Спочатку населення громади, потім її потреби: як пропонують обирати міста для відновлення

Таку думку висловили учасники публічних консультацій, які в рамках проєкту "Парламент та громадяни: відкритий діалог у період війни", що реалізується громадською організацією "Інститут Республіка" в межах Програми USAID "РАДА: наступне покоління", відбулися влітку для обговорення і доопрацювання законопроєкту "Про основні засади відновлення".

За її словами, у публічних консультаціях взяли участь більше ніж 1 тисяча українців - громадяни, народні депутати, представники органів місцевого самоврядування, міністерств, міжнародних організацій, ГО, бізнесу, професійних спільнот, які працюють з темою відновлення та містобудування, експерти з економіки та інвестицій, ЗМІ, представники ветеранських спільнот, маломобільних груп та інших активних громадян.

Парламентарка повідомила, що одним з обговорюваних питань був механізм відбору населеного пункту для комплексного відновлення. Учасників запитували, якими мають бути його критерії, принципи тощо. До обговорення цього питання залучили представників органів влади, експертів та міжнародних партнерів. Вони зазначили, що, на їх думку, в основу механізму відбору населеного пункту для комплексного відновлення слід покласти:

• Ступінь руйнувань (масштаб руйнування критичної інфраструктури, житлових будинків, комунальних закладів);
• Рівень (площа) забруднення/замінування територій;
• Рівень безпекової ситуації - географічне розташування, близькість до кордону, термін окупації території тощо;
• Стратегічне значення населеного пункту;
• Економічну доцільність відновлення/будівництва населеного пункту;
• Наявність ресурсів (природні ресурси, інвестиційний потенціал, рівень активності та вмотивованості громади) тощо);
• Кількість та демографічний склад населення громади ("першими повертаються пенсіонери, потім батьки з дітьми; слід визначити кількість людей, що постраждали, і тих, хто готовий повернутись у громади").

"Варто відзначити, що представники влади та експерти більше зосереджувалися на економічному та соціальному факторах. Головний висновок: комплексне відновлення має базуватися не на нагальних потребах, а на візії і стратегії сталого економічного і соціально-економічного розвитку. Натомість група, що складалася із міжнародних партнерів, найбільше аналізувала демографічний фактор", - зазначила Олена Шуляк.

Зокрема, спершу потрібно фундаментально вивчити зміни якісного складу населення громади, і лише потім - потреби громади. При цьому, не виключається, що виникне потреба у проведенні опитування ВПО по всій території України щодо їх бажання повернутись у свої населені пункти - таким чином можна буде мінімізувати розбіжність у планах на відновлення держави і її громадян.

"Крім цього, міжнародні партнери вважають, що однозначно необхідно використовувати Геоінформаційну систему регіонального розвитку. Вона враховує як державну стратегію регіонального розвитку, так і стратегії громад та інші демографічні і не тільки актуальні показники", - повідомила Шуляк.

Вона також додала, що у ході обговорення учасники шукали відповіді на запитання про те, що якою має бути доля "міст - братських могил" на кшталт Бахмуту, Маріуполя, Авдіївки тощо.

"І на думку учасників публічних консультацій, комплексному відновленню повинні підлягати ті населені пункти, де є перспективи розвитку та працевлаштування, тобто, економічний потенціал, і де до 70% жителів хочуть відновлювати населені пункти та готові там проживати", - повідомила Шуляк.

Нагадаємо, за умовами програми Ukraine Facility, яка передбачає виділення України 50 млрд євро до 2027 року, понад 1 млрд буде спрямовано на фінансування питань відновлення, і ці гроші отримають безпосередньо громади.

"Тому вже сьогодні треба працювати з громадами, щоб у них було правильне планування, щоб вони чітко розуміли, що потрібно відновлювати в першу чергу, які проєкти належатимуть до проєктів розвитку", - підсумувала Олена Шуляк.