Про те, як Україна хоче вирішити проблемні питання у відносинах з Угорщиною, як всесильний Віктор Орбан раптом отримав несподіваного політичного конкурента і які важелі впливу один на одного є у Києва та Будапешта – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
ЗМІСТ:
"Україна – неіснуюча країна", "перемогти Росію неможливо", "Україна втратила суверенітет", "Вашингтон не хоче миру" – подібні тези варто було би очікувати від будь-якого представника російського режиму чи тамтешніх пропагандистів. Натомість озвучує їх лідер країни, яка є дійсним членом Євросоюзу та НАТО – прем'єр Угорщини Віктор Орбан.
Не відстають і його підлеглі. Приміром, нещодавно міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що вступ України в НАТО може начебто призвести до початку Третьої світової війни.
Слова не розходяться з діями. Ще до повномасштабного вторгнення Угорщина регулярно ставила Україні палки в колеса на шляху до вступу в НАТО. З початком великої війни, коли важливість європейської єдності для Києва зросла багатократно, дії Орбана створюють ще більше проблем. Чи йдеться про затвердження чергового пакету санкцій проти країни агресора, чи про виділення Україні нового пакету допомоги, чи про наступні кроки інтеграції України в ЄС та НАТО.
Наприклад, через позицію Будапешта вже півтора роки лишаються заблокованими 6,5 мільярдів допомоги Україні з Європейського фонду миру.
Та попри це, останнім часом з'явилися сподівання на те, що відносини між Україною та Угорщиною можуть стати якщо не теплішими, то принаймні більш конструктивними.
30 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся у Будапешті з угорським візаві Петером Сійярто. Після переговорів вони обидва відзначили “позитивну динаміку” у розв’язанні питання угорської меншини на Закарпатті – номінально ключової проблеми у двосторонніх відносин.
За інформацією РБК-Україна, в ході перемовин Україна передала Угорщині свої пропозиції щодо їх нормалізації. Причому вони стосуються не лише 11 пунктів, раніше пред'явлених Віктором Орбаном як ультиматум. Нагадаємо, у червні Угорщина, в обмін на розблокування інтеграції України у ЄС, висунула низку вимог, пов'язаних з мовою, освітою, політичним представництвом і культурними правами угорської національної меншини на Закарпатті.
Андрій Сибіга та Петер Сійярто в Будапешті (фото: Getty Images)
Україна хотіла б нарешті реалізувати ідею, яку президент Володимир Зеленський висловлював ще у 2020 році – підписати з Угорщиною базовий меморандум з питань історії та мови. Однак зараз йдеться про набагато ширше коло питань, і не у форматі меморандуму.
За словами поінформованого співрозмовника РБК-Україна, зараз Київ хотів би вибудувати з Угорщиною прагматичні і передбачувані стосунки – так, як це вдалося із майже такою ж непростою Словаччиною.
Андрій Сибіга, одразу після призначення, взагалі хотів здійснити свою першу офіційну поїздку саме до Будапешта. Це не вдалося зробити через проблеми із узгодженням графіків. Тож Сибіга спершу вирушив до Румунії та Словаччини. Тим не менш, те, що Будапешт все одно опинився серед перших відвіданих ним столиць, є важливим політичним сигналом.
Попередньо, співрозмовники РБК-Україна висловлюють обережний оптимізм. Водночас вони розуміють, що в Угорщині назрівають внутрішні виклики, які у майбутньому навіть можуть поставити під питання перебування Орбана при владі і знов-таки розвернути його позицію щодо України, як бувало уже не раз.
В Угорщині з'явився потужний конкурент Орбану – Петер Мадяр. Станом на середину вересня йому віддають перевагу 39% угорців, що хотіли б взяти участь у голосуванні, якби вибори відбулося вже зараз. Водночас Віктора Орбана підтримують 43% опитаних.
Що важливо, на хвилі популярності Мадяра має успіхи і його партія – "Повага та свобода". Угорською назва політсили поєднується в абревіатуру TISZA, що також є назвою річки "Тиса", яка протікає Україною та Угорщиною. Ріст популярності "Тиси" відбувся за рахунок інших опозиційних партій. Жодна з них тепер не долає прохідний бар'єр, хоча у чинному скликанні парламенту кілька опозиційних сил мають невеличкі фракції.
Партія Мадяра також посіла друге місце на виборах до Європарламенту в червні цього року, набравши майже 30% голосів, а сам політик став євродепутатом.
Ще зовсім недавно Петер Мадяр був поза політикою. Він раніше працював у владних інституціях та займався відносинами Угорщини з Європарламентом, а також був чоловіком міністра юстиції Угорщини Юдіт Варги.
