ua en ru

Стало відомо, хто стоїть за GNT Terminals, яку підозрюють у розкраданні понад 50 млн доларів

Стало відомо, хто стоїть за GNT Terminals, яку підозрюють у розкраданні понад 50 млн доларів Фото: GNT Terminals підозрюють у розкраданні понад 50 млн доларів (Getty Images)

Одного з учасників зернового коридору - компанію GNT Terminals, підозрюють у розкраданні понад 50 млн доларів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на розслідування Delo.

Як зазначається у статті з посиланням на дані Центру транспортних стратегій, з 1 серпня 2022 року і до сьогодні з портів Одеси вийшло вже 501 судно, якими експортовано понад 12 млн. тонн українського продовольства до країн Європи, Азії та Африки.

Значна частина цієї продукції пройшла через GNT Terminals, а точніше через цілий ланцюжок пов'язаних компаній, зареєстрованих у іноземних юрисдикціях.

GNT Terminals, а точніше, GN Terminal Enterprises Ltd зареєстрована на Кіпрі та є частиною групи GNT. Цей вертикально-інтегрований комплекс включає чимало юридичних осіб, пов'язаних із вантажоперевезеннями через порт Одеси. Наприклад, зареєстровану у Дубаї у 2014 році GNT Trade DMCC ("Джи-ен-ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі"). Ця компанія примітна тим, що зараз володіє українським ТОВ "Олімпекс купе Інтернешнл". Остання з'явилася на українському ринку ще в 90-ті роки, а вже на початок 2010-х стала одним із основних стивідорів одеського порту, тримаючи під своїм контролем 3 та 4 причали.

Кінцевими бенефіціарами "Олімпекс купе Інтернешнл", як і за всім холдингом GNT, є Володимир Науменко та Сергій Гроза.

У вересні Верховний суд повернув на розгляд справу про присвоєння 50 млн доларів. Фігурантом справи є "Олімпекс купе Інтернешнл".

Мова про історію, яка розпочалася ще 2018 року. Тоді ТОВ "Олімпекс купе Інтернешнл" після продажу зерна за кордон не завела гроші до України. Весь дохід - згадані вище 50 млн доларів - був виведений на підконтрольні бізнесменам іноземні компанії.

Податківці через суд вимагали заарештувати активи компанії через фіктивні операції та ухилення від сплати податків. Проте Одеський суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Ситуація дійшла Верховного суду. Там проблему повернули справу на повторний розгляд до Одеси.

За попередньою оцінкою, лише за 2016-2017 рік ця організація провела експортні операції на суму понад 4,5 млрд грн, завдавши колосальної шкоди бюджету через несплату податків (знов знайомі офшори та фіктивні фірми-одноденки).