Справа, зліва та по центру: українські авто з незвичним розташуванням керма

"Прив’язка" керма до тієї чи іншої сторони в салоні – громіздка в інженерному плані процедура. Адже від місця розташування "баранки" залежить конструкція моторної перегородки кузова (між салоном і двигуном), конструкція кермового механізму, розміщення основних елементів гальмівної системи і педального вузла, форма торпедо і конфігурація джгутів електропроводки. Тому далеко не кожна серійна модель має модифікації для країн з обома типами організації дорожнього руху.

ЗАЗ-965С (1962)

Праворульний "горбатий" ЗАЗ-965 з літерним індексом С призначався не для експорту в країни з лівостороннім рухом, а для поштової служби (С, певно, означало Связь). Щоб єдиний член екіпажу поштового ЗАЗика, збираючи чи розвозячи кореспонденції містом, не витрачав час на обхід машини біля кожної поштової скриньки, його всадовили праворуч: виходь, шановний, з-за керма просто на тротуар. Зрозуміло, що машина була модернізована для вантажоперевезень: на місці заднього сидіння стояв сталевий бокс для листів і газет, а замість скла у бокових задніх вікнах монтували металеві панелі.

ТПК ЛуАЗ-967 (1968–1989 рр.)

Ця амфібія луцького виробництва – унікальний транспортний засіб, сутність якого зашифрована в його назві: ТПК – транспортер переднього краю, тобто машина поля бою. Де сидіти водієві такого автомобіля, в принципі, неважливо, але для раціонального використання корисного простору кермо і єдине стаціонарне сидіння встановили посередині. Завдяки чому обабіч водія легко розміщуються двоє нош з пораненими. До речі, лежати під час руху міг і сам водій – для кращого маскування на місцевості. Після опускання лобового скла, керма і спинки сидіння водій лягав на живіт і вів машину, виглядаючи вперед через лінію капота. Між іншим, з боків від нього людей можна було возити не тільки лежачи, а й сидячи: з палуби в чарівний спосіб висувалось двійко м’яких дерматинових сидінь.

КрАЗ-256Б1-030 (1986 р.)

Це самоскид, спроектований у Кременчуку всього лише за 18 діб на замовлення ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Щоб машина могла працювати на території з особливо високим рівнем радіації, кабіну водія зробили з сталево-свинцевих плит. Кабіна – одномісна, бо і так дуже важка – 3 тони, і фактично це герметична капсула з примусовим поданням всередину повітря, очищеного від радіації у фільтро-вентиляційній установці. Кермо в цій гермокабіні є, але воно, як і інші органи керування, не має механічного зв’язку з колесами – всі важелі замінили на пневматичні та гідравлічні сервоприводи, як на великих літаках. Першого чорнобильського літа Кременчуцький автозавод випустив вісімнадцять таких самоскидів-ліквідаторів.

БАВ ДАЗ-485 (1949–1962 рр.)

Ще одна плаваюча машина, штурвал якої цілком міг би бути в якомусь особливому місці. Але ж ні, в рубці управління амфібії велике водійське кермо розташоване навпроти лівого сидіння – хоча вся рубка розташована високо, на свого роду подіумі, як і належить ходовій рубці судна. До речі, згадане сидіння зроблено з легкого матеріалу і у випадку неприємностей править за рятувальний круг. Строго кажучи, ДАЗ-485 є українською машиною лише за фактом створення (ДАЗ – Дніпропетровський автомобільний завод), в м. Дніпрі побудували (і випробували) тільки кілька перших екземплярів, а решту з 2000 машин випускали на інших заводах (ЗІЛ, БАЗ). Ця плаваюча вантажівка, між іншим, мала визначні характеристики. ДАЗ добре і швидко (11 км/год) плавав навіть при хвилях на морі, перевозив 3 тони вантажу по воді і суходолу, і завдяки трансмісії 6х6 і централізованій системі регулювання тиску в шинах відрізнявся високою прохідністю.

Якщо коротко

Тема "придбав "японку" і переобладнав на ліворульну” колись була поширеною у певних колах автомобілістів. Але в наш час, з нинішніми цінами на авто і тарифами СТО, переносити кермо як мінімум нерентабельно – надто клопітно і дорого. І на щастя, такої необхідності сьогодні немає, бо ринок пропонує нам достатню кількість нових і вживаних автівок на будь-який смак і гаманець – і при тому з "правильним" розташуванням керма. А коли вже виникає екстрена необхідність їздити на чужорідній машині українськими шляхами, досвід і подвійна обережність водія допомагають робити це безпечно.