Та в лютому цього року Угорщину сколихнув "педофільський" скандал. Через нього у відставку пішла президентка Угорщини Каталін Новак. Як виявилося, вона помилувала чоловіка, який був засуджений за приховування злочинів педофілів. Скандал вдарив по партії Орбана "Фідес", яка пропагує традиційні сімейні цінності. Тож "під роздачу" також потрапила згадана міністр юстиції.
Водночас її тепер уже колишній чоловік виступив із жорсткою критикою дій влади та розпочав власний шлях у політику.
"На стороні Орбана виключно така маргінальна, кріпацька частина Угорщини. Це в першу чергу маленькі занедбані міста північної та східної частини країни. Угорська еліта, яка сконцентрована в Будапешті, з ким я розмовляв, 99% всі підтримують Петера Мадяра. Вони дуже вороже налаштовані проти Орбана", – каже РБК-Україна голова угорської громади Києва та Київської області Тібор Томпа.
Основне ядро аудиторії Мадяра – інтелігенція, яка розчарувалась та втомилась від одноосібного правління Орбана, зазначає РБК-Україна Віталій Дячук, аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії та проєкту Re:Open Ukraine.
"Також це ті, хто був причетний якимось чином до державної машини, але так само хоче змін. Мадяр є для них таким собі зразком, коли навіть представник владної системи (хоч і в дуже широкому розумінні) вийшов з-під її впливу", – зазначає експерт.
Орбан фактично встановив контроль над більшістю угорських медіа. Тому Мадяр користується улюбленим інструментом для таких випадків – соцмережами, а також тими небагатьма опозиційними ЗМІ, які залишаються противагою проурядових ЗМІ. За словами Дячука, їх небагато, але вони користуються популярністю серед інтелігенції. Серед найпопулярніших – Telex, 444.hu, 24.hu, HVG, засновані журналістами, котрі звільнились із інших ЗМІ, коли уряд Віктора Орбана почав свій тиск на них.
"Наразі Петер Мадяр не робив гучних заяв щодо України. Складається таке враження, що у події в Україні він вперше заглибився тільки під час його поїздки до Києва, відвідин обстріляного росіянами "Охматдиту", - каже Дячук.
За лічені дні після атаки на "Охматдит" угорський опозиціонер привіз до Києва гуманітарну допомогу. Його партія зібрала близько 15 млн форинтів пожертв від угорців (близько 38 тисяч євро), а також медикаменти, гігієнічні набори, продукти харчування.
Серед іншого, Мадяр таким чином послав політичні сигнали своєму супернику. Його поїздка відбулася буквально через тиждень після візиту Орбана у Москву, де той намагався говорити з Путіним про мир.
В будь-якому разі політичні жести Мадяра варто сприймати через призму внутрішньої політики Угорщини.
"Так, він заявляв, що підтримує постачання Україні зброї. Однак це не означає, що він проукраїнський. Бути повністю проукраїнським в Угорщині означає програти вибори, що показують результати соцопитувань про ставлення угорців до ситуації тут", – додає Дячук.
У нещодавньому інтерв'ю Euronews Мадяр вкрай обтічно прокоментував українську тему. За його словами, "Україна не виграє і не програє цю війну через позицію Угорщини". Натомість він звернув увагу європейського медіа на наявність угорської меншини в Україні.
"Там досі проживає приблизно 100 тисяч людей, і це питання досить делікатне. Цей регіон, на щастя, ніколи не був атакований росіянами, тому нам слід бути обережними з надсиланням зброї або як комунікувати в цій ситуації", – зазначив політик.
Ще один штрих до портрету Мадяра, який може зіграти свою роль у перспективі – налагоджені відносини з інституціями ЄС. На відміну від Орбана, який "побив горщики" із Брюсселем дуже давно.
Вкотре це підтвердила нещодавня поїздка Орбана до Страсбургу. Він виступав у Європарламенті, оскільки Угорщина протягом цих півроку головує у Євросоюзі. Євродепутати зустріли його вкрай вороже – від просто різких заяв на адресу Орбана до співання в залі антифашистської пісні "Bella ciao", натякаючи на політичну орієнтацію угорського прем'єра. Та найбільше по ньому пройшовся якраз Петер Мадяр, який був присутній у залі як депутат Європарламенту. Він перелічив чи не всі провали та напрямки, по яких політика Орбана всередині Угорщини провалилася.
"Ціль Петера Мадяра не тільки в Будапешті та в уряді. Він міжнародний політик і так само змагається за вплив у Європарламенті та є противагою Орбана у стосунках із Брюсселем. Тому варто очікувати скоріше його підтримку (з боку Брюсселя – ред.). Наскільки великою вона буде, можна буде побачити за наслідками, наприклад, розгляду заяви генпрокурора Угорщини про призупинення його депутатської недоторканності",– каже Дячук.
