновлення.

"Прозорість процесів для громадськості, експертів та міжнародних партнерів, чітко визначені зобов’язання всіх гілок влади, інструменти для активного залучення громадян, ключова роль територіальних громад – усе це закладається у новий законопроєкт та законодавчу рамку відновлення загалом. Без цього неможливо уявити ефективну та успішну відбудову", - підсумувала Шуляк.