Терористу, воєнному злочинцю та колишньому ватажку так званої "Донецької народної республіки" Ігорю Стрєлкову дали чотири роки російської в'язниці. Нібито за "екстремізм", хоча той виступав із жорсткою критикою Володимира Путіна.
Докладніше про роль Стрєлкова у розв'язанні війни на Донбасі, причетність до катастрофи малазійського "Боїнга" та про те, за що його кинули до російської колонії, - у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: дані Wikipedia, блог голови ради правозахисного центру "Меморіал" Олександра Черкасова, публікації видань "Медуза" та "Медіазона", текст вироку Окружного суду Гааги у справі MH17.
Зміст
Ігор Стрєлков - це російський терорист, воєнний злочинець, ідеолог "Білого руху", відставний офіцер та колишній полковник ФСБ. Учасник російської війни проти України в Криму та на Донбасі, повномасштабного вторгнення, а також учасник низки інших воєн. Колишній ватажок терористичних угруповань "Новоросія" та "Народне ополчення Донбасу".
Справжнє ім'я - Ігор Гіркін. У різний час діяв під псевдонімами "Ігор Стрєлков" та "Сергій Рунов"
Згідно з даними, поширеними в російських джерелах, народився 1970 року в Москві, здобув історичну освіту в Московському історико-архівному інституті. Будучи студентом, займався історичною реконструкцією та історією російського "Білого руху". Вважав себе експертом з військової історії, після вишу "добровольцем" взяв участь у війні у Придністров'ї (у складі "Чорноморського козачого війська", Кошниця - Бендери), а також у Боснійській війні з листопада до березня 1993 року на боці Сербії.
Зазначимо, у 2014 році боснійські медіа опублікували фото молодого Стрєлкова в камуфляжі та автоматом, ще з одним російським найманцем та людиною на ім'я Бобан Індіч. На думку експертів, вони могли бути причетні до викрадення боснійських мусульман, яких згодом катували та вбили. Повідомлялося, що фото було зроблено у місті Вишеград у 1992 році, де жертвами воєнних злочинів стали понад 3000 місцевих жителів. Офіційних звинувачень Стрєлкову висунуто не було.
Фото: молодий Стрєлков (у центрі) під час Боснійської війни (klix.ba)
Після строкової служби у 1993-1994 роках працював охоронцем, але повернувся до армії на контракт. Брав участь у Першій та Другій російсько-чеченських війнах. Воював у складі 166-ї гвардійської окремої мотострілецької бригади та частин спеціального призначення. За даними правозахисників, у 2001 році Стрєлков був причетний до серії викрадень людей у Чечні.
"У 2001 році в навколишніх селах Хатуні, Махкети та Тевзені військовими були затримані та зникли десятки людей. Правозахисному центру "Меморіал" відомо про чотири епізоди насильницьких зникнень... в околицях Хатуні, в яких фігурує людина на прізвище "Стрєлков", у результаті яких зникли шість осіб", - писав у 2014 році голова ради "Меморіалу" Олександр Черкасов.
Згідно з інтерв'ю відставного генерала ФСБ під псевдонімом "Геннадій Казанцев", розробка Гіркіна почалася ще в 90-х, коли той був на оперативному обліку як член гуртка російських монархістів. За його словами, Стрєлкова не вербували, а "запросили на роботу" і в 1995 році відправили до Чечні.
У частинах спецпризначення ФСБ служив до 2013 року. Вийшов у відставку у званні полковника, після чого працював начальником служби безпеки в олігарха Костянтина Малофєєва. Зазначимо, останнього українські правоохоронці підозрюють у створенні незаконних збройних формувань. Його включено до міжнародних санкційних списків, а в лютому 2023 року США передали Україні частину конфіскованих активів Малофєєва.
За даними Служби безпеки України, Стрєлков неодноразово відвідував Україну. Сам він казав, що з "ознайомчою метою" побував на Майдані у Києві (під час Революції гідності), після чого у складі делегації РПЦ разом із патріархом Кирилом узимку відвідав Крим.
