Скорочення частки проблемних кредитів свідчить про те, що позичальники врахували досвід "банкопаду", - експерти

Як зазначають у статі, саме у ті роки сформувались борги ліквідованих банків більш як на 250 млрд грн - це зобов’язання банків перед юридичними особами (82,9 млрд грн), так званими "вкладниками 200+" (тобто, чиї вклади перевищували довоєнні гарантовані 200 000 грн, - 35,5 млрд грн), а також витрати самого Фонду (75 млрд грн), який виплатив вкладниками за гарантіями близько 100 млрд грн з власних коштів та за рахунок позик у держави та НБУ і досі повертає їх з відсотками.

У попередні роки позичальники-юрособи вдавались до різноманітних стратегій, щоб не розраховуватись за боргами. Зокрема, йшли у контрольоване банкрутство, блокували у судах продаж своїх боргів та виводили застави.

"На сьогодні Фонд має на руках рішень суду про стягнення боргів на 68 млрд грн. Ще на мільйони - на різних етапах судового розгляду, і це без урахування позовів, які ведуть уже нові власники кредитів", - йдеться у публікації.

При цьому, обслуговування кредитів, виданих банками, що нині виводяться з ринку, є одним із найважливіших джерел надходжень для розрахунків з кредиторами цих банків.

Фондом гарантування вкладів був розроблений комплексний підхід задля збільшення надходжень від обслуговування кредитів, який передбачає заохочення боржників реструктуризувати кредити, позови до боржників, позасудове стягнення заставного майна, продаж прав вимоги за кредитами з аукціону тощо. Завдяки вжитим заходам поведінка позичальника змінилась.

"Ще кілька років тому серед позичальників, а це, насамперед юридичні особи, превалювала думка: якщо банк збанкрутував, кредит можна не повертати. Але ми крок за кроком напрацьовували стратегію роботи з такими активами. По-перше, кредити, що не обслуговуються, першими виставляються на торги. Оскільки за законом завдання фонду - отримати якомога більше коштів для розрахунків з кредиторами банку якомога швидше", - зазначає заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Ольга Білай.

За словами експертів, порівняно з минулою банківською кризою змінилась поведінка усіх учасників банківського сектору, і, як наслідок, знижується відсоток проблемних кредитів.

"Низький відсоток "проблемки" за кредитами, виданими вже під час великої війни, може здатися парадоксом, але цьому є цілком логічне пояснення. З одного боку, люди та бізнес свої фінансові потреби та спроможності оцінюють вже з урахуванням цих надзвичайних обставин. З іншого боку, банки теж зважають на ризики й кредитують значно обережніше", - резюмував в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський.