Перепис населення в Україні лише раз за всю історію незалежності. Однак під час війни і рік-два після її завершення проводити його недоцільно. Також зараз це неможливо зробити фізично через бойові дії.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.
Останній Всеукраїнський перепис населення відбувся в 2001 році. Це був перший і поки що єдиний перепис населення в незалежній Україні. Спочатку планувалося провести наступний у 2011 році, але його багаторазово переносили через фінансові й організаційні труднощі.
На думку демографа Олександра Гладуна, під час війни перепису населення організувати неможливо, а також це просто небезпечно.
"Як проводити його біля лінії розмежування? Під час тривог, бомбардувань? Особливо в тих містах, які доволі чисельні. Суми, Харків, Одеса, Миколаїв, Херсон. Там просто фізично неможливо провести перепис, це небезпечно. По-друге, з точки зору методології, після закінчення війни треба буде почекати рік або два, коли стабілізуються міграційні процеси", – каже науковець.
За його словами, має пройти рік вабо два, після чого стане приблизно зрозуміло, скілюки людей повернеться в Україну з-за кордону, і тоді можна буде адекватно оцінити реальну кількість населення. І також можна буде зрозуміти, скільки саме тих, хто повернувся, можна включати до тих, хто проживає в Україні.
"Є навіть методологічні вказівки ООН – перепис населення має проводитися в період найменшої міграційної активності. Тому треба буде почекати", – зауважує Гладун.
Олександр Гладун додає, що раніше провести перепис навряд чи вийде, бо це найскладніша в організаційному плані процедура в масштабах держави. Підготовка може тривати два роки, та й провести перепис складніше, ніж вибори.
"Під час виборів люди приходять на дільницю самі. А тут треба фізично до них прийти і до кожного буквально достукатися. Причому хтось не хоче відкривати двері, когось немає вдома. Але треба охопити всю країну. На вибори приходять віком від 18 і старше. При перепису треба облікувати всіх – від новонароджених до людей похилого віку", – пояснює демограф.
На думку Гладуна, ідея перепису через "Дію" є недоцільною, бо це призведе до спотворення даних. Бо перепис населення охоплює не тільки чисельність і територіальне розміщення, а й характеристики домогосподарств, етнічну приналежність, мову, зайнятість і міграційну активність.
З одного боку, застосунок "Дія" не забезпечує повноти цих даних, адже не охоплює всіх аспектів. Також демографічний реєстр заповнений лише приблизно на 60%. Зараз склад родини неможливо визначити ні за допомогою реєстрів, ні через "Дію".
"Так, це може бути інструментом, але допоміжним. Приміром, як ми дізнаємося, якою мовою говорить людина, в якої немає "Дії", до якої національності себе відносить?", – каже він.
Гладун каже, що перепис можна було провести у 2020 році, коли до нас ще не прийшла пандемія "ковіду".
"Ми в цьому сенсі близькі до Узбекистану, де перепису також давно не було. І до Афганістану, Сомалі й інших країн, де тривають війни або відбуваються зіткнення. Ми пропустили вже два цикли проведення перепису населення", – додає співрозмовник.
Демограф також спрогнозував, скільки біженців може повернутися з-за кордону.
Крім того, Олександр Гладун розповів РБК-Україна, які демографічні дані засекречені в Україні під час війни.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.