Снайпер "Тєнь": Бахмут – пріоритет Путіна, але росіяни там мруть як мухи

Про зруйнований Бахмут, ворожих снайперів та росіян, яких командири кидають на українські позиції як гарматне м'ясо – в інтерв'ю РБК-Україна розповів снайпер "Тєнь" з 77-ї аеромобільної бригади.

Минулої зими українські військові обороняли Бахмут. На штурмах міста російська армія зосередилась після відводу Сил оборони від Соледара наприкінці січня 2023 року. Сьогодні на цьому напрямку українська армія контрнаступає, а в оборону вже стали росіяни.

Тут працює зі своєю групою снайпер з позивним "Тєнь" з 77-ої аеромобільної бригади. Їхня робота тиха та прицільна, а задачі: від безпосередньої роботи по ворогу до коригування артилерії. Снайпер неодноразово потрапляв під обстріл, а останнім часом і під роботу російських дронів-камікадзе. Про знищений Бахмут, умови роботи та противника він розповів РБК-Україна.

Як став снайпером

Півроку тому потрапив в 77 аеромобільну бригаду, непогано виходило стріляти на навчаннях і за їх результатами мене перевели в снайпери. До служби я був будівельником, робив дахи будинків. Останній обʼєкт був в Ірпені, але його не встигли зробити, бо на місто напали. Втратив роботу. І потім вирішив добровільно піти в армію.

Зараз працюю на Бахмутському напрямку. Тут зараз складна обстановка. Постійно штурмують росіяни. Наші також штурмують. Втрати і у нас, і у них, але в росіян більше.

Про завдання, які виконують снайпери

Коли коректуємо артилерію, коли самі беремо участь у боях. Буває евакуація поранених, але тільки своїх з групи. Ми займаємось своєю задачею, нам ніхто не заважає.

Одразу коли нас помічає ворог, то починає "проводжати", потім насипає ворожа артилерія, кулемети, снайпери. Ми, у свою чергу, бачимо і чуємо, з якого напрямку стріляють. І починаємо відповідати. Де самі можемо відпрацювати, де коригуємо артилерію.

Що робити, коли "засікають"

Нас часто засікали. В такому випадку потрібно шукати ближнє укриття. Пересидіти. Або в посадці сховатись. Так вони можуть збитись зі сліду. Особливо нічого не зробиш хаотичним бігом. Тому краще сховатись і перечекати.

Коли "засікають" снайперів, то потім в них летить все: від ВОГів до ГРАДів. В ході такого обстрілу в нас нещодавно була одна втрата. Група виходила і їх засік дронщик. Далеко вони не змогли піти, накрила артилерія.

Про результативність пострілів

Де артилерія працює, то підказуємо, куди стріляти. Вони насипають і є результати. Також самі беремо участь, але особливо, щоб "стопками валити" - немає такого.

Ми спостерігаємо. Обираємо ціль, дивимось, чекаємо. Визначаємо розмір території, підводимо корекцію оптики і працюємо. Як правило, працюємо по живій цілі, а по техніці - більше артилерію наводимо.

Коли дощ, дронщики не літають, тоді легше. Але у них є точки, по яких вже працювали і вони навмання б’ють туди, щоб "тримати нас в тонусі". Наприклад, йдемо по маршруту, вони цей маршрут вже знають, і просто починають насипати.

У снайперів є декілька позицій: дві-три тимчасові і одна постійна. Ту, яку важко вичислити, і в якій можна пересидіти будь-яке бомбардування. А тимчасова - це вийшов, зробив два-три постріли і пішов, більше не повертаєшся.

Про умови роботи снайперів

Різне може бути. З усім зіштовхувались, все можна перенести. Йде похолодання, але насправді нам все одно. Вітер впливає на кулю, але особливо погоду не "будує".

Без "кікімори" (маскування снайперів, - ред.) легше, бо коли дронщик баче, що йде снайпер, то починає по ньому працювати. А коли йдеш просто в камуфляжі як звичайний стрілок, то зусиль особливо не прикладають. Краще "кікімору" надіти уже на позиції.

Як правило, то на авто підїжджаємо, і далі йдемо пішки. Найбільше так йшли 6-7 кілометрів. Буває по пів дня снайпер лежить на позиції, щоб вичекати ціль.

Ми найбільше лежали 8 годин. Тоді були в очікуванні їхньої ротації. І нам треба було знати траєкторію, по якій вони йдуть. На той момент ми не знали, де і як вони пересуваються, бо робили це приховано. Тому нам треба було піймати ціль. У нас вийшло.

Якості, якими має володіти снайпер

В першу чергу, витримка, терпіння. Здоров'я має бути. При бажанні може кожний. Математику має знати і географію. Рахувати треба ворогів, розташування, техніку. Довго будеш рахувати, ціль зникне. Треба все робити швидко.

"Відбиваєш" точку і передаєш координати нашій артилерії, і вона працює по техніці, чи по цілі, до якої не можеш дістати.

Про російських снайперів

На своєму досвіді можу сказати, що вони неякісно стріляють. Був момент, нам треба було дійти до позиції. Там була ділянка дороги, яку прострілював снайпер. І такий "хороший" снайпер, що ні в кого не потрапив. На кожного з нас по 2-3 постріли зробив і ні в кого не потрапив. Як заходили, так і виходили.

Був випадок, що російський снайпер працював, а бійці з піхоти налякались. Але ми розуміли, що кулі летять над головою і він працює, щоб налякати наших бійців, щоб вони не продовжували рух. Тоді їхній дронщик видивляється і починає "насипати" по солдатах. А коли хлопці продовжили рух, то знову їхній снайпер починав працювати. Щоб знову ж таки, налякати хлопців. А так, прицільних пострілів він не робив.

Але російських снайперів важкувато вирахувати. Працювали з одним. За дві доби він 5 позицій змінив, це все в радіусі двох кілометрів. Виходить зробити 1-2 постріли і зникає на день. Ми продивлялися напрямки, з яких він робив постріли. Обирали схоже положення, де б самі стріляли і ці місця брали під увагу. Але не вийшло. Декілька днів посиділи і нас перекинули, змінилось завдання.

Про Бахмут і противника

Тактика в них за цей час не змінилась. Так само закидають "м'ясом". На Бахмутському напрямку російського "мяса" вистачає, техніки менше приїжджає. Майже щодня штурми і вони там "лягають стопками".

Наші тримають оборону. На Бахмутському напрямку важко йти вперед, бо окопи забиті росіянами. Там міста вже немає, одні руїни залишились. Росіяни риють окопи прямо в місті. Так і нам треба було свого часу робити.

Зараз вони зайняли оборону. Я не знаю, чому вони не відпустять це місто. Це пріоритет Путіна, щоб воно було їхнє. Але вони там мруть як мухи. Ми то його відіб'ємо, але там скелет на скелеті. Руїни і трупи одні.

Настрій в українських військових один - вбити як можна більше росіян. І ми це зробимо.