Вашингтон може підписати широкий пакет економічної та безпекової підтримки Грузії, якщо уряд країни відмовиться від дедалі більш антизахідної риторики і припинить відступ у сфері прав людини.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Згідно з умовами законопроекту, який цього тижня буде представлений у Конгресі конгресменом-республіканцем Джо Вілсоном, США розпочнуть переговори з Грузією про відкриття "надійного преференційного торговельного режиму" за умови виконання ключових політичних критеріїв.
Окрім поліпшення доступу до американських ринків, законопроект закликає до лібералізації візового режиму для громадян Грузії.
Він також уповноважує урядовців розробити пакет військової підтримки для країни, включно з "наданням обладнання для безпеки та оборони, що ідеально підходить для територіальної оборони від російської агресії, а також супутні елементи навчання, технічного обслуговування й підтримки операцій".
Однак програма буде активована лише у тому випадку, якщо США підтвердять, що "Грузія продемонструвала значний і стійкий прогрес у відродженні демократії, про що свідчать, як мінімум, чесні та вільні вибори і збалансоване передвиборче середовище".
Як раніше повідомляло Politico, законопроект Вілсона передбачає запровадження індивідуальних санкцій проти політиків з правлячої партії "Грузинська мрія", а також інших урядовців, якщо вони запровадять запропонований ними законопроект про "іноземних агентів" у російському стилі.
Законопроект, що який чекає на остаточне голосування в парламенті наступного тижня, перш ніж стати законом, затаврує фінансовані Заходом неурядові організації, засоби масової інформації та кампанії як іноземних агентів, що, на думку критиків, буде використано для того, щоб змусити замовкнути і делегітимізувати критику на адресу уряду.
Вілсон є головою Комісії з безпеки і співробітництва в Європі, незалежної урядової установи США, яка стежить за свободою і демократією на всьому континенті. Його законопроект "MEGOBARI Act" (Акт про мобілізацію та розширення можливостей Грузії для зміцнення підзвітності, стійкості та незалежності) віддзеркалює застереження інших лідерів у Вашингтоні.
У квітні грузинський парламент повернувся до розгляду законопроекту "Про прозорість іноземного впливу", який намагався ухвалити ще минулого року.
Ініціаторами документу були депутати від правлячої партії "Грузинська мрія", яка має зв'язки з Кремлем. Документ вимагає від ЗМІ та неурядових організацій, що отримують з-за кордону понад 20% річного доходу, зареєструватися в Мін'юсті та отримати статус "іноземного агента". В опозиції переконані, що цей механізм дозволить владі тиснути на інакодумців, зокрема перед парламентськими виборами у країні.
Розгляд документу викликав багатотисячні акції протесту в центрі Тбілісі й неодноразові спроби мітингувальників захопити парламент.
Однак попри мітинги, парламент ухвалив документ у фінальному третьому читанні.
США заявили, що можуть фундаментально переглянути відносини з Грузією в разі остаточного ухвалення закону про "іноагентів".
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі ветувала законопроект. Надалі він повернеться до парламенту і якщо депутати знову його ухвалять, документ набуде чинності.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.