Востаннє легально перетнув кордон України 26 лютого 2014 року, коли прилетів до аеропорту Сімферополя. Вже в ніч проти 27 лютого сталося захоплення Верховної ради Автономної республіки Крим. У березні його підрозділ штурмував фотограметричний центр у Сімферополі, а на початку квітня познайомився з бойовиком Арсеном "Моторолою" Павловим під час набору групи вторгнення на Донбас.
У ніч на 12 квітня 2014 року Гіркін із групою бойовиків перетнув кордон України в Донецькій області. Вони напали на співробітників СБУ біля Слов'янська, викрали спостерігачів ОБСЄ та захопили бійців 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ЗСУ. Стрєлков захопив адмінбудівлі та оголосив про перехід міста під контроль так званої "Донецької народної республіки".
Фото: Ігор Стрєлков на Донбасі, літо 2014 року (росЗМІ)
Його група була причетна до тортур та вбивств людей. У травні 2020 року він зізнався, що особисто наказав розстріляти Юрія Поправка та Юрія Дяковського, а також що несе відповідальність за вбивство депутата Горлівської міськради Володимира Рибака. Ще до цього українська прокуратура звинуватила його в тому, що він замовив тортури та вбивство трьох чоловіків.
Хоча Стрєлков здебільшого перебував у Слов'янську, у травні 2014 року його зробили "командувачем армії та міністром оборони ДНР". Тоді ж він критикував "пасивність місцевого населення" і закликав ввести російські війська. Москва на допомогу Гіркіну в оточеному місті не поспішала, і в ніч проти 5 липня його сили вийшли зі Слов'янська до Донецька.
Усунули його у серпні, коли помічника Володимира Путіна Владислава Суркова було призначено кремлівським куратором "ЛДНР". Надалі Стрєлков через угруповання "Новоросія" займався постачанням амуніції та обмундирування для бойовиків. У листопаді 2014 року він так охарактеризував свою роль у війні на Донбасі.
"Спусковий гачок війни все-таки натиснув я. Якби наш загін не перейшов кордон, у результаті все б скінчилося, як у Харкові, як в Одесі. Було б кілька десятків убитих, обпалених, заарештованих. І на цьому скінчилося б. А практично маховик війни, яка і досі йде, запустив наш загін", - казав він в інтерв'ю російській газеті "Завтра".
Служба безпеки України оголосила його у розшук. Стрєлков підозрюється в організації умисних вбивств, діях на шкоду суверенітету та територіальній цілісності України, диверсійній діяльності. Прокуратура завела на нього справу за трьома статтями: створення терористичної групи, організація масових заворушень та вчинення теракту.
У квітні 2022 року Гіркін був готовий очолити "народне ополчення" у прикордонних з Україною областях. Критикував Путіна за нібито недостатню рішучість у повномасштабній війні та закликав провести мобілізацію. У серпні його затримували в окупованому Криму на спробі проникнути до зони бойових дій. Але згодом він повернувся до Москви.
Стосовно Стрєлкова винесено вирок Окружного суду Гааги. Справа стосується катастрофи рейсу MH17, коли 17 липня 2014 року в небі над Донецькою областю бойовики збили малайзійський "Боїнг". Тоді загинули всі 298 людей на борту, більшість із яких були громадяни Нідерландів, Малайзії та Австралії.
Цього дня у його пабліку з'явився пост про нібито знищення українського літака Ан-26. Однак після того, як з'ясувалося, що було збито цивільний борт, повідомлення видалили. Протягом наступних років колишній ватажок терористів заперечував причетність.
Фото: Ігор Стрєлков серед чотирьох обвинувачених у катастрофі MH17 (atlanticcouncil.org)
Розслідуванням займалася спеціально створена Joint Investigation Team - Спільна слідча група, куди увійшли представники правоохоронних органів Нідерландів, України, Малайзії, Австралії та Бельгії. Слідство проробило величезну роботу, станом на 2020 рік у справі було понад 100 томів та 36 тисяч сторінок.
