Сьогодні, 1 серпня, українці відзначають Медовий Спас за новим календарем. Цього місяця буде ще кілька важливих свят, дати яких вперше зміняться після реформи ПЦУ.
Докладніше про всі святкові дні серпня 2024 за новим церковним календарем – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
Серпень в Україні завжди був "багатий" на свята, але цьогоріч у календарі відбулися зміни. Після переходу Православної (ПЦУ) та Греко-католицької (УГКЦ) українських церков на новоюліанське літочислення дати більшості релігійних свят (не залежать від Великодня) змістилися на 13 днів раніше.
Перехід відбувся з 1 вересня 2023, тому лише в цьому році святкові дні, які приходилися на серпень, віряни відзначатимуть у нові дати:
Напередодні свята Успіння Богородиці проходить Успенській піст. Його період також змінився – з 1-го по 14 серпня 2024 (раніше 14-27 серпня).
У серпні українці відзначають одразу три свята, які мають спільну назву Спас (Свято Всемилостивого Спасителя), але традиції та історія цих днів відрізняються. З роками церковні та народні звичаї переплелися, тому на свята вшановують не тільки релігійні події, але й родючість землі.
Перший Спас має народну назву Медовий, Маковий, чи Спас на воді. В церковному календарі – це день перенесення Чесного Хреста, мучеників Маккавейських.
Церква проголосила свято 1 серпня на честь винесення частини хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос, з імператорського палацу до храму Святої Софії. Цього дня віряни також згадують сімох братів Маккавеїв, які поплатилися життям за свою віру.
За народною традицією, Перший Спас пов'язаний з періодом збору врожаю маку та початком викачки меду на пасіках. Тому в церкву на свято здавна несуть мед, а також букети з польових квітів, колосків пшениці, голівок маку та трав – "маковійчики". Заведено освячувати воду, а вода у річках та озерах за прикметою вважалася цілющою. На Маковія починається важливий Успенський піст.
У церковному календарі Другий Спас 6 серпня 2024 (19 серпня за старим стилем) – Преображення Господнє. Є одним із найважливіших свят після Різдва та Великодня, що символізує таємниче божественне перетворення, явлення Христа апостолам на горі Фавор.
У народній традиції свято збігалося із закінченням хлібних жнив та збором врожаю фруктів.
З цієї нагоди в церкві освячують яблука, груші, сливи, стільники меду, а до святкового столу раніше пекли хліб із пшениці нового врожаю.
Назва Третього Спаса також пов'язана з дарами літа, адже до цього часу достигають ліщина та волоські горіхи. У цей день у церквах святять горіхи, яблука, мед, хліб.
У календарі ПЦУ 16 серпня вшановують перенесення до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа. З цією подією пов'язані й інші назви свята – Полотняний Спас, Спас на полотні, Нерукотворний Спас.
За переказами, коли Ісус Христос, умившись, витер обличчя рушником, то на ньому залишився його образ. Цю ікону назвали нерукотворною, оскільки вона не була написана.
Важливе свято, що з 2024 року припадає на 15 серпня. Віряни вшановують день, коли Богоматір тілом і душею перейшла до вічної слави свого Сина, ставши могутньою Заступницею та Покровителькою на небі.
Успіння є сумним через смерть і водночас радісним, оскільки відзначає перехід Марії до вічного життя.
На свято в церкві традиційно освячують насіння та колоски пшениці з нового врожаю, адже цей період збігається з жнивами. У храмах ставлять свічки за здоров’я рідних і близьких, моляться за їхнє благополуччя. Цього дня завершується двотижневий Успенський піст, тому можна готувати смачні страви до столу.
Успіння Богородиці 15 серпня також має назву Перша Пречиста. Різдво Богоматері 21 вересня – це Друга Пречиста. А Третю Пречисту відзначають 21 листопада – у день введення в храм Пресвятої Богородиці.
29 серпня у день смерті святого Івана Предтечі, який охрестив Сина Господнього в Йордані, церква встановлює суворий одноденний піст. А за народними прикметами, слід дотримуватися певних заборон, щоб не накликати біду.
Згідно біблійним переказам, правитель Галілеї Ірод Антипа ув'язнив Івана Хрестителя за те, що той публічно дорікав йому за розлучення з першою дружиною і незаконне одруження зі своєю невісткою Іродіадою. Потім на прохання дочки Іродіади цар наказав убити Хрестителя, відтявши йому голову.
У народі свято отримало назву Головосіки. Вважалося, що цього дня не можна різати нічого, що зовні нагадує голову, навіть хліб. Заборонялося їсти круглі овочі та фрукти, а також плоди червоного кольору, бо нагадують кров.
За прикметою, Головосіки – єдиний день протягом року, коли грішно варити та їсти борщ, адже "якщо зрізати головку капусти в цей день, то може потекти кров".
Релігійні свята серпня не входять до переліку державних, тому вихідні дні з їх нагоди не передбачені.
При цьому в останній місяць літа українці також святкують День Незалежності. 24 серпня є офіційним вихідним, але через воєнний стан у країні всі додаткові дні відпочинку з нагоди державних свят скасовано.
У 2024 році на День Незалежності більшість українців все ж не працюватимуть, але лише тому, що святковий день припадає на суботу. А от додаткового вихідного (перенесення свята за правилом Кодексу законів про працю) 26 серпня не буде.
Під час підготовки матеріалу використовувалися такі джерела: календар ПЦУ, інформація з Facebook-сторінки ПЦУ та Вікіпедії, ст. 73 КЗпП України.
Раніше ми детально розповідали, чому під час війни в Україні немає додаткових вихідних днів на свята.
Більше про нові дати релігійних свят та причини переходу ПЦУ на новоюліанський календар можна дізнатися в окремому матеріалі РБК-Україна.