Як розвивалася справа судді Всеволода Князєва, чому правоохоронці називають його організатором злочинного угруповання та як на кейс топ-корупціонера України відреагувала влада, – у матеріалі РБК-Україна.
Корупція в Україні є однією з основних проблем уже багато років. У 2021 році вона увійшла до "топ-проблем" на думку українців, посівши друге місце в опитуванні КМІС (Київський міжнародний інститут соціології – ред.) та поступившись лише війні на Донбасі.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну проблеми з корупцією ненадовго випали з публічного поля, але поступово, з ходом війни вона знову дався взнаки. За півтора роки великої війни правоохоронці вже встигли затримати кількох чиновників топ-рівня за хабарі.
15 травня Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою спіймали на хабарі голову Верховного суду Всеволода Князєва. Суддя підозрюється в тому, що разом із спільниками отримав 2,7 мільйона доларів від бізнесмена Костянтина Жеваго за ухвалення потрібного йому рішення.
15 травня пізно ввечері детективи НАБУ та САП несподівано прийшли з обшуками до будинків та офісів суддів Верховного суду, включаючи його голову – Всеволода Князєва. Дії правоохоронців у справі про хабар були таємно узгоджені з ВАКС, який дав на них відповідний ордер.
"Про те, що проводитимуться обшуки, знало дуже вузьке коло осіб. Навіть слідчі, які їхали за потрібними адресами, дізналися про те, що це проводитиметься, день у день. Операція трималася в найсуворішому секреті до останнього", – розповідає РБК- Україна джерело в правоохоронних органах.
Князєв, за словами співрозмовника, побачивши у дверях детективів, щиро розгубився і якийсь час не знав, як поводитися. У домашньому та робочому сейфах чиновника знайшли 1,5 млн доларів. Частина з них виявилася траншем, який суддя отримав у день проведення обшуків. Пізніше у САП опублікували фото з дому Князєва – на одному з них пачки доларів рівними рядами розкладено на великому дивані.
Походження грошей Князєв пояснити не зміг. Як і не змогли це зробити ще чотири судді – троє з Великої палати та один із Касаційного суду, у яких того ж вечора пройшли обшуки.
"Вони почали брехати та викручуватися, що хтось їм там подарував, передав, залишив. Смішно – висококваліфіковані юристи розповідали такі історії, які просто на голову не налазять", – додав співрозмовник РБК-Україна.
15 травня Князєва заарештували та відвезли до СІЗО. Наступного дня в НАБУ провели брифінг, на якому одразу заявили, що ця справа – найрезонансніша за період діяльності відомств. Журналістам розповіли деталі та дали послухати аудіозаписи розмов, які записував внутрішній агент НАБУ "Олександр Кравченко". На записах здебільшого фігурували троє – суддя, адвокат та нотаріус.
– Всеволод Князєв – це мій друг дитинства, знаєте хто такий, так?… У нас багато справ, багато частки… Ви зрозуміли?
Цю фразу з прослуховування, частину якої зачитав прокурор у суді, ймовірно, сказав нотаріус Кирило Горбуров. Він знайомий із Князєвим вже близько 20 років ще по Миколаєву, де вони народилися та виросли. За інформацією місцевих ЗМІ, вони також є кумами.
Горбуров працював в одному приміщенні з Олегом Горецьким, який володіє адвокатським об'єднанням "Горецький та партнери". Саме ці троє – Князєв, Горецький та Горбуров розробляли схеми з надання "допомоги" тим, хто її потребував, розповів РБК-Україна прокурор САП Олександр Омельченко.
"Горецький тримає адвокатське об'єднання, Горбуров – нотаріус. Це дуже важлива трійка – суддя, адвокат та нотаріус. Горецький та Горбуров підшукували людей і справи, за якими можна отримати неправомірну вигоду за прийняття рішень на користь цих осіб. Вони доводили цю інформацію до Князєва, Князєв як керівник організованої групи давав вказівку – рухатися чи не рухатися”, – зазначив Омельченко.
Якщо Князєв давав команду "старт", Горецький як адвокат брався за справу, а Горбуров як нотаріус проводив будь-які реєстраційні дії. Горецького затримали того ж дня, коли і Князєва – 15 травня. З його арештом були проблеми – адвокат тікав від детективів через дах та ховався у шафі одного із приміщень.
Кирила Горбурова поки що не затримали і про підозру йому не оголосили. У суді Горецький заявив, що Горбуров – це агент НАБУ, нібито він є "Олександр Кравченко".
"Кирилл з'явився в моєму житті десь два роки тому... Агент Кирилл... Увійшов у довіру до мене особисто, до моїх співробітників. Я йому надав безкоштовно офіс в оренду, в сусідньому кабінеті біля мене, дав в оренду автомобіль, позичав кошти, допомагав його кримінальному провадженні особисто. У нас був спільний побут, дозвілля, він заходив до нашої родини, ми входили до його родини. Жодних думок не було, що він може викривати, записувати чи провокувати", – заявив Горецький.
У САП же спростували, що Горбуров і "Кравченко" – одна й та сама особа.
Історія з найбільшим хабарем топ-чиновнику розпочалася у березні 2023 року. До цього у січні Велика палата Верховного суду розглядала справу щодо права власності 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, які належать компанії Жеваго – Ferrexpo. Вона купила ці акції ще 20 років тому, а акціонери з 2005 року кілька разів намагалися оскаржити в судах законність купівлі та повернути частину акцій.
Наприкінці 2020 року колишні власники акцій знову оскаржили угоду. Господарський суд Києва їм відмовив, а ось Північний апеляційний господарський суд скасував рішення першої інстанції та задовольнив позов частково – визнав договір недійсним та вимагав передати акції на користь компаній.
За версією слідства, у березні Горбуров та Горецький зустрілися з директором з безпеки комбінату Сергієм Рудометкіним, який представляв інтереси Жеваго. Крім цього, на записах, які показали на брифінгу журналістам, фігурує якийсь "акціонер", яким, за інформацією джерел РБК-Україна, є сам Костянтин Жеваго.
"Тому що, ну ти ж розумієш це чудово, все, що відбувається ось з цим 19-м числом у Великій Палаті – це чисте беззаконня. Як можна переглядати через 20 років те, що відбувається?" – каже на записах Жеваго. 19 число, про яке згадав Жеваго, це 19 квітня – день, коли Велика палата мала розглядати позов про право власності 40% акцій його комбінату.
2,7 млн доларів – це загальна сума грошей, яку Князєв та його спільники отримали від Костянтина Жеваго. Сам суддя оцінив свої "послуги" у 1,8 млн доларів, ще 900 тисяч хотіли поділити між собою його "партнери". Гроші розподілялися траншами. Згідно з записами та скріншотами листування з телефону, які показали в НАБУ, Князєв дав доручення Горбурову розподілити перший транш в 1 млн 350 тисяч доларів за "пакетами" – 10 пакетів по 100 тисяч, два пакети по 150 та один 50.
Другий транш – 450 тисяч доларів Князєву передала довірена особа 15 травня, в день затримання. До цього детективи списали номери кожної купюри та сфотографували їх. Ці ж 450 тисяч доларів знайшли у Князєва у домашньому сейфі під час обшуків.
Сам Жеваго, який сьогодні перебуває у Франції, а в Україні проходить у справі про незаконне виведення 113 мільйонів доларів через підконтрольний йому банк "Фінанси та кредит", заперечує будь-яку свою участь у цій справі.
"Це очевидно безпідставний зв'язок і явне підтасовування. Велика палата ВС прийняла своє квітневе рішення не в моїх особистих інтересах, а в інтересах великої публічної компанії з шановними акціонерами, яка торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі", - процитувала Жеваго його прес-служба.
У САП відзначають, що у випадку з Жеваго оголосити йому про підозру складніше, адже він перебуває за межами України. На сьогоднішній день, за словами прокурора Омельченка, вживаються заходи для того, щоби розпочати кримінальне переслідування всіх осіб, причетних до злочину.
Що ж до Князєва та грошей, які в нього знайшли, у прокуратурі впевнені, що 2,7 мільйона доларів – далеко не єдиний хабар, який він отримав за час роботи у Верховному суді. У записах, які озвучували під час судового засідання, Князєв вимовляв слово "запас", коли йшлося, наприклад, про те, що його дружині за кордоном потрібні гроші. Суддя просив одного зі своїх спільників передати їй гроші із запасу.
"Яка кількість коштів у ньому знаходиться і скільки таких запасів, ми можемо тільки уявити, судячи з отриманої неправомірної вигоди лише в одній справі та знайденим за місцем роботи та місцем проживання грошових коштів у сумі 1,5 мільйона доларів", – розповів Омельченко.