На основі зібраних доказів стало відомо, що літак збили ракетою класу "земля-повітря" із зенітно-ракетного комплексу "Бук", який стояв на озброєнні 53-ї зенітної ракетної бригади військ ППО Росії (місце дислокації - під Курськом). Напередодні катастрофи "Бук" перевезли на окуповану частину Донецької області, він запустив ракету з району Первомайського біля Сніжного, і тієї ж ночі комплекс повернувся назад до Росії.
Обвинуваченими проходили чотири особи - троє громадян РФ та один українець:
Вирок у Гаазі було винесено 17 листопада 2022 року. Суд визнав доведеною провину Стрєлкова, Дубинського та Харченка, яких засудив до довічного ув'язнення. Єдиний фігурант, який брав участь у процесі, - Олег Пулатов - отримав виправдувальний вердикт.
При цьому суд погодився з висновками про те, що жоден із засуджених особисто не брав участі у запуску ракети. У мотивувальній частині йдеться про те, що на момент катастрофи літака Росія встановила ефективний контроль над ватажками "ДНР", з середини травня забезпечувала підготовку бойовиків та постачала зброю.
Військові дії ватажків ДНР також координувалися з Росії. Про це свідчили перехоплення численних переговорів бойовиків різних рангів - від молодших "офіцерів" до Стрєлкова. Крім довічного терміну, вони також мають заплатити 16 млн євро компенсації родичам жертв. Ні Росія, ні засуджені не визнали провини.
Тодішній міністр оборони України Олексій Резніков зазначав, що лише перемога України у війні може забезпечити виконання вироку.
"Ні терористична держава, ні її воєнні злочинці не збираються каятися і відбувати покарання. Навпаки: вони скоюють нові злочини - вбивства, тортури та руйнування. Тільки перемога України над Росією дозволить реалізувати рішення суду", - заявив він.
До повномасштабної війни Стрєлков намагався займатися політикою, організував рух "Комітет 25 січня", але у щось виразне це не вилилося. Здебільшого виступав у російських містах та вів канал на YouTube. Вторгнення в Україну сприйняв з ентузіазмом, але незабаром зайняв позицію критика російських військових та рішень Володимира Путіна.
Особливо жорсткою критика стала після невдалих спроб приєднатися до армії у жовтні 2020 року. Тоді кілька "Z-воєнкорів" повідомили, що він нібито пішов воювати, а Головне управління розвідки Міноборони України оголосило нагороду у 100 тисяч доларів за полоненого Гіркіна.
Фото: військова розвідка України оголошувала нагороду за полоненого Стрєлкова (t.me DIUkraine)
Після повернення до Москви створив неформальне об'єднання "Клуб розсерджених патріотів". В опублікованому 17 квітня 2023 року маніфесті йшлося про те, що війна проти України "ведеться бездарно". У реальності ж вся активність зводилася до закликів ліквідувати українську державність.
Стрєлков називав ситуацію на фронті "принизливою" і покладав відповідальність на Путіна.
"Історія не має умовного способу. 23 роки на чолі країни знаходилася нікчема, яка зуміла пустити пилюку в очі значній частині населення. Ще шість років влади цього боягузливого бездаря країна не витримає", - заявляв він.
У липні його затримали у кримінальній справі про "публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності в інтернеті". Імовірно, справа з'явилася за заявою депутата з Ярославля, який обурювався тим, що Гіркін критикує армію та Путіна.
Видання "Медуза" з посиланням на близьких до Кремля співрозмовників писало, що арешт ініціювали високопоставлені силовики для профілактики після заколоту ватажка ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина. Одне з джерел назвало затримання логічним після всіх його заяв, оскільки той "давно гавкав на усіх", і рано чи пізно це мало статися.
"Він був потрібен як "ихтамнет" на початку донбаської історії. Потім став не потрібен. Він занадто переконана людина", - додав співрозмовник.
Розгляд справи відбувався у закритому режимі. Минулого тижня обвинувачення запросило 4 роки та 11 місяців колонії загального режиму. Сьогодні його засудили до чотирьох років позбавлення волі. Після закінчення терміну Стрєлкову ще 3 роки заборонено адмініструвати інтернет-сайти. Вилучений як речовий доказ ноутбук суд "повернув у дохід держави".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.