Справу про захоплення майнових прав "ЦЗІ" на сотні мільйонів розглянуть у касації

За його словами, майнові права "ЦЗІ" були неправомірно перереєстровані 2 роки тому за допомогою хакерів, і подальші реєстраційні процедури, що призвели до зміни власників нерухомості, були незаконними, що підтверджено висновками Антирейдерської комісії Міністерства юстиції.

За підсумками її роботи Мін'юст України видав наказ, яким визнав право власності за громадську організацію "ЦЗІ".

У відповідь на це особи, які "купили" багатомільйонне майно за 15 тисяч гривень, звернулися до Господарського суду Києва з вимогою анулювати наказ Мін'юсту. Суть їхніх аргументів зводиться до того, що Мін'юст не мав права розглядати скарги "ЦЗІ", оскільки за день до розгляду справи комісією, хтось Юлія Зарічанська подала позов до свого співмешканця про визнання факту проживання з ним однією родиною та скасування підписаних ним угод.

У Законі раніше говорилося, що Антирейдерська комісія не має права розглядати справи, якщо в цей час триває судова суперечка за участю тих самих осіб та з аналогічних причин.

Проте адвокат "ЦЗІ" Олександр Єфімов наголошує, що з 2022 року закон "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження" діє в новій редакції. Наявність спору щодо нерухомого майна у цьому випадку на повноваження Міністерства юстиції України зовсім не впливає.

Касаційну скаргу розглядає суддівська колегія у складі суддів М. О. Багай, Т. Б. Дроботової та Ю. Я. Чумака.

Також згідно з ухвалою Верховного суду від 30 січня 2024 року, касаційне провадження у цій справі призупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи №916/4093/21.

Суд вирішив призупинити розгляд цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду іншої, більш ранньої справи про рейдерське захоплення, за якою також прийнято наказ Мін'юсту до 2022 року, коли закон "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження" діяв у старій редакції.

На думку адвокатів "ЦЗІ", до спірних правовідносин мають застосовуватись положення законів, які діяли на момент ухвалення рішення Мін'юстом.

Адвокати переконані, що суперечка має розглядатися Великою Палатою Верховного Суду, а не Касаційним судом, оскільки це питання суттєво впливатиме на формування судової практики за великою кількістю аналогічних суперечок і, як наслідок, підвищить довіру до законності та справедливості рішення.

У відповідь на це особи, які заявили свої права на це майно, звернулися до Господарського суду Києва з вимогою анулювати цей наказ.

"Суть аргументів зводиться не до заперечення факту крадіжки, а до твердження, що Міністерство юстиції не має повноважень для розгляду справи про крадіжку. Про штучність позову свідчить наступний факт: засідання Антирейдерської комісії Мін'юсту з розгляду цієї справи було призначене на 15 грудня 2021 року. це наші противники поспішили подати позов до суду напередодні, 14 грудня, щоб зірвати процес", - зазначив адвокат.

Нові власники наполягають на тому, що Мін'юст не мав розглядати скарги від позивачів, оскільки в судах у цей час уже велися справи за участю тих самих осіб та з аналогічних причин.

Проте адвокати "ЦЗІ" наголошує, що сторони та підстави у названих справах суттєво різняться як щодо учасників, так і з предмету спору.

Крім того, згідно з ухвалою Верховного суду від 30 січня 2024 року, касаційне провадження у цій справі призупинено до закінчення перегляду Великою палатою Верховного суду справи № 916/4093/21. Однак, на думку адвокатів, до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення законів, які діяли на момент їх виникнення.

Адвокати "ЦЗІ" переконані, що суперечка має розглядатися Вищою палатою Верховного суду, а не Касаційним судом, оскільки більша кількість суддів підвищить довіру до справедливості рішення та зменшить підозри в упередженості та заангажованості.