ua en ru

Скільки тонн можуть важити хмари й чому вони не "падають" на землю

Скільки тонн можуть важити хмари й чому вони не "падають" на землю Хмари "падають" на землю лише дощем (фото: freepik.com)

Дослідження хмар важливе не тільки для науки, але й для повсякденного життя людей, адже тісно пов'язане з кліматологією та прогнозуванням погоди.

РБК-Україна розповідає, скільки можуть важити хмари та як саме вони "тримаються" в небі.

Як формується хмара

Коли повітря біля поверхні Землі нагрівається - починає підніматися вгору, "забираючи" з собою водяну пару (яка є менш щільною, ніж такі гази як азот і кисень). Так само вгору можуть підніматися повітряні кулі, наповнені гарячим повітрям.

Чим вище піднімається повітря, тим холоднішою стає температура, в результаті чого відбувається його охолодження. Тим часом із водяної пари формуються дрібні краплі води та льоду. Саме вони й "об'єднуються" в хмару.

Людина може бачити хмари завдяки тому, що від великої кількості крапель води й крижинок відбивається світло.

Якою може бути вага хмари

В цілому фактична вага тієї чи іншої хмари залежить від її розміру (об'єму) та кількості в ній конденсованої водяної пари (у вигляді мініатюрних крапельок води чи крижинок).

В одній купчастій хмарі може міститися в середньому близько пів грама води - на кожен кубічний метр.

Виходячи з цього, хмара об'ємом 1 кубічний кілометр може важити близько 500 тонн.

Чому хмари не "падають"

Принцип "тримання" хмар у повітрі схожий з польотом повітряної кульки, наповненої гелієм. Весь секрет у співвідношенні тиску, температури, ваги та щільності повітря.

Ще одним прикладом може бути нафта, яка тримається на поверхні води й не тоне (оскільки є менш щільною та більш легкою).

Йдеться про те, що вологе повітря у хмарах менш щільне, ніж сухе навколо них. Тож при однакових показниках тиску й температури, водяний пар матиме меншу питому вагу, ніж повітря (тобто вологе повітря - легше, за сухе).

Виходячи з цього, попри величезну загальну вагу численних крапель всередині хмари, кожна із них залишається у повітрі.

Коли ж краплі в процесі стикання (об'єднання) стають більшими, їх вага зростає - у порівнянні з площею поверхні.

Тоді радіус краплі перевищує опір повітря, що рухається вгору, а гравітація змушує такі каплі падати на землю - починається дощ.