Крім того, на близьких осіб Князєва зареєстровано нерухомість у Києві, хоча мешкають вони не в столиці. У судді виявили й іншу нерухомість, записану на підставних осіб. У суді Князєв все заперечував. Під час засідання Вищої ради правосуддя, яке погодило його арешт, він повідомив, що зберігав у сейфах чужі гроші.
"До мене на зберігання приносили гроші різні особи, навіть судді Верховного Суду. У мене в кабінеті вони просто зберігалися", – сказав Князєв. Проте вже під час розгляду скарги в апеляційній палаті ВАКСу на запобіжний захід Князєв заявив, що це гроші його дружини.
У суді Омельченко також звернув увагу, що наприкінці квітня на сайті Верховного суду розмістили інформацію про візит делегації на чолі з Князєвим до США. Засідання Великої палати у справі Жеваго відбулося 19 квітня, а вже через тиждень Князєв, будучи в Америці, розповідав про верховенство права, демократичні цінності та євроінтеграційні прагнення.
"Все це свідчить про цинізм Князєва та існування особистості та діяльності Князєва у двох просторах: публічному – на просторах інтернету, робочих зустрічах, де він сприяє розвитку демократії та незалежності судової влади та приватному – де Князєв створив організовану групу, спрямовану на систематичне отримання неправомірної вигоди за ухвалення суддями судової гілки влади рішень на користь певних осіб", – додав Омельченко.
Справу Князєва розглядають за 368 статтею Кримінального кодексу, йому загрожує від 8 до 12 років ув'язнення. Незабаром прокурори знову подовжуватимуть йому запобіжний захід, а пізніше розпочнеться сам судовий процес по суті справи.
Справа про затримання топ-чиновника на хабарі набула широкого резонансу і обговорювалася в публічному просторі більше тижня, що для новин – досить великий термін. На початку червня затримання Князєва прокоментував президент України Володимир Зеленський. За його словами, той факт, що навіть таких "топів", як голову Верховного суду, все ж таки затримують, говорить про надію.
"Я вважаю, що якщо в країні голова Верховного Суду затриманий і сидітиме у в'язниці, за ґратами, то це про надію. Коли це було? Я просто не знаю. Я вважаю, що це правильне рішення, я вважаю, що жодних таємниць тут нема", – сказав президент під час спілкування з журналістами.
В Офісі президента ж зізнаються, що відчоли досить суперечливі почуття, коли дізналися про справу Князєва. За словами заступника голови ВП Андрія Смирнова, з одного боку, це сором за суддю, а з іншого – гордість за роботу правоохоронців, які ламають стереотипи щодо "недоторканних".
Заступник голови ОП закликав не розглядати цей кейс як показник того, що велика зарплата не стала запобіжником у спокусі отримати хабар. На його думку, велику зарплату не можна назвати фактором, що запобігає. Швидше, навпаки – у деяких випадках висока зарплата може стати ефективним інструментом у спробах сховати нелегально отримане майно чи інший дохід.
Крім того, за словами Смирнова, стверджувати, що судова реформа імплементується недостатньо ефективно, дивлячись на справу Князєва, не можна. Тут, швидше, йдеться про окремо взятого суддю та його бажання отримати наживу.
"Судова реформа проходитиме доти, доки в одній точці не зійдуться два фактори: мода на чесне життя у самих суддів та рівень довіри суспільства до судів та суддів", – додав Смирнов.
***
Президент Зеленський, коментуючи справу Князєва, сказав, що його сьогоднішній розвиток говорить про надію. Очевидно, він мав на увазі роботу антикорупційних органів. І тут можна припустити, що вони дійсно мають широкий інструментарій і відносну свободу дій.
З іншого боку, той факт, що глава подібного відомства виявився корупціонером, шокує. Верховний суд – найвища інстанція у судовій системі України. Він повинен вирішувати справи та відновлювати справедливість у тих випадках, коли всі інші суди з різних причин не впоралися.
Враховуючи, що гроші невідомого походження знайшли не лише у Князєва, а й у його колег із Великої палати, виникає питання про те, яка кількість суддів інших інстанцій може бути задіяна в подібних схемах і скільки часу знадобиться, щоб очистити судову систему від корупціонерів. У будь-якому разі очевидно, що у реформаторів у цій сфері ще дуже багато роботи.