За даними РБК-Україна, в Києві дуже обережно ставляться до діалогу із Мадяром. Наразі мова може йти лише про неофіційні контакти, адже є розуміння, що команда Орбана дуже уважно відслідковує будь-які подібні контакти.
Парламентські вибори в Угорщині відбудуться лише в 2026 році. Тож Орбан має достатньо часу, аби "збити" суперника. Так само і Мадяр не зволікає в плані зміцнення своїх позицій і розбудови політсили, у якій поки не так багато людей.
"Тільки тепер він говорить про те, що потрібно розбудовувати партію, і дуже активно в цьому напрямку працює. Десь на осінь вони хочуть провести з'їзд цієї партії і заявити про масовий набір людей. Причому, в основному, це молодь", – каже виданню Тібор Томпа.
Можна очікувати, що і надалі Мадяр критикуватиме недоліки роботи уряду Орбана та оточення угорського прем'єра.
У свою чергу угорський прем'єр особисто на публіку ігнорує Мадяра, подібно тому як у Росії Путін довгий час ігнорував Навального. Та як зазначають співрозмовники видання, в команді угорського прем'єра серйозно нервують через зростання популярності опозиціонера.
"Що стосується опору влади новій опозиційній силі, то ми бачимо, як кожного дня розкручується маховик з компроматами. Проурядові ЗМІ вишукують зачіпки, які можуть зіпсувати репутацію Мадяра як у особистому житті, так і у громадському чи професійному. Ми вже бачили скандали із його сімейного життя, звинувачення у сексуальних домаганнях, "дискотечний скандал", коли він нібито відібрав у людини телефон і викинув його в Дунай", – розповідає Дячук.
Під ретельну увагу угорської влади потрапило і оточення Мадяра, щодо якого активно шукають можливу участь у корупційних схемах, наприклад, щодо віце-президента його партії Марка Радная.
В боротьбі з Мадяром Орбан за своєю давньою звичкою відволікає виборців від внутрішніх питань зовнішньою активністю. І тут є два виміри.
Перший стосується його намагання "гратися в геополітику" та вдавати із себе медіатора щодо миру між Україною і Росією. Нагадаємо, що у липні, після візиту в Україну, Орбан відвідав Москву, Пекін, а також Дональда Трампа у США, просуваючи свій "мирний план".
Після візиту до США, можна остаточно зафіксувати – угорський прем'єр пішов ва-банк і остаточно зробив ставку на Трампа. У контексті України мова йде про підігрування його ідеям щодо завершення війни. Раніше в оточенні Трампа заявляли, що одним зі способів тиску на Київ може бути обмеження військової допомоги Україні.
8 жовтня Угорщина відклала остаточне рішення про надання Україні кредиту ЄС на 35 млрд євро. Це позика, узгоджена у червні країнами Великої сімки, яка буде обслуговуватися за рахунок заморожених на Заході активів російського центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів. Європейський союз готовий надати до 35 млрд євро з цих коштів. Решта має надійти від США та інших членів Великої сімки. Але, як і в багатьох інших подібних ситуаціях, європейське керівництво фактично знайшло обхідний шлях, як передати Україні кошти.
Другий вимір стосується улюбленого прийому Орбана – шукати зовнішніх ворогів: від Сороса та європейських бюрократів до сусідів, які нібито ущемляють угорські меншини в Сербії, Румунії, Україні чи інших країнах. Втім повернення до такої риторики, імовірно, можливе ближче до парламентських виборів 2026 року.
Треба визнати, що від Орбана поки що багато залежить в контексті європейських інтересів України. Це і можливість блокувати вступ до ЄС в рамках окремих переговорних кластерів, реверсне постачання енергоресурсів з території Угорщини, вплив на формування середньострокового бюджету ЄС, у якому потрібно закріпити перспективи вступу Україні.
Водночас і українське керівництво має потужний важіль впливу на Угорщину – трубопровід "Дружба", через який цій країні постачається російська нафта. У липні Україна вже продемонструвала, як це може працювати, коли російському "Лукойлу" було заборонено постачати нафту транзитом через Україну. На початку вересня було укладено нову угоду, за якою угорська компанія "Mol" візьме на себе постачання нафти на білорусько-українському кордоні.
Разом з тим, в руках України козир "Дружби" залишається. Тут ситуація схожа на ядерне стримування часів Холодної війни. Як переконують поінформовані співрозмовники видання, Україна може застосувати цей важіль, але хотіла би притримати його як крайній засіб щодо Угорщини.
При написанні матеріалу використовувались дані соціологічних опитвань, заяви угорських та українських політиків і дипломатів, коментарі голови угорської громади Києва та Київської області Тібора Томпи і аналітика Інституту центральноєвропейської стратегії та проєкту Re:Open Ukraine Віталія Дячука.